Справа № 2-4038/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"11" березня 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого суді:                                                      Кондратенко О.О.

при секретарі:                                                  Куліш М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом Національного університету оборони України до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого жилого приміщення

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2010 року Національний університет оборони України звернувся до суду з заявою про виселення ОСОБА_1. із кімнати гуртожитку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення, посилаючись на те, що відповідачка вселилася до вказаної кімнати, як донька ОСОБА_2., якому вищезазначена кімната була надана на період навчання з 1997 року по 1999 роки; після закінчення навчання рішення про надання ОСОБА_2. спірної кімнати в гуртожитку університету не приймалося, договір найму не укладався, ордер не видавався. В березні 2010 року  ОСОБА_2 отримав службову квартиру № АДРЕСА_2 на сім’ю із трьох осіб ( він –ОСОБА_2, донька ОСОБА_1. –відповідачка по справі та його мати  ОСОБА_3 ). Після закінчення навчання ОСОБА_2 звільнив вищезазначену  кімнату у гуртожитку, а його донька –ОСОБА_1. залишилася проживати самовільно зайнявши спірну кімнату і займає її без будь –яких на те законних підстав та без належно оформлених документів.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася; просила проводити розгляд справи за її відсутності; проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі.

Представник відповідачки, заперечуючи проти позову пояснив, що обставини вкладені в позовній заяві є надуманими, необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності, а тому не підлягають задоволенню.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, представника відповідачки, допитав свідка, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що гуртожиток по                     АДРЕСА_1 належить Національному університету оборони України ( Національна академія оборони України, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.20085 року № 1089 була реорганізована шляхом перетворення у Національний університет оборони України ).

Громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів ( ч.1 ст.9 Житлового Кодексу Української РСР ).

Для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки               ( ч.1 ст.127 Житлового Кодексу Української РСР ).

Правове регулювання користування громадянами гуртожитками здійснюється відповідно до положень Глави 4 Розділу ІІІ Житлового Кодексу Української РСР, Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР від 03.06.1986 року № 208.

Відповідно до ч.2 ст.128 Житлового Кодексу Української РСР, жила площа надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу ( ст.129 Житлового Кодексу Української РСР ).

Аналогічний порядок надання жилої площі в гуртожитку встановлений у пунктах 9, 10 Розділу ІІ Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР від 03.06.1986 року № 208.

Таким чином, відповідно до вказаних норм житлового законодавства, єдиною підставою для вселення, зайняття житлової площі громадянином у гуртожитку, є спеціальний ордер, що видається власником гуртожитку. У випадку відсутності такого ордера, у громадянина не виникає  права на вселення до гуртожитку, а тому будь –які його дії з вселення та проживання в гуртожитку вважатимуться такими, що не відповідають вимогам закону.

Як вбачається із копії витягу із розпорядження від 02.03.2004 року за № 241            ” Про надання службової жилої площі військовослужбовцям Київського                                 гарнізону ”, Солом’янська районна в м. Києві державна адміністрація, розглянувши списки військовослужбовців, затверджені начальником розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України та керуючись ст.121 Житлового кодексу Української РСР, прийняла рішення про надання службової жилої площі: ОСОБА_2., службову однокімнатну квартиру № АДРЕСА_2 на родину три особи ( він, дочка –ОСОБА_1., мати –ОСОБА_3 ) без зняття з квартирного обліку.        

14.04.2004 року Солом’янською районною в м. Києві державною адміністрацією видано ордер № 00408 на право зайняття службового жилого приміщення на підставі розпорядження Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації від 02.03.2004 року за № 241 на ім’я ОСОБА_2., який проходить службу в Центральному апараті Міністерства оборони України, на сім’ю з трьох осіб ( він, дочка –ОСОБА_1., мати –ОСОБА_3 ), в тому, що йому на час роботи на даній посаді надається службове приміщення з однієї кімнати, жилою площею             12, 8 кв.м. у квартирі № АДРЕСА_2.

Згідно п.3 постанови Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів та президії Київської міської ради профспілок від 15.07.1985 року № 582 встановлено, що жилі приміщення в м. Києві надаються не більше однієї кімнати на одну особу, але не менше, як 9 кв.м. жилої площі.

Оскільки, отримана службова квартира № АДРЕСА_2, яка була надана на трьох осіб і її жила площа становить лише 12, 8 кв.м. ОСОБА_2, який є батьком відповідачки –ОСОБА_1. звернувся з заявою до свого керівництва про прийняття мір щодо поліпшення житлових умов його сім’ї.  

25.08.2004 року заступником начальника академії Сало А.Я. було видано ордер на житлову площу у гуртожитку № 385 на ім’я ОСОБА_2., який працює у В/ч-0122 на право зайняття з сім’єю в кількості двох осіб ( він, дочка ОСОБА_2. ),   житлової площі у гуртожитку по АДРЕСА_1, розміром 30, 0 кв.м., як одне із тимчасового вирішення питання поліпшення житлових умов сім’ї ОСОБА_2. до остаточного вирішення житлового питання.  

Після чого ОСОБА_2, разом зі своєю донькою –ОСОБА_1. заселилися до вищезазначеного гуртожитку та проживають там по сьогоднішній день; несуть витрати по оплаті квартирної плати та за надані комунальні послуги.

Те, що вказана кімната ОСОБА_2. була надана не на період навчання, а саме, як поліпшення житлових умов також свідчить і те, що останній був слухачем Національної академії оборони України в період часу з вересня 1997 року по червень 1999 року, що не оспорювалося представником позивача в судовому засіданні ( до отримання ордеру ).   

Посилання представника позивача в тім, що відповідно до виданого ордера, право на заселення до гуртожитку було надано ОСОБА_2 та ОСОБА_4, а не ОСОБА_5 та ОСОБА_1 судом не приймаються до уваги, так як під час розгляду справи в суді, встановлено, і це не спростовано представником позивача, що ордер на вселення до гуртожитку видавався саме на ім’я ОСОБА_5 та його доньку ОСОБА_1; іншої доньки у ОСОБА_2. не має. Дані розбіжності судом розцінюються як описки, крім того, у вказаному ордері наявні деякі виправлення щодо літер у нумерації будинку та кімнати.

Відомостей щодо визнання вищезазначеного ордеру недійсним суду не надано.

Також, судом не встановлено підстав поселення відповідачки ОСОБА_1. у спірну кімнату гуртожитку без законних на то підстав; посилання представника позивача на те, що ОСОБА_1. самовільно зайняла спірне приміщення, а тому, відповідно до ч.3 ст.116 ЖК України підлягає виселенню без надання іншого жилого приміщення в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 –батько відповідачки ОСОБА_1. підтвердив те, що відповідачка у справі є його донькою, яка проживає з ним у гуртожитку по АДРЕСА_1 на підставі ордера, який було видано на його ( ОСОБА_2 ) ім’я, як поліпшення житлових умов сім’ї військовослужбовця ОСОБА_2. до остаточного вирішення квартирного питання.  

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Доказів того, що ордер ОСОБА_2. на спірну кімнату було надано як тимчасовому жильцю представником позивача суду не надано, не було встановлено таких доказів і під час розгляду справив суді.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов Національного університету оборони України про виселення ОСОБА_1. із кімнати № АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення не підлягає задоволенню.

На підставі ст.ст.127, 128, 129 ЖК України та керуючись ст.ст.10, 60, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

   В И Р І Ш И В :

                   В задоволенні позову Національного університету оборони України до ОСОБА_1 про виселення без надання іншого жилого приміщення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

           Суддя: