Справа № 22ас/1967   Головуючий у 1-й інстанції Невмержицький С.С.

Категорія 38                                                            Доповідач Матюшенко І.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

27 липня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Матюшенка І.В.

суддів Малахової Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі Кульчицькій І.В.

розглянувши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі (далі-Пенсійний фонд) на постанову Овруцького районного суду від 17 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації (далі-управління праці), Пенсійного фонду та обласного центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації (далі-Центр) про стягнення невиплачених коштів,

встановив :

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути на її користь з відповідачів 182 97 грн. заборгованості по щомісячній грошовій допомозі в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплати непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території посиленого радіоактивного контролю. На обгрунтування позову зазначала, що такі виплати проводилися їй з 1 липня 2002 , року по 1 липня 2005 року у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, що протирічить в частині розміру цих виплат положенням ст. ст. 37, 39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 7 96-Х11).

Постановою Овруцького районного суду від 17 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: вище вказані виплати в заявленій сумі стягнуті з Пенсійного фонду та Центру, а у задоволенні позову до управління праці відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Пенсійний фонд просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст. 37 Закону № 796-X11) та доплат непрацюючим пенсіонерам (ст. 39, 51 Закону № 796-Х11) виходив з положень вказаних статей Закону.

Проте,  такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до ст. 63 Закону № 7 96-X11 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Статтею 62 Закону № 796-Х11 передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-Х11, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивачці виплачувалася грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (а.с.6) та доплата непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території посиленого радіоактивного контролю (а.с.5). Отримання вказаних доплат у таких розмірах не заперечується позивачкою.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,

постановив :

 Апеляційну  скаргу  управління  Пенсійного  фонду  України  в Овруцькому районі задовольнити частково.

Постанову Овруцького районного суду від 17 квітня 2006 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.

У решті постанову залишити без зміни.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може

бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого

адміністративного  суду  України  протягом  одного  місяця  з  дня

набрання нею законної сили.