Справа № 33-200м/11                        Головуючий: Куракова В.В.

Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП                                         Суддя 1-ої інстанції: Мирошниченко Ю.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     20 вересня 2011 року                                          м. Маріуполь

Суддя Апеляційного суду Донецької області Куракова В.В.,

за участю ОСОБА_1, розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя  від 20 червня 2011 року, якою

                                                                          ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, не працюючий,  що мешкає за адресою: АДРЕСА_1

визнаний винним за ст. 130 ч. 1 КУпАП та призначене адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, -

                                                                  ВСТАНОВИВ:

Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 червня 2011 року ОСОБА_1 визнаний винним за ст. 130 ч. 1 КУпАП та призначено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 05.06.2011 року о 14 годин 14 хвилин по вул. Сорочинській, біля будинку № 47 в м. Маріуполі керував мопедом «Карпати» з явними ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей), від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Із винесеною постановою не згодний правопорушник, який в апеляції вказує, що справу було розглянуто у його відсутність і без повідомлення його про дату розгляду справи, що позбавило його права захистити свої права. Зазначає, що не заперечує скоєння адміністративного правопорушення та щиро кається у його вчиненні. Вважає, що призначене стягнення є занадто суворим, оскільки він раніше не був засудженим та за цією статтею до адміністративної відповідальності не притягувався, а санкція інкримінованої йому статті містить також інші види стягнень. Вказує, що автомобіль є  єдиним джерелом його доходу. Просить поновити йому строк на апеляційне оскарження, бо про те, що відносно нього винесено постанову він дізнався тільки 25.08.2011 р.,  постанову районного суду скасувати, призначити йому стягнення у виді громадських робіт.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що необхідно поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без зміни за таких підстав.

        Справу було розглянуто за відсутності правопорушника, в матеріалах справи відсутні докази направлення правопорушнику копії винесеної постанови, таким чином причина пропуску строку апеляційного оскарження є поважною.

З матеріалів справи вбачається, що суддя районного суду правильно прийшов до висновку про наявність в діях  ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння, оскільки такий висновок відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які містяться у справі, не оспорюється самим правопорушником.

Доводи апеляції про те, що правопорушника не було повідомлено про дату розгляду справи судом є безпідставними, бо вони спростовуються матеріалами справи. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що справа буде розглядатися Іллічівським районним судом м. Маріуполя 20.06.2011 р. о 9 год.. Оскаржувану постанову судом  винесено саме в цей день, таким чином, про дату, час та місце розгляду справи правопорушник був повідомлений належним чином, ніщо не заважало йому з’явитись у судове засідання. Одже, права ОСОБА_1 при розгляді справи судом першої інстанції порушені не були.

Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення  та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.

         Суд першої інстанції  відповідно до вимог ст. 33 КУпАП прийняв до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність і наклав на правопорушника справедливе адміністративне стягнення.

Враховуючи наведене, суд не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

          П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 20 червня 2011 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 20 червня 2011 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ст. 130 ч. 1 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки  - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                      В.В. Куракова