Справа № 22ас/1969                      Головуючий у 1-й інстанції Якухно О.М.

Категорія 38                                                           Доповідач Матюшенко І.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

27 липня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Матюшенка І.В.

суддів Малахової Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі Кульчицькій І.В.

розглянувши апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в Овруцькому районі (далі-Пенсійний фонд) на постанову Овруцького районного суду від 1 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Пенсійного фонду та обласного центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської облдержадміністрації про стягнення невиплачених коштів,

встановив:

У листопаді 2005 року позивачі звернулися до суду з позовом в якому просили стягнути на їх користь з відповідачів по 314 6 грн. невиплачених грошових коштів у вигляді щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та по 16827 грн. 68 коп. доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території посиленого радіоактивного контролю. На обгрунтування позову зазначали, що такі виплати проводилися їм з 1 листопада 2002 року по 31 жовтня 2005 року у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, що протирічить в частині розміру цих виплат положенням ст. ст. 37, 39, 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-Х11).

Постановою Овруцького районного суду від 1 березня 2006 року позовні вимоги задоволені.

У поданій апеляційній скарзі Пенсійний фонд просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст. 37 Закону № 796-Х11) та доплати до пенсії (ст.  39, 51 Закону № 796-Х11) виходив з положень вказаних статей Закону.

Проте,  такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до ст. 63 Закону № 796-Х11 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Статтею 62 Закону № 796-Х11 передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-X11, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивачу виплачувалася грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплати до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території посиленого радіоактивного контролю (а.с.4, 5, 12, ІЗ). Отримання вказаних доплат у таких розмірах не заперечується позивачами.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в повному обсязі та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,

постановив :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі задовольнити частково.

Постанову Овруцького районного суду від 1 березня 2006 року скасувати у повному обсязі та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може

бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого

адміністративного суду України протягом одного місяця з дня

набрання нею законної сили.