ОКРЕМА УХВАЛА
7 вересня 2006 року м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі
головуючого судді ГОШОВСЬКОГО Г.М.
суддів КОНДОРА Р.Ю., СТАНА І.В.
за участю прокурора КУРАХА Ю.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 травня 2006 p., яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м. Мука-чева Закарпатської обл., особи без постійного місця проживання, українця, гр-на України, освіта базова загальна середня, неодруженого, не працює, неодноразово судимого,
засуджено за ст. 15 ч. 2 ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, за ст. 185 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття засудженому призначено покарання у вигляді 1-го року 1-го місяця позбавлення волі.
Ухвалено: запобіжний захід залишити взяття під варту; в строк відбування покарання засудженому зарахувати перебування під вартою з 26.03.2006 p.; речові докази повернути потерпілим.
Під час апеляційного розгляду справи виявлені істотні порушення закону, допущені судом першої інстанції.
Постановою судді від 24.05.2006 р. кримінальну справу було призначено до судового розгляду на 1000 29.05.2006 р. Проте, справу було розглянуто 30.05.2006 р. Протокол судового засідання за 29.05.2006 р. та будь-які дані про відкладення розгляду справи чи призначення такого розгляду на 30.05.2006 р. відсутні.
Потерпілі ОСОБА_2. та ОСОБА_3. участі в судовому засіданні не брали, заходи по забезпеченню їх явки в засідання судом не вживалися. Незважаючи на це, суд розглянув справу із застосуванням положень ст. 299 КПК України щодо порядку дослідження доказів у ній. При цьому, з встановленого судом порядку і обсягу дослідження доказів неможливо зрозуміти, які саме докази і в якому обсязі було вирішено дослідити.
Особа підсудного відповідно до протоколу судового засідання була встановлена як „ОСОБА_1", в той час, органом досудового слідства йо-
Справа№ 11-575/2006 р.
Категорія 11-А
Головуючий у 1-й інстанції ЗАБОРОВСЬКИЙ B.C.
Доповідач КОНДОР Р.Ю.
го особу було встановлено, а вироком засуджено як „ОСОБА_4". Документи, що характеризують особу, не досліджувалися.
Вирок суду від 30.05.2006 р. за змістом та за обсягом досліджених доказів, якими він обґрунтовується, не відповідає протоколу судового засідання, а зазначені в протоколі докази лише частково відповідають тим, які знаходяться на відповідних аркушах справи. Зазначені у вироку показання ОСОБА_1. передруковані з обвинувального висновку, такі за обсягом і змістом показання він суду не давав. Це ж стосується і зазначених у вироку показань потерпілих ОСОБА_3., ОСОБА_2., свідків ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., які судом не допитувалися, їх показання не оголошувалися. Обґрунтовується вирок й іншими доказами, які судом не досліджувалися.
Прізвище прокурора, який брав участь в судовому розгляді, у вироку не зазначене, вирок складено машинописним текстом, при цьому, 2-й - 4-й аркуші вироку є першим примірником (оригіналом) тексту вироку, а 1-й аркуш - текстом однієї з копій вироку.
Вирок суду є найважливішим актом правосуддя і повинен відповідати вимогам закону, проте він цим вимогам, і, зокрема, ст.ст. 323-324, 333-335 КПК України, не відповідає. Недбалість та грубі порушення кримінально-процесуального закону, допущені судом при розгляді даної справи, ставлять під сумнів законність та обґрунтованість дій і рішень суду, потягли скасування вироку щодо особи, взятої під варту.
Не відреагувала на зазначені порушення закону і ст. помічник прокурора м. Мукачева Міцовда К.Д., яка підтримувала державне обвинувачення в справі, зазначивши натомість у запереченнях на апеляцію засудженого, що в ході судового слідства були ретельно перевірені та проаналізовані докази, досліджені всі обставини, що мають значення в справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 232, 380 КПК України, -
ухвалив:
Звернути увагу прокурора м. Мукачева на дії ст. помічника прокурора м. Мукачева Міцовди К.Д. для відповідного реагування.