Справа № 11-678/11 Головуючий у І інстанції Мурашко І.А.
Категорія - 185 ч.3 Доповідач Воронцова С. В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіВоронцова С. В.
суддів: Миронцова В.М., Трейтяк О.П.,
з участю :
прокурора Левченка А.В.,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 липня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_2, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючий, не одружений,, який має на утриманні неповнолітню дитину 1999 року народження, раніше судимий:
1) 24.11.1993 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 1 ст. 229-6, ст. 46-1 КК України на два роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на два роки; Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.04.1994 року направлений для відбуття покарання відповідно до вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.11.1993 року; 12.07.1995 року згідно постанови начальника ВК-5 Миколаївської області від 10.07.1995 року на підставі ст. 5 Указу Президента України „Про амністію” від 19.04.1995 року;
2) 30.05.1996 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст.229-6 КК України на три роки позбавлення волі;
3) 23.12.1999 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 229-6, ч. 1 ст. 222, ст. 42 КК України на чотири роки позбавлення волі;
4) 05.04.2006 року Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі; 27.07.2007 року звільнений на підставі Закону України „Про амністію”;
5) 19.08.2010 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 1 ст.311, ст.ст. 75,76 КК України на два роки обмеження волі та звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки;
6) 28.03.2011 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі.
Засуджений: за ч. 3 ст. 185 КК України на три роки десять місяців позбавлення волі; за ч. 2 ст. 311 КК України на два роки десять місяців позбавлення волі; за ч. 1 ст. 185 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів, остаточно призначено три роки десять місяців позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням вироку Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.03.2011 року, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено три роки десять місяців позбавлення волі.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь держави 1013,04 грн. судових витрат.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Питання речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 81 КПК України.
Як встановив суд, ОСОБА_2, 23.12.2010 року, приблизно о 10.00 годині, знаходячись на ринку „Нива” м. Чернігова, що за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років СРСР, 1, таємно викрав гаманець вартістю 150 грн., гроші в сумі 450 грн., 1000 російських рублів, які згідно курсу Національного банку України, складають 259,24 грн., а всього на загальну суму 859,24 грн., що належать потерпілій ОСОБА_4
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 01.01.2011 року, у нічний час, ОСОБА_2, знаходячись у будинку АДРЕСА_3, з метою таємного викрадення чужого майна, проник до побутової кімнати квартири № 36 вищевказаного будинку, звідки таємно викрав: електрокамін вартістю 150 грн., електроточило вартістю 100 грн., камені для електроточило в кількості 10 шт. загальною вартістю 200 грн., металевий каркас до лавки вартістю 60 грн., пляшку з силіконом вартістю 15 грн., пляшку з герметиком вартістю 15 грн., пістолет до герметика вартістю 10 грн., вольтметр М5-3, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 656к від 21.03.2011 року, складає 77 грн., металевий ящик для інструменту, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 565к від 21.03.2011 року, складає 14 грн., набір долот-стамесок в кількості 31 шт., вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 565к від 21.03.2011 року, складає 45 грн., дерев’яну шкатулку для інструменту, вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 565к від 21.03.2011 року, складає 13,50 грн., набір свердл по металу в кількості 5 шт., вартість яких, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 565к від 21.03.2011 року, складає 12,50 грн., дипломат, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 565к від 21.03.2011 року, складає 30 грн., набір сантехнічного обладнання загальною вартістю 150 грн., чотири шланги для води, вартість яких, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 565к від 21.03.2011 року, складає 87,61 грн., газову трубу, вартість якої, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 565к від 21.03.2011 року, складає 9,52 грн., набір інструменту, загальною вартістю 100 грн., металеву трубу для унітазу вартістю 60 грн., мідний лист розміром 20х40 см вартістю 10 грн., металеві тиски у кількості 3 шт., загальною вартістю 240 грн., гальмівні колодки у кількості 4 шт. загальною вартістю 80 грн., а всього на загальну суму 1479,13 грн, що належить потерпілій ОСОБА_3
Потім, 28.01.2011 року, приблизно о 02.00 годині, ОСОБА_2, знаходячись у під’їзді будинку АДРЕСА_3, з метою таємного викрадення чужого майна, проник до побутової кімнати квартири № 36 вищевказаного будинку, звідки таємно викрав: зарядний пристрій для акумулятора вартістю 200 грн., пилосос „Віхр 6М”, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 565к від 21.03.2011 року, складає 80 грн., а всього на загальну суму 280 грн., що належить потерпілій ОСОБА_3
05.02.2011 року, у ранковий час, ОСОБА_2, знаходячись на території ринку „Нива” м. Чернігова, за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років СРСР, 1, у невстановленої особи, з метою подальшого виготовлення психотропної речовини, придбав рідину масою 1,684 г, що є соляною кислотою, яка віднесена до прекурсорів, стосовно яких встановлено заходи контролю, після чого, зберігаючи при собі зазначену рідину, без мети збуту, переніс на пр-т Перемоги м. Чернігова, де у цей же день, приблизно о 15.00 годині, біля будинку № 170, розташованого по пр-ту Перемоги м. Чернігова, ОСОБА_2 був затриманий працівниками міліції, які під час особистого огляду виявили та вилучили у нього пластиковий медичний шприц номінальною ємністю 5 мл, в середині якого знаходилась рідина масою 1, 684 г, яка, згідно висновку експерта № 196 (х) від 25.02.2011 року, є соляною кислотою, яка віднесена до прекурсорів, відносно яких встановлено заходи контролю, яку останній зберігав для подальшого виготовлення психотропної речовини без мети збуту.
