Справа № 2а-2456/07
УКРАЇНА
Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 грудня 2007 року, м. Харків Справа № 2а-2456/07
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: П'янової Я.В.
При секретарі: Рудь О.С.
За участю представників сторін:
позивача: Курочкін В.М.
відповідача: Марченко Г.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву підприємства житлово-комунального господарства „Червонодонецьке” до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області про визнання недійсним рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Підприємство житлово-комунального господарства „Червонодонецьке”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 05.06.2007 р. № 0004252301/0, винесене на підставі акту перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності від 11.05.2007 р., про застосування до підприємства житлово-комунального господарства „Червонодонецьке” штрафних санкцій в розмірі 10153,65 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує з посиланням на Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Постанову Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р., №40/10320. Вважає, що зазначені рішення не відповідають вимогам чинного законодавства та є незаконними, тому підлягають скасуванню у судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просить його задовольнити, зазначаючи, що всі обставини, на які посилається позивач, підтверджуються документами, які знаходяться в матеріалах справи.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову і посилався на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004252301/0 від 05.06.2007 року ДПІ у Балаклійському районі Харківської області прийняті у відповідності до Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Постанови Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року, №637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р., №40/10320.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та свідків, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як свідчать матеріали справи, мобільною групою відділу оперативного контролю ДПА у Харківській області була проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій каси відповідача. Згідно акту перевірки №20403078/2380 від 11.05.2007р. було встановлено порушення п. 9,13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями), яке виразилось у:
- п. 9 - не забезпеченні щоденного друкування на РРО та зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків 19.03.07р. та 05.04.07р. (відповідальність передбачена п. 4 ст.17 - в сумі 340 грн.);
- п. 13 - незабезпеченні відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів на місці проведення розрахунків, з початку робочого дня (відповідальність передбачена ст.22 в п'ятикратному розмірі суми такої невідповідності: 1962,73 х 5 = 9813,65 грн.);
На підставі п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-ХІІ та відповідно до виявлених порушень було винесено відповідне рішення про застосування штрафних санкцій від 05.06.2007р. № 0004252301/0, в якому визначено суму штрафних санкцій в розмірі 10153,62 грн. Дане рішення 06.06.2007р.було отримано відповідачем, про що мається відповідний підпис.
Щодо висновків позивача стосовно проведення перевірки з порушенням вимог Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.90р. №509 суд вважає їх хибними з огляду на таке.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» (далі - Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Статтею 11-1 Закону № 509 передбачено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", вважаються позаплановими перевірками.
Разом з тим, здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV (ст. 15, 16) Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 1776). Зокрема, ст. 15 визначено, що такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
Оскільки Закон № 1776 є спеціальним у питаннях застосування РРО, то інші нормативні акти, у тому числі Закон № 509, застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом про РРО.
Також слід зазначити, що ст. 11-1 Закону № 509 визначені саме підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що перевірки суб'єктів підприємницької діяльності щодо контролю за здійсненням розрахунковими операціями у сфері готівкового та безготівкового обігу регламентовані Порядком оформлення і реалізації матеріалів перевірок, затвердженим Наказом ДПА України від 04.04.02 р., № 155/ДСК, в якому зазначено, що перевірки проводяться особами органів державної податкової служби групою у складі не менше двох посадових осіб та за наявності у них службових посвідчень, особистих знаків і посвідчення на право проведення перевірки суб'єктів підприємницької діяльності.
При проведені перевірки посадові особи податкових органів у своїй діяльності керуються:
- Методичними рекомендаціями щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб, які затверджені Наказом ДПА України від 11.10.05 р. за №441.
- Наказом ДПА у Харківської області від 29.12.05 р. за № 409 «Про організацію роботи підрозділів оперативного контролю».
Так, п. 2.6 Методичних рекомендацій передбачено, що перевірки контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у сфері готівкового обігу проводяться за окремими планами органів державної податкової служби. З метою підвищення контролю за здійсненням розрахункових операцій та запобігання дублюванню перевірок у ДПІ в містах і районах формується та затверджується щомісячний план проведення зазначених перевірок.
Пунктом 1 Наказу ДПА у Харківської області від 29.12.05 р. за № 409 «Про організацію роботи підрозділів оперативного контролю» затверджено створення групи при ДПА у Харківської області з числа фахівців підрозділів оперативного контролю державних податкових інспекцій в районах м. Харкова, Харківської області.
Перевірка позивача проводилась ДПА у Харківській області на підставі направлень на перевірку №№7730, 7731 від 10.05.07р. та плану графіку проведення перевірок за здійсненням СПД розрахункових операцій у сфері готівкового обігу.
Таким чином, перевіряючі діяли в межах прав, наданих направленнями на перевірку, та в межах компетенції органів державної податкової служби, передбаченої ст. 11-2 Закону та керувались чинними наказами ДПА.
В якості свідків в суді надали показання: касир підприємства позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, інспектори-ревізори, які безпосередньо проводили перевірку позивача - ОСОБА_3, ОСОБА_4. Однак, в суді були надані суперечливі показання зазначеними свідками, у зв'язку з чим до уваги не приймаються і справа розглядається на підставі оцінки наданих до суду документів.
