Справа № 2-151-2008                       

                    Р І Ш Е Н Н Я   

          І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

          20 лютого 2008 року.Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді      - Ковальчук Н.М.

при секретарі               - Семенович Т.М.

за участю позивачки   -  ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове нерухоме  майно,

                                                В С Т А Н О В И В:

         ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом  визнати за нею право власності на житловий будинок  АДРЕСА_1.

           В заяві вказувала, що  даний будинок належав її  мамі ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. До дня смерті мами, вона  проживала з нею разом в одному будинку, залишилась там проживати, доглядає за господарством та присадибною ділянкою. Мати  20 березня 2001 року все своє майно заповіла внучці  ОСОБА_3, яка спадщину не прийняла. Коли звернулась в БТІ для реєстрації права власності, їй відмовлено у реєстрації  права власності через відсутність будь-яких правовстановлюючих документів у матері.

           У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.

           Допитавши позивачку, свідків, вивчивши матеріали справи, суд рахує,що заява підлягає задоволенню.

            Як встановлено судом  і відповідно до технічного паспорту будинок АДРЕСА_1 належав  ОСОБА_2.

            Даний факт підтверджено випискою з погосподарської книги № 1 рахунок № 32, виданої Марининською сільською радою  №  713 від 20 серпня 2007 року.  

         З довідки Марининської сільської ради № 681 від  7 серпня 2007 року  видно, що позивачка до сметрі спадкодавця проживала разом в одному житловому будинку.

         За ст.1268 ЦК України спадкоємець, який  постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку він не заявив про відмову від неї.   

             Із довідки державного нотаріуса видно, що з заявою про прийняття спадщини після смерті  ОСОБА_2 ніхто не  звертався.

            ОСОБА_1 є спадкоємець першої черги, що стверджується її свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу.     

           За ст..1261 ЦК України  у першу чергу  право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі  зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

            Із заповіту від 20 березня 2001 року видно, що ОСОБА_2 все своє майно заповіла внучці  ОСОБА_3.

            Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що  спадщину після смерті баби ОСОБА_2 вона не приймала.

            За ст.1269 ЦК України  спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час  відкриття спадщини не  проживав постійно із спадкоємцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

          На підставі викладеного, керуючись ст.214,215 ЦПК України, ст.1268, 1269 Цивільного кодексу, суд

                                                      В И Р І Ш И В:

            Позов ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове нерухоме майно задоволити.

            Визнати право власності ОСОБА_1 на житловий будинку та господарські будівлі АДРЕСА_1.

            Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст.4 п.18 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”.

           Заяву про апеляційне оскарження рішення  суду  може бути подано  протягом

десяти днів з дня проголошення рішення.

         Апеляційна скарга  на рішення суду подається  протягом  двадцяти  днів після

подання  заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Рівненської області.

Суддя         підпис

Згідно:Суддя                       Ковальчук Н.М.