Справа №11а-656
Категорія 121 ч.2
Головуючий у І інстанції Сульженко Л.П.
Доповідач Гузовський О.Г.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2006 року м. Житомир
Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючої Мельничук Н.М.
суддів Гузовського О.Г., Широкопояса Ю.В.
з участю прокурора Селюченко І.І.
засудженого ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за
апеляцією засудженого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 на вирок
Володарськ-Волинського районного суду Житомирської області від 22 червня 2006 року, яким засуджено
ОСОБА_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, гр-на України з середньою спеціальною освітою, працюючого ІНФОРМАЦІЯ_2, нежонатого, несудимого, -за ч.2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - підписка про невиїзд з постійного місця проживання. Речові докази по справі -три скляні чарки - повернуті потерпілій
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 3827 грн.05 коп. та 10 000 грн. моральної шкоди.
Згідно вироку, 11 січня 2006 року біля 6 години 30 хвилин в смт.Володарськ-Волинський Житомирської області, в квартирі АДРЕСА_1, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті особистих раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс ОСОБА_3 два удари кулаком в обличчя в результаті яких потерпілий впав на підлогу.Після цього, продовжуючи свої умисні злочинні дії,ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_3 два удари ногою в голову та біля 2-х ударів ногою по тулубу потерпілого. В результаті злочинних дій ОСОБА_1, ОСОБА_3 було заподіяно легке тілесне ушкодження у вигляді садна на обличчі та голові, синця вушної раковини, крововиливу в склеру правого ока, м'які тканини голови, а також тяжке тілесне ушкодження у вигляді ЧМТ з тяжким геморрагічннм забоєм переважно стволових частин мозку і субарахноїдальним крововиливом в затилочну область зліва. Вказані тілесні ушкодження у живих осіб відносяться до тяжких як небезпечні для життя. Внаслідок отриманого тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер у Володарськ-Волинській центральній районній лікарні.
Потерпіла ОСОБА_2 в апеляції вважає, що суд призначив ОСОБА_1 надто м'яку міру покарання та безпідставно зменшив в задоволені її позову в стягненні моральної шкоди.
Просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 за м'якістю призначеного покарання та стягнути з нього на її користь моральну шкоду в сумі 50000 гривень.
Засуджений ОСОБА_1 в апеляції стверджує, що смерть потерпілого ОСОБА_3 настала не від його дій, оскільки він наніс потерпілому всього 2 удари рукою в обличчя, ногами не бив. Суд не взяв до уваги та не дав оцінки встановленим в судовому засіданні обставинам, а саме: показанням свідка ОСОБА_4 та фельдшера ОСОБА_5, про те, що зі слів ОСОБА_6 та самого потерпілого їм відомо, що останнього 11 січня 2006 року побив якийсь чоловік, який прийшов до них додому.
Крім того, за висновком судмедекспертизи, у разі надання ОСОБА_3 своєчасної медичної допомоги, він міг жити, але ОСОБА_3 о 19 год.55 хв. в той день від госпіталізації відмовився.
Просить вирок скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу злочину.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1 підтримавшого свою апеляцію, потерпілу ОСОБА_2, яка просить задовольнити її апеляцію, міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляції засудженого та незаперечуючої проти задоволення апеляції потерпілої, . перевіривши кримінальну справу відповідно до вимог ст.365 КПК України, судова колегія апеляції засудженого та потерпілої залишає без задоволення, а вирок без зміни з наступних підстав.
При розгляді даної кримінальної справи судом першої інстанції дотримані вимоги ст.22 КПК України та вжито всіх передбачених законом заходів для всебічного повного і об'єктивного дослідження обставин справи.
Судом ретельно перевірені докази, що викривають ОСОБА_1 у вчиненому злочині, так і докази, на які посилався засуджений та його захисник, які на їх думку, виправдовували його.
З цією метою допитані потерпіла ОСОБА_6,свідки ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, досліджені висновки судово-медичної експертизи тощо.
Показаннями потерпілої ОСОБА_6 та свідка ІОСОБА_4 спростовуються твердження засудженого ОСОБА_1 в апеляції, що ОСОБА_3 побив невідомий чоловік який зайшов до них 11 січня 2006 року. В судовому засіданні при з'ясуванні обставин отримання потерпілим ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що саме ОСОБА_1 двічі наніс ОСОБА_3 удар кулаком в обличчя, а коли той упав на підлогу він наніс йому ще два удари ногою в обличчя, а також притримував ОСОБА_3, наступивши ногою на груди./а.с.159/. Від нанесених ударів з обличчя пішла кров. Після побитті потерпілого ОСОБА_1 знову пішов спати та спав доки вранці не приїхала міліція.
ОСОБА_4 в суді пояснив, що після того, як було госпіталізовано ОСОБА_3, ОСОБА_6 розповіла йому, що ОСОБА_1 почав сварку з ОСОБА_3 і побив його через те, що не хватало грошей на горілку, /а.с. 163/ Він особисто бачив на обличчі ОСОБА_3 сліди побоїв, коли за викликом прибув до потерпілого на квартиру.
Цих обставин не спростовують і показання свідка ОСОБА_5, на які посилається апелянт, зі слів якого, коли він приїздив надавати медичну допомогу ОСОБА_3, то ОСОБА_6 сказала йому, що побив ОСОБА_3 невідомий чоловік який зайшов до них у хату.
Посилання засудженого в апеляції на непослідовність показань потерпілої безпідставні.
Її показання в тому, що ОСОБА_3 побив саме ОСОБА_1, а ніхто інший, послідовні та незмінні. І це вона категорично ствердила в судовому засіданні.
В деякій мірі вбачається непослідовність в показаннях потерпілої про причини бійки. На думку судової колегії, це може пояснюватися намаганням виставити себе в більш вигідному світлі на фоні виникнувшого конфлікту, до якого вона в певній мірі причетна.
Аналізуючи показання свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, допитаних за клопотанням ОСОБА_1 суд обгрунтовано зазначив, що їх показання суперечать матеріалам справи, в тому числі показанням самого ОСОБА_1.
Так, з показань свідка ОСОБА_8 10 січня 2006 року біля 17 год. вона бачила ОСОБА_3 з побоями на обличчі, але з матеріалів справи встановлено, що в цей час ОСОБА_3 у себе вдома розпивав спиртні напої разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_6.
Не міг його бачити на вулиці біля 19 год. 11 січня 2006 року і свідок. ОСОБА_9, оскільки ОСОБА_3 в цей час знаходився у себе вдома і в такому хворобливому стані, що не міг рухатися і до нього викликали швидку допомогу.
Що стосується показань цих свідків, начебто зі слів самого потерпілого їм відомо, шо тілесні ушкодження він отримав від падіння, то в цій частині їх показання спростовуються ще й висновками судово- медичної ексертизи, згідно яких, характер ушкоджень головного мозку, розташування їх на стороні контрудару, дані клінічного спостереження вказують на те, що вони могли бути спричинені діями тупого предмету з переважаючою поверхнею в лобну область або ж в передню поверхню голови. Виникнення пошкоджень від удару кулаком в обличчя та при подальшому падінні на затильну область, можна виключити. Найбільш вірогідно виникнення ушкоджень від удару ногою в передню частину голови.
Не може бути підставою для звільнення засудженого від кримінальної відповідальності висновок судово-медичного експерта про те, що при наданні своєчасної спеціалізованої медичної допомоги потерпілому можливо було врятувати життя.
Таким чином, висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КПК України належним чином обгрунтовані дослідженими та наведеними у вироку доказами.
Що стосується цивільного позову, то сума матеріальної шкоди судом стягнута згідно наданих в її обгрунтування доказів.
Вирішуючи позов про стягнення моральної шкоди, судом врахований вік померлого ОСОБА_3, дані, що його характеризують, ступінь рідства з ним цивільного позивача, стосунки, що між ними існували, вік потерпілої.
Приймаючи до уваги, що злочину передувало сумісне та тривале вживання алкогольних напоїв самих потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_6 із засудженим, що в певній мірі вплинуло на поведінку кожного з них, байдуже ставлення потерпілого ОСОБА_3 до вимог лікарів про негайну його госпіталізацію, судова колегія вважає, що підстави для збільшення суми моральної шкоди стягнутої на користь потерпілої-цивільного позивача ОСОБА_2 відсутні, призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, а тому апеляцію її залишає без задоволення.
Керуючись ст.365,366 КПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 22 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.