Донецький апеляційний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
Іменем України
« 12 » березня 2008 р. справа № 22а-1309/08
(22а-6076/07)
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Ханової Р.Ф., Сухарька М.Г.
при секретарі судового засідання Скопинській А.О.
за участю представників сторін:
від позивача - не з”явились
від відповідача - Басонова С.Є. - довір. від 04.03.2008р. № 13, Зайцев М.М. - довір. від 08.01.2008р. № 2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову господарського суду Луганської області
від 26.11.2007p.
у справі № 12/445н-ад
за позовом Державного підприємства “Шахта імені Сергія Мироновича Кірова” м. Кіровськ Луганської області
до відповідача Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції
про часткове скасування податкового повідомлення - рішення
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство “Шахта імені Сергія Мироновича Кірова” звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції про відміну податкового повідомлення - рішення від 18.04.2007 року № 0000301701/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 36758 грн. 61 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 26.11.2007 року у справі № 12/445н-ад (судді Палей О.С., Рябцева О.В., Мінська Т.М.) позовна заява задоволена.
Приймаючи постанову господарський суд виходив з того, що податковий орган не довів суду правомірність визначення позивача податковим агентом в розумінні вимог Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, та, крім того, відповідач не позбавлений права обчислити та утримати податок з доходів фізичних осіб саме з суб'єкта підприємницької діяльності в порядку, передбаченому ст. 14 Декрету КМУ “Про прибутковий податок з громадян”.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує невірним застосування норм матеріального права.
Зазначає, що суд першої інстанції при прийняті постанови невірно застосував норми п.п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" згідно з яким оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Зазначає, що якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, одержує протягом звітного року доходи інші, ніж зазначені у Свідоцтві про сплату єдиного податку, то такі доходи протягом року підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, за правилами та у порядку, встановленими Законом. Тобто, при виплаті такого доходу податок повинен бути утриманий податковим агентом за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”.
Посилається на те, що СПД - фізичною особою ОСОБА_1. обраний вид діяльності - роздрібна торгівля непродовольчими товарами, та, оскільки у перевіреному періоді позивачем перерахування коштів здійснювалось за транспортні послуги, то СПД здійснював діяльність, не зазначену в Свідоцтві про сплату єдиного податку, тому шахті згідно з пп. 9.1.2 п.9,1. ст. 9 та пп. 9.12.2 п. 9.12. ст. 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” слід було утримати та перерахувати податок з доходів фізичних осіб із сплаченого доходу у вигляді оплати транспортних послуг.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав на її безпідставність.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
В основу повідомлення - рішення, яке оспорювалось, покладений акт від 18.04.2007 року № 43/23-26497363 про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.12.2006 року.
В акті перевірки шахті, зокрема, інкримінувалось порушення п.п. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що полягало в неоподаткуванні платника податку фізичної особи - СПД ОСОБА_1. виплаченого доходу за транспортні послуги згідно договору на загальну суму 82000 грн.
Як свідчать матеріали справи, між позивачем та СПД ОСОБА_1. укладений договір на надання послуг від 17.05.2005 року № 74, згідно якого замовник - позивач, зобов'язаний оплачувати надані транспортні послуги.
Розрахунки за надані послуги здійснювались шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок в установі банку.
Право на надання транспортних послуг СПД - фізичною особою ОСОБА_1. підтверджене ліцензією від 01.02.2005р.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується тільки на порушення норм матеріального права.
Як вважає податковий орган, оскільки у свідоцтві про сплату єдиного податку, наданого СПД ОСОБА_1., визначений тільки один вид діяльності - роздрібна торгівля продуктами харчування, то позивач згідно з пп. 9.1.2 п.9.1 ст. 9 та пп. 9.12.2 п. 9.12. ст. 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” повинен утримувати та перераховувати податок з доходів фізичних осіб із сплаченого доходу у вигляді оплати транспортних послуг.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.
В розумінні п. 4 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” податок з доходів фізичних осіб віднесений до загальнодержавних податків і зборів.
Тобто, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, контролюючий орган, який здійснює владні управлінські функції в галузі оподаткування, та, здійснюючи перевірку позивача, діяв в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 67 Конституції кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.
Статтею 92 Конституції визначено, що виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки та збори.
Згідно ст. 1 Закону “Про систему оподаткування” ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Основним нормативно - правовим актом з питань оподаткування доходів фізичних осіб є Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб", який набрав чинності з 1 січня 2004 року.
Згідно пункту 22.10 статті 22 Прикінцевих положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" втратив чинність, крім розділу IY в частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" встановлено, що оподаткування доходів, зокрема, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності, без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту.
Підпунктом 9.12.2 Закону передбачено, що, якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.
З аналізу зазначених норм випливає, що оподаткуванню за загальними правилами, встановленими цим Законом, підлягають доходи суб'єктів підприємницької діяльності, отримані не у зв'язку із здійсненням підприємницької діяльності (спадщина, дарунок і такі інші доходи).
З Свідоцтва про сплату єдиного податку, вбачається, що ОСОБА_1. - суб”єкт підприємницької діяльності та платник єдиного податку тільки за одним видом господарської діяльності - роздрібна торгівля продуктами харчування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач уклав договір надання транспортних послуг від 17.05.2005р. з суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1., згідно якого останній надає позивачу транспортні послуги.
Таким чином, позивач згідно з пп. 9.1.2 п.9.1 ст. 9 та пп. 9.12.2 п. 9.12. ст. 9 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” повинен утримувати та перераховувати податок з доходів фізичних осіб із сплаченого доходу у вигляді оплати транспортних послуг.
Враховуючи норми Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", позивач у справі є податковим агентом в розумінні Закону, джерелом виплати доходу на користь суб'єкта підприємницької діяльності, особою, яка повинна утримувати і перераховувати податок з доходів фізичних осіб, тому податкова інспекція правомірно визначати об'єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу.
За таких підстав колегія суддів вважає обґрунтованим довід заявника скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті постанови, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 11, ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування”, Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”, ст. 2, 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п.4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Луганської області від 26.11.2007 року у справі № 12/445н-ад - задовольнити.
Постанову господарського суду Луганської області від 26.11.2007 року у справі № 12/445н-ад за позовом Державного підприємства “Шахта імені Сергія Мироновича Кірова” до Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції про відміну податкового повідомлення - рішення від 18.04.2007 року № 0000301701/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 36758 грн. 61 коп. - скасувати.
В задоволені позовної заяви Державного підприємства “Шахта імені Сергія Мироновича Кірова” до Стаханівської об'єднаної державної податкової інспекції про відміну податкового повідомлення - рішення від 18.04.2007 року № 0000301701/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 36758 грн. 61 коп. - відмовити.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 12.03.2008р. проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 15.03.2008 року.
Головуючий суддя І.В.Геращенко
Судді М.Г.Сухарьок
Р.Ф.Ханова
З оригіналом згідно
головуючий суддя І.В.Геращенко