АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД

ЗАКАРПАТСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул. О.Довженка, 7_____________________________________________ тел./факс: (03122) 1-53-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2006 року                                                                       м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої - Боднар О.В.

суддів - Бєлякова І.І., Собослоя Г.Г.

при секретарі - Боклах Г.І.

з участю - позивача ОСОБА_1., представника відповідача Щадей C.M., прокурора Костака В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України в Закарпатській області про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільній власності на будинок, -

УСТАНОВИЛА:

У березні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до УМВС України в Закарпатській області, в якому, посилаючись на те, що у його та відповідача спільній частковій власності знаходиться будинок № АДРЕСА_1 у м. Ужгороді, однак спільне володіння, користування, а також виділ у натурі частки є неможливим, просив згідно ст. 364 ЦК України стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію вартості належної йому частки у власності на будинок у сумі 349 136 грн.63 коп.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 червня 2006 року позов задоволено. Постановлено (згідно тексту рішення) «припинити спільну сумісну власність УМВС України в Закарпатській області і ОСОБА_1 готелю-гуртожитку № АДРЕСА_1 в місті Ужгороді. Утримати 349 136 грн.63 коп. на користь ОСОБА_1. із отриманої шляхом звернення стягнення реалізацією готелю-гуртожитку АДРЕСА_1 в місті Ужгороді в порядку, встановленому для виконання рішень».

Не погоджуючись з рішенням суду, повноважний представник відповідача подала апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1. відмовити.

Справа № 22 - 1249/06                                                                       Головуючий у І інстанції - Король Ю.А

Категорія   5                                                                                     Доповідач - Боднар О.В

У судовому засіданні представник відповідача та прокурор апеляційну скаргу підтримали і просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_1. скаргу не визнав, просив її відхилити.

Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд визнав, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторони є співвласниками спірного будинку, який на даний час використовується відповідачем як готель-гуртожиток, а тому виділ частки позивача у натурі є неможливим без втрати його цільового призначення (ч.2 ст. 183 ЦК України).

Проте такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності за ОСОБА_1 на 65/100 спірного будинку було визнано рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 06.07.2005 р.

З пояснень сторін вбачається, що рішення суду на даний час не виконано, 65/100 частин будинку позивачу у власність не передано і державна реєстрація прав власності на нерухоме майно бюро технічної інвентаризації не проведена. Навпаки, спірний будинок в цілому зареєстрований за відповідачем.

Відповідно до частин 1 і 7 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» речові права на нерухоме майно підлягають обов'язковій державній реєстрації і у разі спору щодо нерухомого майна зареєстровані речові права мають пріоритет над незареєстрованими.

За таких обставин підстав для задоволення позовних вимог, які обґрунтовуються правом спільної часткової власності на спірний будинок, немає.

Відповідно до ст. З09 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважає встановленими є підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст.316, 364  ЦК України, ст.З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», апеляційний суд, -

РІШИВ:

Апеляційну скаргу представника УМВС України в Закарпатській області Щадей C.M. задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 червня 2006 року скасувати.

В позові ОСОБА_1 до Управління МВС України в Закарпатській області про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільній власності на будинок у сумі 349 136 грн.63 коп. відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.