Справа №  2-2902/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

          05.10.2011  року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого –судді              -  Предоляк О.С.

при секретарі                          - Чихариній В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кременчуці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1   до колективного підприємства залізобетонних виробів №2  про стягнення коштів, -

     ВСТАНОВИВ:

      У липні   2011  року до суду звернулася  ОСОБА_1 з позовом  до колективного підприємства залізобетонних виробів №2  про стягнення коштів.

Зазначала, що  згідно рішення Автозаводського районного суду м Кременчука Полтавської області  від 05 березня 2004  року  стягнуто з ОСОБА_2 на її користь на утримання  дитини аліменти. ОСОБА_2  працює на колективному підприємстві залізобетонних виробів №2.  Від державного виконавця дізналася, що  з боржника ОСОБА_2 проводиться відрахування з заробітної плати та стягуються аліменти, але коштів на утримання дитини вона не отримує з 2006 року.

Просила стягнути  на свою користь з колективного підприємства залізобетонних виробів №2  кошти у розмірі 4196,10 грн.  у відшкодування моральної коди 2000 грн., витрати на правову  допомогу у розмірі 250 грн.   та судові витрати.

          До суду надійшла письмова заява позивача ОСОБА_1   в якій,  позов підтримала, просила задовольнити, посилалася на обставини і підстави, викладені у позовній заяві.

          Представник колективного підприємства залізобетонних виробів №2  у судове засідання не прибув,  керівництво про дату розгляду справи повідомлялось належним чином, про причини неявки представника не повідомляло. В раніше наданих письмових запереченнях  повідомляли, що   зараз  проходить процедура банкрутства підприємства, а також те, що розмір моральної шкоди нічим не підтверджений.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, про дату розгляду справи повідомлявся.

          Суд,  вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цивільно-процесуальним законодавством, звернуться до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В силу ст.  22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

         Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

          Судом достовірно встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду                             м Кременчука Полтавської області  від 05 березня 2004  року  стягнуто з ОСОБА_2 на   користь ОСОБА_1 кошти на  утримання  доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 оку народження в розмірі 1/ 4 частини  з усіх видів заробітку, починаючи з 02 лютого 2004 року і до досягнення дитиною повноліття  . ОСОБА_2  працює на колективному підприємстві залізобетонних виробів №2.  Згідно листа Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ постає, що  в ході перевірки бухгалтерії підприємства  встановлено, що  бухгалтерією повадиться  нарахування заробітної плати ОСОБА_2 з відрахуванням податків  та утримання аліментів на  користь ОСОБА_1  з 01 листопада 2006 року.  Підприємство  знаходиться на стадії банкрутства та за період з 01 січня 2010 оку  по 31 березня 2010 року заборгованість по нарахованих, але не сплачених аліментах становить 1796, 56 грн. Згідно проведеного державним виконавцем перерахунку заборгованості підприємства по аліментам, то вона становить станом на 31 березня 2010 оку 4196, 10 грн. яка  і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди, то  ст.     23 ЦК України передбачає загальні підстави відшкодування шкоди, а саме:    особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

  Моральна шкода полягає:

    1) у  фізичному  болю  та  стражданнях,  яких  фізична  особа
зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

    2) у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у
зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї
чи близьких родичів;

    3) у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у
зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

    4)  у  приниженні  честі  та гідності фізичної особи, а також
ділової  репутації фізичної або юридичної особи.

    3. Моральна шкода відшкодовується грішми,  іншим майном або в
інший спосіб.

    Розмір грошового відшкодування моральної  шкоди  визначається судом  залежно  від характеру правопорушення,  глибини фізичних та душевних  страждань,   погіршення   здібностей   потерпілого   або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка  завдала моральної шкоди,  якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин,  які мають істотне значення.
При   визначенні   розміру   відшкодування   враховуються   вимоги розумності і справедливості.

      Моральна  шкода  відшкодовується  незалежно  від  майнової шкоди,  яка підлягає відшкодуванню,  та не  пов'язана  з  розміром цього відшкодування. Моральна  шкода  відшкодовується одноразово,  якщо інше не  встановлено договором або законом.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27.03.1992р., розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи.

Суд, враховуючи тривалість порушеного права, інтереси малолітньої дитини,  приходить до висновку, що на користь позивача з відповідача необхідно стягнути суму у розмірі 1000 гривень.

Відповідач не подав суду належних і допустимих доказів на спростування встановлених судом вказаних обставин та фактів.

На підставі наведеного, позов підлягає частковому задоволенню з відповідача на корись позивача необхідно стягнути кошти  у розмірі 4196,10  грн., у відшкодування моральної шкоди 1000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 250 грн. та  у повернення сплачених судових витрат: судовий збір у сумі 67 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у  розмірі 120 грн. В частині позовних вимог  щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 (2000-1000) грн позивачу необхідно відмовити за безпідставністю.

Керуючись   ст.ст. 14, 57 –59, 208, 209, 212 –215, 218, 223,224-228, 233 ЦПК України,

В И Р І Ш И В

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Стягнути  з колективного підприємства залізобетонних виробів №2  на користь ОСОБА_1    кошти у розмірі 4196,10 (чотири тисячі сто дев’яносто шість, 10 тисяч  ) грн., у відшкодування моральної шкоди 1000 (одна тисяча) грн., витрати на правову допомогу у розмірі 250 (двісті п’ятдесят) грн. та  у повернення сплачених судових витрат: судовий збір у сумі 67 (шістдесят сім)грн., і витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи  в розмірі 120  ( сто                   двадцять) грн.  

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом після подання  заяви про перегляд рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти  днів.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання   апеляційної  скарги   або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.

 Суддя