Справа № 33-126м/11     Головуючий: Куракова В.В.

Категорія: ч.1 ст.163-4 КУпАП     Суддя 1-ої інстанції: Пантєлєєв Д.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                31 травня 2011 року                                                                             м. Маріуполь

            Суддя  апеляційного суду Донецької області Куракова В.В.,

за участю прокурора Фесенко О.А.

розглянувши протест прокурора на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 лютого 2011 року, якою  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, працюючий директором ТОВ «Юніпром», який мешкає за адресою:  АДРЕСА_1

звільнений від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, -

                                                                  ВСТАНОВИЛА:

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 014293 від 13.12.2010 року, ОСОБА_1, будучи керівником ТОВ «Юніпром» несвоєчасно надав звітність форми  № 1ДФ за 3 квартал 2010 року, чим порушив п.2.1 ст.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 451 від 29.09.2003, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 163-4 КУпАП.

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 17 лютого 2011 року ОСОБА_1 звільнений від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

Із винесеною постановою не згоден прокурор, який просить поновити строк на її оскарження, оскільки про існування вказаної постанови прокуратурі стало відомо при проведенні перевірки щодо законності складання протоколів про адміністративні правопорушення працівниками Приморського відділення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя та законності винесення Приморським районним судом м. Маріуполя постанов про притягнення осіб до адміністративної відповідальності в частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

В своєму протесті прокурор вказує, що вважає винесену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 був складений  за ч.1 ст. 163-4 КУпАП, з приводу чого правопорушником були надані  пояснення. Однак, в мотивувальній та резолютивній частинах постанови суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, посилаючись на протокол та пояснення правопорушника.  Просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити.

Заслухавши прокурора, який підтримав протест, просив його задовольнити, перевіривши матеріали справи, доводи протесту прокурора, вважаю, що протест підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню із закриттям провадження у справі за таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 дійсно був складений  за ч.1 ст. 163-4 КУпАП, з приводу чого правопорушником були надані  пояснення, на підставі яких він притягується до адміністративної відповідальності. Однак, в мотивувальній та резолютивній частинах постанови суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, посилаючись на протокол та пояснення правопорушника. Таким чином, правопорушник притягнутий до адміністративної відповідальності зовсім за іншою статтею КУпАП, ніж стаття, за якою кваліфіковано його дії при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

В постанові суд, не визначаючи чи є ОСОБА_1 посадовою особою підприємства, чи громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, як зазначено в ст. 163-4 КУпАП,  встановив, що ОСОБА_1 несвоєчасно надано податковий розрахунок форми  № 1ДФ, при цьому в цих діях ОСОБА_1 суд вбачає склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП, тобто неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, судом першої інстанції ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-2 КУпАП, якого він не вчиняв, протокол про вчинення якого не складався, в той же час рішення за протоколом про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-4 КУпАП фактично судом не прийнято.

Крім того, згідно вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності. У відсутність цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про час та місце розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції не виконані. Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що розгляд справи відбудеться 29 грудня 2010 року, тоді як справу розглянуто 17 лютого 2011 року, а будь –які повідомлення правопорушника про час та місце слухання справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що постанова суду підлягає скасуванню.

            Вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-4 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями правопорушника, який вказує, що припустився порушення у зв’язку із тим, що був відсутній у місті.

          Однак, згідно ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш, як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Вказане правопорушення було вчинено 13 грудня 2010 року, тобто понад п’ять місяців тому.

          Згідно вимог ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ст. 38 КУпАП.  

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, скасувати постанову суду і закрити провадження по справі  в зв’язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. 38, 247, 294 КУпАП, -

          П О С Т А Н О В И В:

Поновити прокурору строк на внесення протесту.

Протест прокурора задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 лютого 2011 року відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                          В.В. Куракова