Справа № 33-330/2011 Головуючий у 1 інстанції Розинко В.М.
Категорія - 130 ч.1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2011 року місто Чернігів
Головуючого - судді судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Воронцової С.В.,
з участю прокурора Руденок П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за протестом прокурора м. Чернігова на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 серпня 2011 року,
в с т а н о в и в :
Цією постановою
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, уродженець м. Конотоп Сумської області , що має реєстрацію за адресою : АДРЕСА_2, громадянин України, з середньою освітою , не працюючий,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням на нього стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.
Судом ОСОБА_1 був визнаний винуватим в тому, що він, 23 червня 2011 року близько 23 год. 00 хв. на перехресті вулиць 50 років ВЛКСМ – Інструментальна м. Чернігова , керував мопедом марки „Хонда”, без державного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп’яніння, від проходження медичного огляду відповідно до встановленого порядку на стан сп’яніння відмовився , чим порушив вимоги 2.5 ПДР України.
На постанову суду від 11 серпня 2011 року, прокурором м. Чернігова був внесений протест, в якому прокурор, не заперечуючи доведеність вини порушника та кваліфікацію його дій, просить поновити строки на оскарження постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.08.2011 року , мотивуючи тим що пропустив їх з поважних причин, оскільки про прийняте судом рішення стало відомо під час його виконання а постанову суду змінити в частині накладення стягнення. Доводи протесту викладені прокурором наступним чином.
02.09.2011 року до прокуратури міста Чернігова із Чернігівського міського відділу кримінально – виконавчої інспекції надійшли матеріали стосовно виконання постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.08.2011 року щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою останньому застосоване адміністративне стягнення в виді позбавлення прав керувати всіма видами транспортних засобів на один рік. Разом з тим встановлено, що відповідно до вироку Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04.03.2011 року ОСОБА_1 був засуджений за ст. 286 ч.1 КК України до покарання в виді 2 (двох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком в частині виконання основного покарання строком на два роки. На виконання вказаного вироку суду посвідчення водія категорії „Б” серії НОМЕР_1 у ОСОБА_1 було вилучено на строк позбавлення з 05.05.2011 року по 05.05.2013 року. Вказана обставина виключає можливість накладення на останнього адміністративного стягнення в вигляді позбавлення права на керування транспортними засобами , оскільки на час прийняття такого рішення ОСОБА_1 вже був його позбавлений та не мав посвідчення на права керування транспортними засобами. Зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень. В зв’язку з чим просить застосувати до ОСОБА_1 стягнення в вигляді штрафу в сумі 2550 грн.
В судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав поданий протест та просив його задовольнити з викладених в ньому підстав.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи та доводи протесту, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність його задоволення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи за №3\2506\4301\11, прокурор ознайомився з зазначеною постановою суду та матеріалами справи в приміщенні Деснянського районного суду м. Чернігова 13.09.2011 року, що підтверджується відповідною заявою (а.с.15) та є поважною причиною пропуску строку на подання прокурором протесту в порядку ст.ст. 250 , 289, 290 КУпАП, а тому клопотання прокурора про поновлення такого строку підлягає задоволенню.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , при обставинах встановлених судом, відповідає фактичним даним справи та ніким не заперечується.
Разом з тим, при призначенні стягнення правопорушнику, суд не врахував, що згідно довідки комп’ютерного обліку ВДАЇ м. Чернігова (підпорядкованого УДАЇ) при УМВС України в Чернігівській області від 04.07.2011 року , ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 1997 року станом на час видачі довідки не отримував посвідчення на права керування транспортними засобами (а.с.2), відсутні дані про наявність в нього такого посвідчення і в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 4). Окрім того справа розглядалась за відсутності особи яка притягується до адміністративної відповідальності , та дані про особу ОСОБА_1 , судом першої інстанції належно не з’ясовані. На час прийняття судом першої інстанції вказаного рішення, ОСОБА_1 вже був позбавлений прав на керування транспортними засобами за вироком суду, який набрав чинності та був виконаний.
Крім того, санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП , за якою притягнуто до відповідальності ОСОБА_1 , є альтернативною, що дає можливість визначити стягнення на підставі ст. 33 КУпАП з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, обставин, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. Але суд, прийшовши до висновку про застосування до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів, належним чином не обґрунтував своє рішення та не дав оцінки тому факту що дані про наявність в нього діючого посвідчення на права керування транспортними засобами в матеріалах справи були відсутні.
За таких підстав суд не повинен був позбавляти правопорушника тих прав яких останній не мав, оскільки фактично позбавлення спеціального права виявляється у вилученні у порушника відповідного документа , який надає таке право.
Метою адміністративного стягнення відповідно до ст. 23 КУпАП є виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на викладене, призначене ОСОБА_1 стягнення не може бути визнано обґрунтованим.
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд враховує обставини скоєного правопорушення , його суспільну небезпечність, дані про особу порушника, відсутність тяжких наслідків та за відсутності підстав для погіршення його становища та накладення стягнень в вигляді громадських робіт та адміністративного арешту , вважає за можливе накласти на останнього стягнення у вигляді штрафу згідно мінімальних меж санкції статті 130 ч.1 КУпАП , що буде достатнім та необхідним для його виправлення та запобігання вчинення нових правопорушень.
За таких підстав постанова суду першої інстанції в частині накладення адміністративного стягнення підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
П О С Т А Н О В И В :
Поновити строк на подачу прокурором протесту на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 серпня 2011 року.
Протест прокурора м. Чернігова задовольнити.
Постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 11 серпня 2011 року щодо ОСОБА_1 в частині накладення стягнення змінити.
На ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП України накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 2550 грн..
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення , є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Чернігівської області С. В. Воронцова