Згідно з „Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів”, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 770 від 06.05.2000 року, соляна кислота віднесена до прекурсорів, стосовно яких встановлюються заходи контролю.
В апеляції засуджений просить виключити з обвинувачення ст. 311 ч. 2 КК України, в зв’язку з недоведеністю його вини по даному факту, та пом’якшити призначену судом міру покарання. Посилається на те, що суд не прийняв до уваги покази свідка ОСОБА_5, який підтвердив, що він 05.02.2011 року з 8 годин ранку знаходився в Чернігівському РВВС, тому ніяк не міг бути затриманий працівниками міліції о 15 год. біля будинку № 170 по проспекту Перемоги в м. Чернігові.
Заслухавши доповідача, засудженого, який підтримав свою апеляцію та просив її задовольнити з наведених там підстав, думку прокурора, який заперечував проти апеляції, вважаючи вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, є правильним, ґрунтується на доказах, які зібрані в установленому законом порядку, досліджені в судовому засіданні та належно оцінені судом і покладені в основу вироку.
Не зважаючи на невизнання своєї вини засудженим ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, його вина у таємному викраденні чужого майна, а також в таємному викраденні чужого майна вчиненому повторно, а також поєднане з проникненням у сховище , та у незаконному придбанні та зберіганні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, без мети збуту вчиненому повторно, у повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, та відображена сукупністю зібраних доказів, які в своїй сукупності повністю узгоджуються між собою.
Так, засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні суду першої інстанції свою вину визнав частково, від дачі показів відмовився.
В ході досудового слідства засуджений вину визнавав повністю та показав, що 23 грудня 2010 року, він на ринку „Нива” в торгівельному комплексі „Купол” побачив незнайому йому жінку, яка розмовляла з продавцем фруктів, оскільки вона нікого не помічала, він вирішив викрасти у неї гаманець, підійшов до неї, відкрив сумочку та викрав звідти гаманець. Як він викрав гаманець жінка не бачила. Гаманець він поклав в кишеню куртки та покинув дане приміщення, потім витяг з гаманця гроші в сумі 450 грн. гривень та 1000 російських рублів, а гаманець викинув у кущі.
01 січня 2011 року, приблизно о 2 годині ночі, проходячи повз будинок АДРЕСА_3, він вирішив зайти до під’їзду та погрітись, коли піднявся на перший поверх, то побачив там побутову кімнату і вирішив щось звідти викрасти. Він підібрав ключ до замку та відкрив двері, зайшов всередину та викрав вольтметр, масляний електрокамін, електроточило, електролобзик, набір сантехнічного обладнання, набір інструменту, металеву трубу для унітазу, металеві тиски, гальмівні колодки, мідний лист, металевий каркас для скамейки камені для електроточило. Всі речі він за два рази переніс до підвального приміщення сусіднього будинку і пішов спати до свого знайомого. Наступного дня вранці він повернувся, взяв частину речей, а саме масляний електрокамін, електроточило, камені для нього в кількості 10 штук, металевий каркас для скамейки, електролобзик, металеву трубу для унітазу, мідний лист, металеві тиски, гальмівні колодки, які продав на ринку „Нива” незнайомому чоловіку за 150 грн. Цього ж вечора він пішов спати до свого товариша ОСОБА_5, якому відніс коробку з інструментом, в якій були вольтметр, набір свердл, набір для чеканки та інші, сказавши, що ці речі належать йому.
28 січня 2011 року, десь о 2 годині ночі він гуляв та знову вирішив щось вкрасти, тому знову пішов до будинку АДРЕСА_3, зайшов до під’їзду, піднявся на перший поверх, одним із ключів відкрив приміщення побутової кімнати звідки викрав зарядний пристрій для акумулятора та пилосос „Віхр”. Коли йшов, то двері побутового приміщення він закрив на замок. Речі він переніс до підвального приміщення сусіднього будинку і знов пішов спати до свого товариша ОСОБА_5. Наступного дня, вранці, він забрав викрадений пилосос та зарядний пристрій і пішов на ринок „Нива”, де продав зарядний пристрій за 150 грн. незнайомому чоловіку. Оскільки пилосос він не зміг продати, то відніс його до свого товариша ОСОБА_5. Всі речі, що він віддав ОСОБА_5, були пізніше вилучені. Ключ, яким він відкрив побутову кімнату, він кудись викинув, куди саме, не пам’ятає.
05.02.2011 року, приблизно о 15 годині, він проходив біля будинку № 170 по проспекту Перемоги м. Чернігова, його зупинили незнайомі чоловіки, які представились працівниками міліції та пред’явили свої службові посвідчення. Працівники міліції запросили двох понятих, в присутності яких провели його особистий огляд, у ході якого виявили та вилучили у правій кишені його куртки медичний шприц, в якому знаходилась соляна кислота об’ємом біля 2 мл. Цей шприц був упакований в пакет, опечатаний паперовою біркою, на якій всі присутні поставили свої підписи. Працівники міліції склали протокол, в якому всі присутні також розписались. Вилучений шприц належить особисто йому. Соляну кислоту він зберігав для виготовлення психотропної речовини „вінт”, яку він вживає особисто. Шприц із соляною кислотою він придбав вранці 05.02.2011 року на ринку „Нива” у незнайомого чоловіка за 20 грн. У ході допиту на нього ніякого фізичного та психологічного тиску не застосовувалось, показання він дає добровільно. (а.с.135-137)
В судовому засіданні суду першої інстанції, відповідаючи на запитання прокурора, ОСОБА_2 пояснив, що позов потерпілої ОСОБА_3 не визнає, оскільки всі викрадені ним речі, були повернуті потерпілій. Заперечив факт проникнення до побутового приміщення квартири АДРЕСА_1, та вказав, що частина речей, вказаних в обвинуваченні, знаходилась під сходинками, звідки він їх і викрав. Крім того, заперечив і факт придбання ним соляної кислоти для виготовлення наркотичного засобу, оскільки наркотичних засобів він не вживає, в зв’язку з чим він не погодився з обвинуваченням по ст. 311 КК України. В ході досудового слідства він визнав вину у вчиненні злочинів, вказаних в обвинуваченні, так як хотів, щоб пред’явлення обвинувачення і допит пройшли швидко. Зазначив, що оголошений протокол його допиту він підписав, але не читав його, хоча слідчий і надавав йому таку можливість.
Потерпіла ОСОБА_3, під час допиту в ході досудового слідства, показала, що проживає на першому поверсі в квартирі АДРЕСА_1. У її користуванні є невелика кімната, яка знаходиться при вході в під’їзд з лівого боку її квартири. В цій кімнаті вона зберігає електроінструмент та господарський інструмент, двері кімнати зачинялись на врізаний замок. 31.12.2010 року вона йшла до своєї подруги о 20 годині і бачила, що двері кімнати були зачинені. Приблизно о 13 годині 01.01.2011 року, вона повернулась додому, зайшла у під’їзд і, проходячи повз кімнату, де вона зберігала речі, побачила що двері кімнати відчинені. Вона зайшла до кімнати і побачила, що зникли деякі речі, а саме: масляний електрокамін, електроточило, камені для електроточило, металевий каркас для скамейки, вольтметр, набір сантехнічного обладнання, набір інструменту та інші речі. Вона викликала працівників міліції, написала заяву. 28 січня 2011 року, приблизно о 7 год. 30 хв. ранку, вона вийшла з квартири і на підлозі побачила сліди взуття, які вели до кімнати, де вона зберігала речі. Вона відкрила двері ключем та виявила, що з кімнати зникли зарядний пристрій для акумулятора і пилосос „Вихр” (а.с.15).
У судове засідання суду першої інстанції потерпіла ОСОБА_3 не з’явилась та подала заяву, в якій підтримала покази, дані нею під час досудового слідства, цивільний позов не підтримала та просила залишити його без розгляду (а.с. 200).
Потерпіла ОСОБА_4, під час допиту в ході досудового слідства, показала, що 23.12.2010 року, приблизно о 10 годині, перебувала на ринку „Нива” у магазині „Купол” та вибирала фрукти. Коли вона стояла біля прилавку та вибирала яблука, її з боку штовхнув незнайомий чоловік, якому вона зробила зауваження. Чоловік пішов далі. А коли вона зважила яблука та хотіла дістати гаманець, щоб розрахуватись, то побачила, що її сумка відкрита, а гаманця не має. Вона написала заяву до міліції про зникнення гаманця, який вона оцінює у 150 грн., крім того, у гаманці були гроші у сумі 450 грн., 1 000 російських рублів, чотири банківські картки, пенсійне посвідчення (а.с. 95).
Після оголошення показів потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_2 показав, що з їх показами згодний та визнав свою вину у викраденні речей цих потерпілих у повному обсязі.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що працює оперуповноваженим ВКР ЧМВ УМВС України в Чернігівській області. До ВКР ЧМВ надійшла інформація про те, що ОСОБА_2 скоїв крадіжку майна із будинку по вул. 50 років СРСР, після чого він був затриманий та доставлений до міськвідділу міліції, де зізнався у скоєнні крадіжки майна із підсобного приміщення вказаного будинку. Він пам’ятає , що ОСОБА_2 розповів про те, що крадіжку вчиняв сам, двічі проникав до приміщення, звідки викрав інструменти та інше майно. Коли ОСОБА_2 було затримано, то у нього вилучили шприц з речовиною жовтого кольору, після дослідження стало відомо, що то прекурсор. При вилученні шприца ОСОБА_2 пояснив, що речовина в шприці потрібна йому для виготовлення наркотику для власного вживання. Чи писав ОСОБА_2 явки з повинною з приводу крадіжок, він не пам’ятає, але пам’ятає, що всі пояснення він давав добровільно, без будь-якого тиску з боку працівників міліції. Через деякий час ОСОБА_2 повідомив, що в кінці 2010 року на ринку „Нива” викрав у жінки із сумки гаманець, в якому були гроші, про що він добровільно написав явку з повинною.
Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні в суді першої інстанції показав, що, працює слідчим СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області і, коли він перебував на чергуванні, то до нього, як до чергового слідчого, привели ОСОБА_2, який написав явку з повинною з приводу проникнення до підсобного приміщення, звідки він викрав майно, а потім через деякий час знову проник до цього ж приміщення та викрав майно, частину якого продав, а частину відніс додому до свого знайомого. Також у ОСОБА_2 був вилучений шприц з рідиною жовтого кольору, ОСОБА_2 пояснив, що цю рідину він придбав у незнайомого чоловіка на ринку „Нива”, зберігав для виготовлення наркотичного засобу. Після того, як він пред’явив ОСОБА_2 обвинувачення, останній вину в пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, дав покази, в яких підтвердив факти скоєння ним крадіжок з підсобного приміщення будинку по вул. 50 років СРС м. Чернігова, розповів про крадіжку гаманця з жіночої сумки на ринку „Нива”, а також визнав придбання та зберігання речовини для виготовлення психотропних речовин. Під час допиту і в якості підозрюваного, і в якості обвинуваченого давав аналогічні покази, і їх не змінював. Після написання протоколів допиту, вони надавались ОСОБА_2, який їх читав, а потім підписував. Ні фізичного, ні психологічного тиску до ОСОБА_2 з боку працівників міліції не здійснювалось.
Після допиту у судовому засіданні в суді першої інстанції свідка ОСОБА_7, засуджений ОСОБА_2 погодився з його показами, але не визнав своєї вини в пред’явленому обвинуваченні за ч. 2 с. 311 КК України.
В суді першої інстанції свідок ОСОБА_5 показав, що з ОСОБА_2 перебуває у дружніх відносинах, а на початку січня 2011 року останній став у нього проживати. ОСОБА_2 приносив до нього додому різні речі, а саме інструмент, пилосос зеленого кольору, які пізніше були вилучені у нього працівниками міліції. З приводу наявності у ОСОБА_2 психотропних речовин, нічого пояснити не міг. Після оголошення судом його показань у ході досудового слідства (а.с.18), ОСОБА_5 підтвердив свої свідчення, та показав, що ОСОБА_2, коли проживав в його квартирі, користувався соляною кислотою для пайки при ремонті телефонів. Соляна кислота у нього знаходилась в шприці. Також пояснив, що працівники міліції „забирали” ОСОБА_2 з його квартири, приблизно о 08 годині ранку, і при цьому нічого у нього не вилучали. Через деякий час, приблизно о 12 годині, працівники міліції повернулись до нього додому та вилучили ті речі, які ОСОБА_2 приносив в його квартиру. Працівники міліції запропонували йому проїхати до міськвідділу, на що він погодився. У міськвідділі працівники міліції показали йому шприц, і сказали, що він був вилучений у ОСОБА_2 в сумці, і що в шприці знаходиться соляна кислота. У його присутності у ОСОБА_2 шприца ніхто не вилучав. Раніше, коли його допитував слідчий, він казав, що ОСОБА_2 користувався шприцом з соляною кислотою під час ремонту телефонів, але не зміг пояснити, чому це не відображено в протоколі допиту.
В ході досудового слідства свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показали, що 05.02.2011 року, приблизно о 15 годині, співробітники міліції запросили їх в якості понятих під час проведення огляду незнайомого чоловіка, який був разом з працівниками міліції. Чоловік, який був разом з працівниками міліції, представився як ОСОБА_2 Працівники міліції в їх присутності оглянули цього чоловіка і у правій кишені куртки виявили та вилучили медичний шприц з рідиною жовтого кольору об’ємом приблизно 1,8 мл. ОСОБА_2 пояснив, що вилучений шприц належить йому особисто, всередині знаходиться соляна кислота, яку він зберігав для виготовлення психотропної речовини „вінт”. Працівники міліції склали протокол, в якому всі розписались. Шприц був упакований та опечатаний паперовою біркою, на які всі присутні також поставили свої підписи. Ні фізичного, ні психологічного тиску співробітники міліції на ОСОБА_2 не чинили.
З огляду на наведені показання засудженого, які він давав під час досудового слідства, показання потерпілих, свідків про конкретні дії засудженого щодо обставин вчинення ним інкримінованих злочинів, які не містять суперечностей і підтверджуються іншими перевіреними у судовому засіданні доказами, суд першої інстанції вірно визнав їх достовірними.
Аналізуючи показання свідка ОСОБА_5, суд у вироку не лише навів зміст його показань, але докладно обґрунтував, чому не приймає їх до уваги, правильно зазначивши, що у судовому засіданні вказаний свідок давав свідчення, які суперечать дослідженим у судовому засіданні доказам.
Також, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, підтверджується наступним :
Явкою з повинною засудженого від 05.02.2011 року, у якій ОСОБА_2 повідомляє, що на при кінці грудня 2010 року із побутового приміщення на першому поверсі дев’ятиповерхового будинку по вул. 50 років СРСР, 18, він скоїв крадіжку майна, частину якого продав на ринку „Нива” (а.с.10).
Явкою з повинною ОСОБА_2 від 05.02.2011 року, в якій він розповідає, як наприкінці січня 2011 року, із побутового приміщення на першому поверсі дев’ятиповерхового будинку по вул. 50 років СРСР, 18, він скоїв крадіжку пилососа та автомобільного підзарядного пристрою (а.с.11).
Протоколом допиту ОСОБА_2 в якості підозрюваного від 05.02.2011 року, згідно якого він надав показання про те, як 01.01.2011 року викрав речі із побутової кімнати будинку АДРЕСА_3, частину якого продав на ринку „Нива”, а частину заніс додому до ОСОБА_5, а також про те, що 28.01.2011 року він знову вчинив крадіжку речей з даного побутового приміщення (а.с.26-27).
Протоколом допиту ОСОБА_2 в якості обвинуваченого від 08.02.2011 року, згідно якого засуджений надав показання аналогічні показанням в якості підозрюваного від 05.02.2011 року (а.с.38-39).
Протоколом виявлення, огляду та вилучення від 05.02.2011 року, згідно якого за місцем проживання ОСОБА_5 по АДРЕСА_4, працівником міліції було виявлено та вилучено пилосос „Вихр 6М”, вольтметр у чорному пластиковому футлярі, 31 долото для чеканки у дерев’яному футлярі, металевий ящик зі свердлами, пластиковий дипломат та інше майно, як пояснив ОСОБА_5, дані речі до нього додому приніс ОСОБА_2 у січні 2011 року (а.с. 9).
Висновком судово-товарознавчої експертизи № 565к від 21.03.2011 року, відповідно до якого встановлена залишкова вартість металевого ящика для інструментів, набору свердел, дерев’яної шкатулки, набору долот-стамесок, вольтметра, пластикового дипломату, шлангів, пилососа”Вихрь-6м” (а.с.47-48).
Явкою з повинною ОСОБА_2 від 11.02.2011 року, у якій засуджений повідомляє, що у двадцятих числах грудня 2010 року, приблизно о 10 годині ранку, знаходячись на ринку „Нова” у павільйоні „Купол”, скоїв крадіжку гаманця із сумки невідомої жінки, у гаманці знаходились гроші у сумі 450 грн., 1 000 російських рублів та якісь документи (а.с.96).
Вина засудженого ОСОБА_2 у незаконному придбанні та зберіганні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, без мети збуту, вчинене повторно підтверджується протоколом його допиту в якості обвинуваченого від 22.03.2011 року, згідно якого, він розповів, що скоїв крадіжку гаманця, та дві крадіжки із побутового приміщення у будинку по вул. 50 років СРСР, 18, а також детально розповів, що вранці 05.02.2011 року на ринку „Нива” придбав у незнайомого чоловіка медичний шприц із соляною кислотою за 20 грн. Соляна кислота йому була необхідна для виготовлення психотропної речовини „винт”. О 15 годині цього ж дня, він був затриманий працівниками міліції і в ході його особистого огляду в присутності понятих, було виявлено та вилучено вказаний шприц. В присутності понятих він пояснив, що шприц належить йому (а.с.135-137).
Окрім того доводиться протоколом огляду, виявлення та вилучення від 05.02.2011 року, відповідно до якого працівник міліції виявив та вилучив у ОСОБА_2 у кишені куртки пластиковий шприц об’ємом 5 мл з речовиною жовтого кольору, і як пояснив ОСОБА_2 дана речовина є соляною кислотою, за допомогою якої він хотів приготувати наркотик „винт” (а.с. 57) та висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 196(х) від 25.02.2011 року, згідно якого надана на дослідження рідина жовтого кольору масою 1,434 г є соляною кислотою, яка віднесена до прекурсорів, стосовно яких встановлено заходи контролю, а маса соляної кислоти, наданої на попереднє дослідження, становила 1,684 г (а.с.69-71).
Мотивуючи у вироку доведеність вини засудженого ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 311 КК України, суд обґрунтовано послався як на однин із доказів - показання засудженого на досудовому слідстві. Із них вбачається, що засуджений дійсно придбав шприц із соляною кислотою та зберігав при собі для виготовлення психотропної речовини, а обставини, за яких було вчинено даний злочин були ним детально описані та узгоджуються з іншими доказами по справі.
Таким чином, увесь комплекс наявних в справі доказів беззаперечно свідчить про участь ОСОБА_2 у незаконному придбанні та зберіганні прекурсорів з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин, без мети збуту, вчинене повторно. Тому, твердження засудженого про непричетність його до злочину, передбаченого ст. 311 ч. 2 КК України суд першої інстанції вірно розцінив, як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне. Будь – яких даних про незаконність джерел збору по справі доказів встановлено не було.
За встановлених фактичних обставин справи, дії засудженого правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 311 КК України.
Міру покарання засудженому ОСОБА_2 суд обрав у відповідності до вимог ст. 65 КК України у межах санкцій інкримінуємих йому статей, з урахуванням суспільної небезпеки скоєних злочинів, особи винного, що раніше неодноразово судився , врахувавши пом’якшуючі та обтяжуючі покарання обставини та відповідно до вимог ч.1 ст. 70 КК України та ч.4 ст.70 КК України визначив йому остаточне покарання за сукупністю злочинів, врахувавши покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.03.2011 року.
Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів, тому підстав для пом’якшення покарання засудженому, як про це йдеться у апеляції, колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального законодавства, що б потягло за собою безумовне скасування вироку, по справі не встановлено.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 липня 2011 року щодо ОСОБА_2 – без змін.
СУДДІ:
МИРОНЦОВ В.М. ВОРОНЦОВА С.В. ТРЕЙТЯК О.П.