Справа № 2-4212/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"02" червня 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого-судді:                              Кондратенко О.О.

при секретарі:                                        Боровенко Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ” Компанія з управління активами ” Енергія –Капітал ”, третя особа: ОСОБА_2 стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та внесення змін до трудової книжки

                                                  В С Т  А Н О В И В:

ОСОБА_1 з 04.10.2006 року працював на посаді головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю ” Компанія з управління активами            ” Енергія –Капітал ” ( надалі товариство ).

          31.05.2010 року він звільнений з посади за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України .

          У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив: зобов’язати відповідача змінити дату його звільнення з роботи з ТОВ                  ” КУА ” Енергія –Капітал ” з 31.05.2010 року на день видачі трудової книжки –10.08.2010 року; визнати недійсним раніше внесений запис до його трудової книжки про день звільнення; стягнути з відповідача на його користь 14 473, 68 грн. заробітної плати за час вимушеного прогулу. Вимоги мотивував тим, що в день звільнення з ним були проведені усі необхідні розрахунки, однак, належна йому трудова книжка відповідачем була видана лише 10.08.2010 року. На його неодноразові звернення щодо видачі трудової книжки отримував постійні відмовки. Лише після тривалих приходів до товариства та телефонних дзвінків йому була видана трудова книжка.

          Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.03.2011 року до участі у справі в якості третьої особи було залучено директора товариства – ОСОБА_2

          Представник товариства, заперечуючи проти позову пояснила, що вимоги позивача безпідставні оскільки, трудова книжка весь час знаходилась на товаристві за ініціативою позивача; ОСОБА_1. неодноразово було запропоновано забрати трудову книжку, однак він її не забирав та не надавав цьому ніяких пояснень.

Третя особа, директор товариства –ОСОБА_2. позовні вимоги ОСОБА_1 не  визнав та пояснив, що останній мав вільний доступ до сейфу де зберігалися трудові книжки, а тому самостійно міг її отримати у зручний для нього час, так як протягом тривалого часу після звільнення він приходив на товариство та надавав допомогу по роботі головному бухгалтеру, якого було прийнято на його місце; журналу обліку щодо видачі трудових книжок на товаристві не має; він неодноразово пропонував ОСОБА_1. отримати трудову книжку, але останній пояснював, що на даний час вона йому не потрібна, оскільки він відпочиває, наміру про влаштування на нову роботу не має, а трудова книжка знаходячись у сейфі перебуває на зберіганні.   

          Суд, заслухав пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що наказом № 65 від 14.05.2010 року ОСОБА_1 звільнено з посади головного бухгалтера ТОВ ” КУА ” Енергія –Капітал ” з 31.05.2010 року за власним бажанням.  

          Як вбачається із відмітки на вищезазначеному наказі, вчиненої  власноруч ОСОБА_1., трудову книжку він отримав лише 10.08.2010 року.

          Відповідно до ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.          

          Згідно п. 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110 ( з послідуючими змінами ), якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Судом встановлено, що в день звільнення ( 31.05.2010 року )                  ОСОБА_1 знаходився на своєму робочому місці; з ним було проведено повний розрахунок по заробітній платі, шляхом перерахування грошових коштів на його рахунок, однак, трудова книжка ОСОБА_1. видана не була. Поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримати трудову книжку йому надіслано не було; доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від отримання трудової книжку відповідачем суду також не надано, не було їх встановлено і під час розгляду справи в суді.

Обставини, на які посилалася представник відповідача та третя особа, а саме, що в день звільнення, а також і в послідуючому, позивачу неодноразово було запропоновано отримати трудову книжку –не доведені.

За таких обставин, суд, дослідивши в судовому засіданні докази, прийшов до висновку, що з вини товариства, позивачу затримано видачу трудової книжки, а тому, відповідно до ч.4 ст.235 КЗпП України, стягує з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

          Вимушений прогул ОСОБА_1 з 01.06.2010 року по 10.08.2010 року складає 50 днів. Середньоденний заробіток ОСОБА_1 за два повних відпрацьованих місяці, які передували звільненню, складає 289, 47 грн., про що свідчить довідка товариства. Відповідно середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки  14 473, 50 грн. ( 289, 47 х  50 днів ). Ця сума і підлягає стягненню.  

Відповідно до п. 4.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за              № 110 ( з послідуючими змінами ), власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому п 2.10.цієї Інструкції.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати недійсним запис, внесений до трудової книжки ОСОБА_1 щодо дати його звільнення з 31.05.2010 року недійсним.

Зобов’язати ТОВ ” КУА ” Енергія –Капітал ” внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 щодо дати його звільнення з посади головного бухгалтера за власним бажанням з 10.08.2010 року.  

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню: судовий збір у дохід держави в сумі 144, 74 грн. та витрати на  інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37, 00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

                                                     В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ” Компанія з управління активами ” Енергія –Капітал ”, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та внесення змін до трудової книжки задовольнити.

Визнати запис у трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 за № 17 щодо звільнення ОСОБА_1 з             31 травня 2010 року з займаної посади за власним бажанням, ст.38 КЗпП України, відповідно до наказу № 65 від 14 травня 2010 року недійсним.   

Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю ” Компанія з управління активами ” Енергія –Капітал ” внести зміни до трудової книжки                 НОМЕР_1 ОСОБА_1, зазначивши дату звільнення ОСОБА_1 з займаної посади за власним бажанням, ст.38 КЗпП України з 10 серпня 2010 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ” Компанія з управління активами ” Енергія – Капітал ” на користь ОСОБА_1 14 473 ( чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят три ) гривни 50 копійок –середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ” Компанія з управління активами ” Енергія – Капітал ” у дохід держави судовий збір в сумі 144 ( сто сорок чотири ) гривни 74 копійки та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 ( тридцять сім ) гривень 00 копійок.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: