Справа №2а-2440/07
П О С Т А Н О В А
іменем України
25 жовтня 2007 року Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Ральченка І.М.
суддів - Присяжнюк О.В., Курило Л.В.
при секретарі Спірініій О.С.
за участі представника відповідачів Вараксіної Я.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації в Харківській області про стягнення заборгованості по заробітній платі, яка виникла внаслідок незаконного стягнення прибуткового податку,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом у якому просив стягнути з відповідачів на його користь втрату частини заробітної плати, пов'язаної з утриманням податку відповідно до Закону України „ Про податок з доходів фізичних осіб ” за 2004-2007 роки в розмірі 15149 грн. В обґрунтування позову вказав, що займає посаду судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області. Відповідно до п.1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів”, заробітна плата суддів не обкладається прибутковим податком за місцем основної роботи. З прийняттям Закону України від 22 травня 2003 року № 889 „Про податок з доходів фізичних осіб” заробітна плата суддів підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб. З 1 січня 2004 року з її заробітної плати стягується прибутковий податок, що суперечить Конституції України та Закону України „Про статус суддів”. Крім того, позивач посилається на розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 січня 2004 року № 22-р „Деякі питання оплати праці суддів”, яким, як вважає позивач визнано зниження рівня оплати праці суддів. З метою уникнення порушення зазначених законодавчих актів центральним органом виконавчої влади на 2004 рік був передбачений порядок проведення компенсаційних виплат суддям щодо втрати частини заробітку, пов'язаної з відрахуванням податку за Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб” у розмірі до 100% посадового окладу в разі, коли сума нарахованої заробітної плати за місяць після сплати податку буде нижчою ніж сума нарахованої заробітної плати, нарахованої судді за 4 квартал 20003 року. На думку позивача, оскільки кошторисом ТУ ДСА в Харківській області на 2004 рік кошти на компенсацію суддям втрати частини заробітку, пов'язаної із стягненням податку передбачено не було, то Державною судовою адміністрацією України не в повному обсязі були виконані повноваження, що призвело до невиконання розпорядження КМ України від 20.01.2004 року №22-р, а також зменшення розміру заробітної плати суддям. Позивач вважає, що внаслідок зазначених обставин він недоотримав заробітну плату за 2004 рік - 2491 грн.78 коп., за 2005 рік - 3649 грн. 30 коп., за 2006 рік - 6395 грн. 56 коп., за 5 місяців 2007 року - 2613 грн. 03 коп., а усього - 15149 грн. 67 коп., які і просив стягнути з відповідачів у справі.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надіслав суду заяву з проханням розглядати справу за без його участі.
Представник відповідачів Державної судової адміністрації та Територіального управління державної судової адміністрації в Харківській області Вараксіна Я.О. проти позову заперечувала, просила відмовити позивачу у задоволені позову у повному обсязі посилаючись на те, що статтями 67 та 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, в тому числі сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Статтею 11 Закону України „Про статус суддів" встановлено, що незалежність суддів забезпечується, зокрема, матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу. Абзацом четвертим статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" встановлено, що заробітна плата суддів не обкладається прибутковим податком за місцем основної роботи. Проте, Переліком Указів Президента України, що втрачають чинність з 1 січня 2004 року, затвердженим Указом Президента України від 25 грудня 2003 року № 1497, абзац четвертий статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" визнано таким, що втратив чинність.
Враховуючи викладене, з 1 січня 2004 року заробітна плата суддів підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб". Компенсаційні виплати суддям після сплати ними податку з доходів фізичних осіб, здійснюються відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 січня 2004 року № 22-р "Про деякі питання оплати праці суддів". Пунктами 1 та 2 цього розпорядження передбачено, що голови судів загальної юрисдикції можуть здійснювати компенсаційні виплати суддям у розмірі 100 відсотків посадового окладу в разі, коли сума нарахованої заробітної плати за місяць після сплати податку на доходи фізичних осіб буде нижчою, ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої судді за IV квартал 2003 року. Компенсаційна виплата здійснюється у межах видатків на оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України на 2004 рік, 2005 рік на утримання органів судової влади, але вказана компенсаційна виплата не включається до заробітної плати суддів. Крім того додатково кошти на зазначені цілі у Державному бюджеті України не передбачаються. З питання про внесення змін до кошторису ТУ ДСА в Харківській області стосовно компенсації втрати частини заробітку суддів від сплати податків представник відповідача зазначив, що вказані асигнування (кошти для виплати суддям компенсації сум податку з доходів фізичних осіб) не були передбачені в Державному бюджеті України на 2004, 2005, 2006 роки, тому і не були передбачені і у кошторисах видатків відповідних бюджетних установ. Державна судова адміністрація України виконує функції головного розпорядника бюджетних коштів, виходячи з чого вона подає до Міністерства фінансів України бюджетний запит, тобто розрахунки необхідних витрат судової влади , визначених відповідно до Закону України „Про статус суддів” та інших нормативно-правових актів для закладення їх до проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік. Розподіл коштів за напрямками видатків Державна судова адміністрація України як головний розпорядник коштів здійснює самостійно. Зазначений закон та інші нормативно-правові акти не передбачають право суддів на заявлену компенсацію, що обумовлює неможливість включення її до бюджетного запиту.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Заробітна плата суддів, відповідно до частини першої статті 44 Закону України „Про статус суддів" складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року №889-4, яким запроваджений податок з доходів фізичних осіб, який відповідно до пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України „Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року №1251-12 належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових) платежів.
Зазначений закон, серед іншого, визначає: платників податку (стаття 2), об'єкт оподаткування (стаття 3), загальний оподатковуваний дохід, у тому числі місячний (пункт 4.2 статті 4), доходи, які не включаються до складу загального оподатковуваного доходу (пункт 4.3 статті 4), податкові соціальні пільги (стаття 6), ставки податку (стаття 7), порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету (стаття 8), прикінцеві положення (стаття 22).
Відповідно до вимог зазначеного Закону Територіальним управлінням Державної судової адміністрації Харківської області, як податковим агентом, утриманий та перерахований до Державного бюджету України, а позивачем ОСОБА_1, як платником податку, сплачений податок з доходів фізичних осіб, а саме:
за 12 місяців 2004 року - 2491,78 грн., за 12 місяців 2005 року - 3649,30 грн., за 12 місяців 2006 року - 6895,56 грн., за січень-травень 2007 року - 2613,03 грн. (а.с. 4-7).
Пунктом 22.2 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено: у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.
Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб», так само як і норми інших законів з питань оподаткування не містять норм, які б звільняли суддів від сплати податку з доходів фізичних осіб або передбачали компенсацію втрат доходів від сплати прибуткового податку.
Пунктом 22.12.1 пункту 22.12 статті 22 зазначеного Закону, у зв'язку з набранням чинності цим Законом, рекомендовано Президенту України скасувати укази Президента України, які стосуються оподаткування доходів фізичних осіб (прибуткового податку з доходів громадян).
Указом Президента України від 25 грудня 2003 року №1497/2003 визнані такими, що втратили чинність з 1 січня 2004 року, у тому числі абзац четвертий статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584 „Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів”, який встановлював, що заробітна плата суддів не обкладається прибутковим податком за місцем основної роботи.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем правомірно сплачений податок з доходів фізичних осіб у відповідних звітних періодах 2004-2007 років як плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальної громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом (абзац 1.13 статті 1).
Закон України „Про статус суддів” визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян.
Стаття 11 зазначеного Закону передбачає забезпечення незалежності суддів, яка, серед іншого, забезпечується матеріальним і соціальним забезпеченням суддів відповідно до їх статусу. Матеріальне і побутове забезпечення суддів визначене статтею 44 зазначеного Закону, частина перша якої передбачає склад заробітної плати.
Жодна з наведених норм не визначає компенсацію від втрати заробітної плати, пов'язаної із справлянням податку за Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб”.
Частина 8 статті 14 Закону України „Про судоустрій України” передбачає, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності суддів, незалежності та правової захищеності суддів.
Частина 3 статті 11 Закону України „Про статус суддів” передбачає, що гарантії незалежності судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути скасовані чи знижені іншими нормативними актами.
Оскільки нормами зазначених законів як компенсація від втрати заробітку, так і виплата заробітної плати без стягнення податку з доходів фізичних осіб не передбачена, підстави вважати порушеними у межах спірних відносин дані норми відсутні.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 січня 2004 року №22-р „Деякі питання оплати праці суддів” дозволено головам судів загальної юрисдикції здійснювати у 2004 році компенсаційні виплати у розмірі до 100 відсотків посадового окладу в разі, коли сума нарахованої заробітної плати за місяць після сплати податку на доходи фізичних осіб буде нижчою ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої судді за 4 квартал 2003 року. Компенсаційна виплата не повинна перевищувати втрати частини заробітку суддів, пов'язаної із справлянням податку відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”. Пунктом 2 зазначеного розпорядження передбачено, що компенсаційна виплата, передбачена пунктом 1 цього розпорядження, здійснюється в межах видатків на оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України на 2004 рік на утримання органів судової влади.
Середньомісячна заробітна плата судді ОСОБА_1 за 4 квартал 2003 року, як вбачається із довідки ТУ ДСА в Харківській області №1953 від 25.10.2007 року становить 1304 грн. 79 коп. (жовтень 2003 року - 1054,69 грн., листопад 2003 року без урахування одноразової матеріальної допомоги - 1054,69 грн., грудень 2003 року - 1690,87 грн.). Натомість, як вбачається із довідок №1070, №1027, №1028, 1029 від 01.02.2007 року заробітна плата ОСОБА_1 січень - квітень, червень, серпень-грудень 2004 року, а також 2005-2007 роки з урахуванням утриманого податку з доходів фізичних осіб не була меншою його середньомісячної заробітної плати за 4 квартал 2003 року. При цьому заробітна плата ОСОБА_1 у травні та липні 2004 року була нижчою ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої судді за 4 квартал 2003 року, однак за поясненням представника відповідачів, головою відповідного суду не видавалося наказу про здійснення ОСОБА_1 компенсаційних витрат, згідно Розпорядження КМ України №22-р.
Обов'язку застосування зазначеного розпорядження жодним із відповідачів не передбачено. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає помилковим висновок позивача про наявність у нього права на відшкодування втрати частини заробітку, пов'язаної із справлянням податку з доходів фізичних осіб відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, ст.. 2,3, п.п. 4.2, 4.3 ст. 4, ст.ст. 6,7,8 п.п. 22.12.1, 22.12 , 22.2 ст. 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, суд -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління державної судової адміністрації в Харківській області про стягнення заборгованості по заробітній платі, яка виникла внаслідок незаконного стягнення прибуткового податку - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови виготовлений 29 жовтня 2007 року.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя