Справа № 2-3478/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"22" березня 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого –судді :                    Кондратенко О.О.

при секретарі:                              Куліш М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві про відшкодування моральної шкоди

                                               В С Т А Н О В И В :

          В березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою ( з послідуючими уточненнями ), в якій просив стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на його користь 500 000, 00 грн. –у відшкодування моральної шкоди та 300, 00 грн. – у відшкодування витрат понесених при оформлені довіреності. Вимоги обґрунтовує тим, що з 01.06.2004 року по 02.11.2007 року він працював на посаді водія у ВАТ ” Ощадбанк ”. 02.03.2007 року о 17 годині 40 хвили, ОСОБА_1 під час виконання трудових обов’язків, керуючи службовим автомобілем ” Пежо ”, номерний знак НОМЕР_1, який належить ВАТ ” Ощадбанк ”, по вул. Стеценка у м. Києві, з вини невстановлених осіб сталася дорожньо-транспортна пригода. В результаті вищезазначеної дорожньо –транспортної пригоди він ( ОСОБА_1 ) отримав тяжкі тілесні ушкодження. 25.06.2007 року, відповідно до висновку медико –соціальної експертної комісії йому була встановлена 3-тя група інвалідності на строк до 01.07.2008 року та надано рекомендації по відновленню працездатності; 02.07.2008 року його було повторно оглянуто та відповідно до висновку медико –соціальної експертної комісії йому була встановлена 3-тя група інвалідності, безстроково. Дорожньо –транспортна пригода призвела до втрати ОСОБА_1 улюбленої роботи, можливості заробляти собі на життя та можливості утримувати свою родину; можливість працювати за фахом, так як він втратив працездатність на 40 %; внаслідок ушкодження здоров’я погіршився його фізичний та психоемоційний стан, а також здоров’я. Він весь час перебуває під наглядом лікаря –нарколога та потребує постійного медикаментозного, стаціонарного та амбулаторного лікування. Ушкодження здоров’я спричиняє йому фізичні та моральні страждання від моменту нещасного випадку і по теперішній час; вказані обставини обмежують його можливості у веденні звичайного способу життя; майже постійно він відчуває головний біль, запаморочення, слабкість та нудоту; погіршення стану здоров’я є незворотнім. Дана подія призвела до зміни його способу життя, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя; порушені його нормальні життєві зв’язки через неможливість продовження активного громадського життя. На його думку, моральна шкода у розмірі 500 000, 00 грн. повинна бути відшкодована Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, відповідно до ст.34 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”.

          В судовому засіданні представник відповідача заперечуючи проти позову зазначила, що органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звільнені від відшкодування моральної шкоди потерпілим, цей обов’язок покладено на роботодавця.

Суд, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що 02.03.2007 року о                17 годині 40 хвилин по вул. Стеценка у м. Києві, ОСОБА_1, керуючи автомобілем “ Пежо ”, номерний знак НОМЕР_1, порушив п.п.4.7., 4.14 ( а, б, г ) Правил дорожнього руху в результаті чого сталася дорожньо –транспортна пригода; внаслідок дорожньо –транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження та був доставлений до лікувального закладу.

Старшим інспектором відділу оформлення ДТП при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 09.03.2007 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по факту ДТП.

26.04.2007 року складено акт № 1 про нещасний випадок пов’язаний з виробництвом ОСОБА_1, який працював у ВАТ ” Ощадний банк України ” на посаді водія, щодо дорожньо –транспортної пригоди, яка мала місце 02.03.2007 року по вул. Стеценка у м. Києві.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК № 015425 від 25.06.2007 року                      ОСОБА_1. встановлена 3-тя група інвалідності строком до 01.07.2008 року внаслідок отримання трудового ушкодження.

02.07.2008 року, згідно довідки до акту МСЕК № 019107 ОСОБА_1. встановлена 3-тя група інвалідності у зв’язку з отриманням ушкоджень під час виконання трудових обов’язків, безстроково.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування моральної шкоди здійснюється власником або уповноваженим ним органом, якщо порушення законних прав працівника призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Питання про залучення ВАТ ” Ощадний банк України ” до участі у справі в якості співвідповідача, судом вирішено не було, так як представник позивача зазначила, що спричинена ОСОБА_1. моральна шкода повинна відшкодовуватися саме Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві, а не банком ( відповідно до ч.1 ст. 33 ЦПК України, суд замінює неналежного відповідача, залучає співвідповідачів за клопотанням позивача. Таке клопотання від позивача та його представника не надходило ).

Відповідно до ч.3 ст.34 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, моральна ( немайнова ) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків за заявою потерпілого з викладом характеру заподіяної моральної ( немайнової ) шкоди та за поданням відповідного висновку медичних органів. Відшкодування здійснюється у вигляді одноразової страхової виплати незалежно від інших видів страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну     ( немайнову ) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, незалежно від будь-яких інших страхових виплат.

Законом України ” Про Державний бюджет на 2006 року ” було зупинено на 2006 рік дію п. 4 ст. 1 п.п. ”є ” п. 1 ч. 1 ст. 21, ч.3 ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”.

Законом України ” Про Державний бюджет на 2007 року ” також було зупинено дію п. 4 ст. 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового  випадку ), п.п. ”є” п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 34 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”.

23.02.2007 року ч.3 ст.34 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, виключено.

Рішенням Конституційного суду України від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 року по справі № 1-32/2008, визнано такими, що відповідають Конституції України внесені зміни до ст.ст.1, 21, 28, 34, 35 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”.  

Згідно із наказом МОЗ України № 212 від 23.11.1995 року Р. 1 п. 1.1 п/п ”д” ” Про затвердження Порядку встановлення медико-соціальними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обов’язків ” від 22.05.1995 року, саме на МСЕК покладено обов’язок встановлення факту спричинення йому моральної шкоди. Такого медичного висновку МСЕК позивач до суду не надав, а сам факт спричинення йому моральної шкоди не встановлений МСЕК, що суперечить наказу МОЗ № 212 від 22.03.1996 року та    п. 3.8 р. З ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 ” Про практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди ”.

Таким чином, відповідно до змін, які були внесені до Закону України ” Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату    працездатності ” від 23.02.2007 року Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві звільнений від відшкодування моральної шкоди потерпілим. Цей обов’язок покладено на роботодавців.

Крім того, позивачем пропущений передбачений законодавством тримісячний строк ( термін позовної давності  ) –ст. 233 КЗпП України, для звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

                                                  В И Р І Ш И В :

          В задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення рішення.

          Суддя: