Справа № 303/482/25

Провадження № 3/303/179/25

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

10 лютого 2025 року                 м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Сідун В.М.,

з участю секретаря судового засідання Бабич Н.В.,

прокурора Мукачівської окружної прокуратури Керецмана І.В.,

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого,

за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

У С Т А Н О В И В :

        ОСОБА_1 будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме посадовою особою Служби Безпеки України, в порушення вимог ч.7 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», будучи зобов`язаним подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин – припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби та маючи об`єктивну можливість це зробити, подав її несвоєчасно, без поважних причин, а саме 09.08.2024 року (подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік), чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Також ОСОБА_1 будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме посадовою особою Служби Безпеки України, в порушення вимог ч.7 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», будучи зобов`язаним подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин – припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби та маючи об`єктивну можливість це зробити, подав її несвоєчасно, без поважних причин, а саме 09.08.2024 року (подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік), чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Крім того, ОСОБА_1 будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме посадовою особою Служби Безпеки України, в порушення вимог ч.7 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», будучи зобов`язаним подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, при звільненні не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин – припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби та маючи об`єктивну можливість це зробити, подав її несвоєчасно, без поважних причин, а саме 09.08.2024 року (подав на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), чим вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

       Прокурор, будучи присутнім у судовому засіданні в режимі відеоконференції пояснив, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, його вина у вчиненні цього порушення повністю доведена, складені відносно нього протоколи відповідають вимогам закону, а тому є всі підстави для визнання ОСОБА_1 винним і застосування відносно нього адміністративного стягнення.

       Також у матеріалах справи міститься висновок Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону від 28.01.2025, який прокурор просив врахувати при прийнятті рішення.

        ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що дійсно працював на посаді старшого оперуповноваженого 1 сектору 4 відділу (з дислокацією у м. Мукачево) 6 управління (з дислокацією у м. Рівне) департаменту військової контррозвідки СБ України. Свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, подав письмові пояснення наступного змісту. ОСОБА_1 вказує, що він був зобов`язаний відповідно до вимог ч.7 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» подати не пізніше 90 днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби, а саме до 30.05.2024 року декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2022, 2023, 2024 роки. Проте, він не мав умислу несвоєчасно подавати декларації. Так, під час проходження військової служби за мобілізацією у зазначений вище період та виконання 24/7 своїх функціональних обов`язків покладених на нього під час дії воєнного стану як до виключення зі списків особового складу так після звільнення, йому було відомо про те, що мобілізовані співробітники СБ України неповинні подавати декларації. Про зміни в чинному законодавстві, а саме Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» № 3384-1Х від 12.10.2023 року йому стало відомо тільки після отримання офіційного листа від Національного агентства з питань запобігання корупції № 151-10/52536-24 від 18.07.2024. Яким також передбачалося подати йому протягом 10 діб з дня отримання повідомлення декларації при звільненні за період з 01.01.2024 по 15.02.2024. У разі неподання передбачалося кримінальне правопорушення за ст. 366-3 ККУ. Також, він займав посаду в органах СБУ, яка пов`язана з державною таємницею (мав допуск та доступ за ф. 2) та з безпосереднім здійсненням оперативно-розшукової та контррозвідувальної діяльності викликала у нього непорозуміння та занепокоєння, подачі декларації у відкриті джерела інформації, що в подальшому впливало на розкриття належності його до органів СБУ та, як наслідок, загрози життю йому та членам його сім`ї під час дії воєнного стану (дружина являється діючим військовослужбовцем ЗСУ та згідно наказів командирів виконує завдання в районах бойових дій. У зв`язку з викладеним вище, враховуючі крайню необхідність, ним було виконано вимоги листа Національного агентства з питань запобігання корупції та 09.08.2024 подані декларації у єдиному державному реєстрі декларацій. Він вказуэ, що датою виявлення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП слід вважати дату коли уповноважений орган виявив ознаки правопорушення в його діях. Зокрема, Головне управління внутрішньої безпеки СБ України, як уповноважений підрозділ з питань запобігання та виявлення корупції, листом № 9/5110ві від 04.06.2024 повідомив його про проведену перевірку факту неподання декларації та повідомлення про це Національне агентство з питань запобігання корупції. В подальшому від уповноваженого підрозділу, з роз`ясненнями отримав лист від Національного агентства з питань запобігання корупції від 18.07.2024 № 151-10/52536-24, що за результатами контролю ним неподані декларації при звільненні та надав термін протягом 10 діб подати декларацію. У зв`язку з чим вважає, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строк притягнення його до адміністративної відповідальності закінчився. Датою вчинення правопорушення у відповідності до протоколів є 09.08.2024, тобто день подачі декларації. В той же час вважає, що дата вчинення правопорушення являється дата коли виник обов`язок у відповідності до ч. 7 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» подати йому декларації, тобто 31.05.2024. Також вказує, що виходячи з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, відсутні фактичні докази про негативні наслідки, які виникли під час несвоєчасного подання декларації, зроблено тільки припущення наслідків з боку посадової особи, яка склала протоколи.

       Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №9 від 14.01.2025, №10 від 14.01.2025, №11 від 14.01.2025, витягом з наказу від 03.05.2022 № 59-ОС/дск про призначення ОСОБА_1 , витягом із загальних посадових інструкцій 6 управління Департаменту військової контррозвідки СБ України на воєнний час №17/6-5517т, витягом з наказу від 15.02.2024 №195-ОС/дск про звільнення ОСОБА_1 , відомостями з реєстру декларацій, копією результатів пошуку з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, поясненням ОСОБА_1 від 15.11.2025 року.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, суду не надано.

Суд критично оцінює пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає, що такі спрямовані виключно задля уникнення адміністративної відповідальності.

Так, необізнаність ОСОБА_1 зі змінами у законодавстві щодо необхідності подання декларацій, не звільняє останнього від передбаченої Законом відповідальності за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Також слід зазначити, що у поясненнях ОСОБА_1 посилається на те, що подача декларацій у відкриті джерела викликала у нього непорозуміння та занепокоєння, оскільки в подальшому впливала на розкриття належності його до органів СБУ, та як наслідок загрози життю йому та членам його сім`ї. Такі твердження ОСОБА_1 суперечать вищезазначеним твердженням останнього щодо його необізнаності про необхідність подання декларацій.

Разом з тим, ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції» встановлює обов`язок суб`єкта декларування для подачі декларації, незалежно від його занепокоєнь.

Суд також не бере до уваги посилання ОСОБА_1 на сплив строку притягнення його до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та частинами третьою - шостою статті 164-14, статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Так, визначаючи початок обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення, суд звертає увагу, що початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу зібрано та проаналізовано фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить весь склад адміністративного правопорушення, зазначається при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, днем виявлення вчинених ОСОБА_2 адміністративних правопорушень необхідно вважати дату складання протоколів про адміністративне правопорушення, а саме – 14.01.2025.

Таким чином, оцінивши докази, що містяться у матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі, а пояснення останнього не спростовують його вини.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушення, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративних правопорушення, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, а тому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує: характер вчиненого правопорушення - об`єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері запобігання корупції, зокрема відносини у сфері фінансового контролю щодо подання декларацій суб`єктами декларування; об`єктивна сторона правопорушення - несвоєчасне подання без поважних причин щорічних декларацій та декларації при звільненні з порушенням встановленого законодавством строку; форма вини - непрямий умисел; суб`єкт правопорушення - суб`єкт декларування – оперуповноважений 1 сектору 4 відділу (з дислокацією у м. Мукачево) 6 управління (з дислокацією у м. Рівне) департаменту військової контррозвідки Служби Безпеки України; особу порушника.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

В даному випадку три протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 складені за частиною першою статті 172-6 КУпАП. Санкція статті передбачає накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, суд накладає на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 172-6 КУпАП, згідно з вимогами статті 36 КУпАП у виді штрафу в мінімальному розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Таке стягнення відповідатиме меті виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобігатиме вчиненню ним нових правопорушень.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).        

Крім того, відповідно до Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. 36, ч. 1 ст. 172-6, ст. 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Оплату адміністративного штрафу в розмірі 850 гривень провести на рахунок отримувача – UA188999980313040106000007429, отримувач коштів ГУК у Закарпатській області/Великолучківська тг/21081100, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37975895, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету:21081100, назва платежу: адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з  ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір в сумі 605,60 грн.

Судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету – 22030106, пункт 5.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.        

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Термін звернення постанови до виконання три місяці з дня винесення.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду                         Владислав СІДУН