Справа № 932/1289/25

Провадження №1-кс/932/500/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2025 року                                                        м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , з участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

підозрюваного – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі клопотання прокурора Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 62025050010005957 від 06.02.2025 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городенка Івано-Франківської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не маючого на утримання неповнолітніх дітей військовослужбовця військової служби за мобілізацією, водія-електрика електротехнічного відділення інженерного взводу батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

ВСТАНОВИВ:

06.02.2025 року до суду надійшло прокурора Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

В обґрунтування заявленого клопотання слідчий зазначає, що ОСОБА_6 06.02.2025 приблизно о 11 год. 40 хв., тобто в умовах воєнного стану, під час шикування особового складу у м. Білозерське, Білозерська територіальна громада, Покровський район, Донецька область, усно та відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, доведений йому заступником командира 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_7 чим вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України.

У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання, прохав таке задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні не заперечував проти клопотання слідчого.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання слідчого.

Заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши надані докази та матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

Як вбачається з клопотання та наданих до нього доказів, слідчим здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025050010005957 від 06.02.2025 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

06.02.2025 о 20.30 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

06.02.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

Згідно повідомленої підозри ОСОБА_4 підозрюється у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненій в умовах воєнного стану.

Згідно ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Про причетність підозрюваного ОСОБА_4 до неправомірних дій та обґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення свідчать докази, які долучені до матеріалів клопотання.

Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.

З урахуванням вищевказаних письмових доказів, що були надані органом досудового розслідування, та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_4 підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою.

Щодо застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою та вирішуючи питання про існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 8 ст. 176 КК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Інкриміноване підозрюваному ОСОБА_4 кримінальне правопорушення передбачає застосування покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років, тобто тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути застосований до підозрюваного.

Доведеними, наданими суду поясненнями прокурора та матеріалами справи в їх сукупності, є наявність ризику у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_4 , у випадку доведеності його вини у вчиненні злочину, загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, його вік та стан здоров`я не є перешкодою для зміни місця мешкання та вчинення дій із можливого переховування від слідства та суду.

Високоймовірним є ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_4 є діючим військовослужбовцем, має широке коло знайомств серед військових, а тому з метою отримання необхідних для нього показань, може впливати на свідків, які є його товаришами по службі.

До такого висновку приходжу і тому, що на цей час підозра у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, ґрунтується у тому числі і на показах свідків, які, хоча і є наданими слідчому, однак не можуть бути покладені у мотивування рішення суду по суті обвинувачення.

Доводи сторони обвинувачення про існування ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, достатнім обсягом доказів не підтверджено і з цих підстав судом до уваги не приймається.

При обранні запобіжного заходу слідчим суддею також враховується характер кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками підриву бойової готовності та боєздатності військових підрозділів, а також те, що в Україні продовжує діяти правовий режим воєнного стану у зв`язку зі збройною агресією російської федерації

Викладене вище дає підстави для твердження про те, що тримання ОСОБА_4 під вартою в умовах гауптвахти відповідає інтересам суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, в даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи.

Спираючись на норми ст. 178 КПК України, якими встановлено ті обставини, що враховуються при обранні запобіжного засобу, прихожу до висновку про можливість обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту, дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Нормою ч. 2 цієї статті встановлено, що строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого - з моменту його затримання.

Враховуючи те, що строк тримання під вартою в умовах гауптвахти ОСОБА_4 визначаю в межах строку досудового розслідування, що залишився по справі, тобто до 06.04.2025 року включно.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави у провадженні визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи тяжкість та обставини вчиненого ОСОБА_4 злочину, особу підозрюваного, а також стан його вік та майновий стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 121120 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Керуючись ст.2,7-9,131,132,176-178,181,186,193,194-196,202,309,372,376 КПК України, слідчий суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Волноваського відділу Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти тривалістю 59 днів, тобто до 06.04.2025 року включно.

Визначити заставу у розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 121120 гривень.

При внесенні визначеної суми застави підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.

У випадку внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язання про виконання обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого буде знаходитись справа, прокурора, слідчого судді чи суду, в залежності від стадії кримінального провадження; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично мешкає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, в залежності від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд, в залежності від стадії кримінального провадження, про зміну свого фактичного місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, у разі невиконання яких, слідчим суддею або судом буде вирішено питання про звернення застави в дохід Держави.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дана ухвала діє до 06 квітня 2025 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя                                                 ОСОБА_1