Справа № 1-126-08

                 В И Р О К

          І М « Я М       У К Р А Ї Н И

18 березня 2008 року     Уманський міськрайонний суд Черкаської області

В складі: головуючого-судді  Михайленко В.Г.

          при секретарі      Щербаковій Л.А.

          з участю прокурора Резніка Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані справу по обвинуваченню ОСОБА_1,

                             ІНФОРМАЦІЯ_1,

                              уродженця с. Кочубіївка Уманського

                              району Черкаської області,

                              українця, громадянина України,

                              освіта середня спеціальна, не

                              одруженого, не працюючого,

                              проживаючого АДРЕСА_1, не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

                     В С Т А Н О В И В :

     Підсудний ОСОБА_1 14 січня 2008 року близько 06 години діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном проходячи по вулиці Халтуріна міста Умані відкрито викрав у ОСОБА_2 майно на суму 1084 грн, а саме мобільний телефон Nokia - 6233 вартістю 989 грн., стартовий пакет «Лайф» вартістю 10 грн. та стартовий пакет «Діджус» вартістю 25 грн. і гроші в сумі 50 грн. при цьому завдав потерпілому фізичну біль, що виразилось в нанесені ударів рукою в різні частини тіла.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред»явленому обвинуваченні визнав повністю і підтвердив, що він дійсно 14 січня 2008 року відкрито викрав мобільний телефон зі стартовим пакетом та гроші в сумі 50 грн. який належав ОСОБА_2.

Крім визнання вини та щиросердечного каяття винність підсудного підтверджується показами потерпілого ОСОБА_2., свідка ОСОБА_3, явки з повиною дослідження яких, відповідно до вимог ст.299 КПК України учасниками судового процесу було визнано за недоцільне, про що було роз”яснено усім під час судового слідства з занесенням до протоколу судового засідання і сумнівів в добровільності та істинності їх позицій у суді не виникло.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що пред»явлене обвинувачення доведене і дії підсудного ОСОБА_1 підлягають кваліфікації по ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого.

При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який характеризується негативно.

Обставинами, які пом»якшують покарання підсудному суд визнає добровільне відшкодування завданого збитку, щире каяття, а обставин, які обтяжують покарання суд не вбачає.

З урахуванням обставин справи, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і є підстави для застосування ст.75 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд,-

                       З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов»язки.

Встановити ОСОБА_1 іспитовий строк тривалістю три роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов»язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти про зміну місця проживання та періодично з»являтись для реєстрації у вказанні органи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області на протязі п”ятнадцяти діб після проголошення через Уманський міськрайонний суд.

Головуючий