Справа № 33-170м/11 Головуючий: Куракова В.В.
Категорія: ст.173-2 ч.1 КУпАП Суддя 1-ої інстанції: Іванченко А.М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2011 року суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області Куракова В.В.,
за участю потерпілої ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ОСОБА_3
розглянувши апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 червня 2011 року, якою відносно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, пенсіонерки, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2
закрито провадження за ст. 173-2 ч.1 КУпАП за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення,-
ВСТАНОВИЛА:
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення № 865567 від 18 квітня 2011року, ОСОБА_4 змінила замок вхідної двері будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, чим створила перешкоду вільному доступу в будинок своїй дочці – ОСОБА_1, тобто своїми діями в чинила насильство в сім'ї, за що передбачена відповідальність ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 30 червня 2011 року закрито провадження по справі за ст. 173-2 ч.1 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_4 події та складу адміністративного правопорушення.
Із винесеною постановою не згодна ОСОБА_1, яка в своїй апеляційній скарзі вказує, що вона є незаконною, оскільки прийнята із порушенням вимог процесуального та матеріального права та підлягає скасуванню. Вказує, що відносно неї порушено ст. 47 Конституції України щодо права на житло, оскільки вона зареєстрована у спірному домоволодінні та з позовом до суду про втрату нею права користування житлом ОСОБА_4 не зверталась. Посилається на те, що згідно чинному законодавству, вона є членом родини, оскільки дитина належить до родини батьків, навіть у тому випадку, коли вони не мешкають разом. Крім того, вона виїхала з дому не з власної волі, а внаслідок насильницьких дій відносно неї з боку ОСОБА_4. Таким чином, вважає, що відносно неї скоєно економічне насильство в сім’ї, пов’язане з порушенням прав та інтересів члена родини внаслідок позбавлення чи обмеження його майнових прав. Також вказує, що її мати навмисно позбавляє її можливості користуватися житлом. Таким чином, вважає що у діях ОСОБА_5 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП. Крім того, висловлює сумнів щодо правдивості свідчень свідків з боку ОСОБА_4, на що судом не було звернуто увагу, внаслідок чого нею зроблений висновок, що справу розглянуто однобічно, просить постанову суду скасувати, винести нову, якою притягнути ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 ч.1 КУпАП.
В своїх запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 вказує, що її дії з заміни замку вхідної двері та відмова в передачі ключа від неї не можна розцінювати як насильницькі дії, оскільки це відбулося після того, як ОСОБА_1 пішла зі спірного будинку та забрала з нього свої речі. Крім того вона не заперечує, щоб остання приходила до вказаного будинку, але в її присутності. Вважає, що їх відносини є неприязненими вже тривалий час, а тому їх відносини не можна назвати сімейними, у них відсутній спільний побут, вони не ведуть спільне господарювання, а відтак не є родиною. Вважає, що наміру на позбавлення дочки вільного доступу користування житлом вона не має, оскільки саме з ініціативи дочки в них склалися неприязні відносини. Крім того, її власність на спірне житло підтверджено рішенням суду, що набрало чинності, а також, враховуючи факт того, що ОСОБА_1 покинула будинок у листопаді-грудні 2010 року, сплили строки притягнення її до адміністративної відповідальності. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду - без зміни.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши ОСОБА_1, яка підтримала доводи апеляційної скарги, пояснила, що вона мешкає зі своїм чоловіком та дітьми за адресою: АДРЕСА_3 з грудня 2010 р., ОСОБА_4, її представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважають, що скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанова суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини по справі та прийшов до вірного, обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП.
Так на час зміни замку ОСОБА_1 досягла повноліття, не мешкала в спірному будинку вже 3 місяці, що вона підтвердила в судовому засіданні. Факт реєстрації за певним місцем не тягне за собою права власності на будинок. Сторони підтвердили, що власницею будинку є ОСОБА_4.
Спірні правовідносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 стосовно будинку, речей, які в ньому знаходяться, містять в собі ознаки цивільно-правового спору і не регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 30 червня 2011 року, якою закрито провадження за ст. 173-2 ч.1 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_4 події та складу адміністративного правопорушення, - залишити без змін.
Постанова набуває чинної дії негайно після винесення, є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Куракова