Посилання позивача про визнання перевірки неправомірною та такою, що суперечить приписам чинного законодавства спростовуються:
- складеним актом перевірки;
- підписом як касира, так і безпосередньо позивачем про отримання акту, та відсутність будь - яких заперечень і зауважень до перевіряючих;
- наданням на вимогу перевіряючих письмових пояснень, які долучені до акту.
Необхідно зазначити на те, що у разі, якщо підприємство не скористалось правом не допуску посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки, посилання на відсутність у перевіряючих законних підстав для проведення перевірки, тільки з цього приводу, є необґрунтованими.
При оскарженні ж зазначених нарахувань в апеляційному порядку, рішенням ДПА у Харківській області від 25.07.2007р. за № 9966/7/25-203 скарга підприємства була залишена без задоволення, а рішення інспекції - без змін.
Щодо зазначення підприємства на можливість виплати заробітної плати з місця проведення розрахунків.
У письмових поясненнях позивача, наданих 12.11.2007р. зазначено на п. 2.10 Положення „Про ведення касових операцій...” з посиланням на те, що підприємства мають право використовувати готівкові кошти для виплат, які відносяться до фонду оплати труда, за рахунок виручки. Така можливість не заперечується і відповідачем, але, в той же час суд зазначає, що існує обов'язок підприємства, при здійсненні таких виплат, чітко дотримуватись встановленого порядку відображення грошових коштів. Так, згідно з п. 2.10 „ Підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці.... понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів.... Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів.... „. Це також не заперечується відповідачем.
Але, відповідно до вимог зазначеного вище Положення (пункт 2.9) передбачена можливість, використання підприємством готівкової виручки (готівки) для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування (у тому числі на господарські потреби). Готівка, що надходить через РРО протягом дня, також може бути використана підприємством на господарські потреби. Вилучення таких готівкових коштів зі скриньки РРО відповідно до пункту 4.5 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. За № 614, може бути здійснено операцією "службова видача", яка застосовується для реєстрації через РРО видачі готівки, не пов'язаної з розрахунковими операціями з покупцями. На суму готівки (вилученої з РРО операцією "службова видача"), яка буде використана підприємством на господарські потреби, має бути виписаний видатковий касовий ордер (з реєстрацією його в Журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів) та зроблений відповідний запис у касовій книзі підприємства. Дане твердження підтримує також і НБУ України своїм листом № 11-110/2058-5398 від 25.05.2007р „Щодо надання роз”яснення”, яке додано до матеріалів справи.
Тобто, при використанні РРО, існує лише 2 випадки вилучення з РРО коштів, а саме: проведення розрахунків з покупцями (в тому числі повернення коштів в разі повернення товару), чи використання коштів з РРО на господарські потреби, але з обов'язковим проведенням операції "службова видача", що не було здійснено позивачем.
Крім того, згідно зі статтею 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій..." суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі... при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій... (пункт 13).
Положення зазначених ст. 3 та 22 цього ж закону не містять будь - якого розмежування при притягненні до відповідальності на те, чи є перевищення чи недостача коштів на місці проведення розрахунків. Мається чітка норма, яка зобов'язує забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (пункт 13).
При цьому, посилання позивача на необхідність проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій після закінчення робочого дня підприємства повністю зводить на нівець всі положення Закону України „Про застосування реєстраторів...”, основною метою якого є вчасне виявлення порушень його положень. В протилежному ж випадку, як зазначено позивачем, перевірка повинна проводитись в поза робочий час суб”єкта господарювання, що також протирічить чинному законодавству та є підставою для не допуску на таку перевірку фахівців.
Як встановлено у відповідності до висновків акту і підтверджується матеріалами справи, на момент перевірки на місці проведення розрахунків із застосуванням РРО, сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків становила 4513,66 грн., тоді як за даними поточного звіту РРО зазначено суму 6476,39 грн.
Таким чином, на момент проведення перевірки позивачем не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній в звіті РРО, розбіжність становить 1962,73грн.
В даному випадку, при встановлені факту порушення положень зазначеного Закону та Порядку, при наявності особистого підпису та відсутності будь - яких зауважень чи заперечень при підписанні акту перевірки з боку відповідача (як касира, головного бухгалтера, та керівника), суд вважає цілком правомірним застосування податковим органом штрафних санкцій за виявлене порушення.
Крім того, в результаті проведення перевірки, як вже зазначалося вище, відповідачем було виявлено порушення позивачем пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР, а саме: встановлено не забезпечення щоденного друкування та не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків за 19.03.2007р. та 05.04.2007р. Даний факт взагалі позивачем не заперечується та не спростовується.
За порушення п. 9 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР, відповідно до п. 4 ст. 17 цього Закону, у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку встановлено фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, для притягнення до відповідальності згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» необхідним є встановлення факту невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку, що і підтверджено відповідним актом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова в повному обсязі виготовлена 02.01.2008 р.
Суддя Я.В.П'янова