Справа № 2-4687/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"10" лютого 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого-судді:                              Кондратенко О.О.

при секретарі:                                        Шевченко В.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу

                                               В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2010 року ОСОБА_1. звернувся до суді із заявою, в якій просив: стягнути з ОСОБА_2. на його користь 25 000, 00 грн. у відшкодування боргу, 13 956, 95 грн. –інфляційні витрати, 2 980, 48 грн. –три проценти річних від простроченої суми, посилаючись на те, що він позичив 11.10.2007 року строком на один тиждень відповідачці 25 000, 00 грн., а остання зобов’язалася повернути йому ці гроші, надавши письмову розписку; у зазначений термін борг не повернула. На неодноразові вимоги щодо добровільної сплати боргу відповідачка не відреагувала, гроші по теперішній час не повернула. Крім того, просив стягнути з відповідачки на його користь понесені ним судові витрати.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася; про час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку; про причини  неявки суду не сповістила; розгляд справи відбувся у її відсутність; по справі зібрано достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін; судом проведено заочний розгляд справи.   

Суд, заслухав пояснення представника позивача, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, встановлені договором.     

          Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що між                  ОСОБА_1. та ОСОБА_2. було укладено договір позики на загальну суму –25 000, 00 грн. про що свідчить надана відповідачкою розписка про отримання та зобов’язання повернення грошей.

          Даних, які б свідчили про повернення ОСОБА_2. зазначених коштів судом не встановлено.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ч.2 ст.625 ЦК України ).  

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази, вказують на те, що ОСОБА_2. не виконала перед ОСОБА_1. зобов’язання по поверненню позичених грошей, суд вважає за необхідне стягнути з неї 25 000, 00 грн. –заборгованість по грошову зобов’язанню; 13 956, 95 грн. –індекс інфляції за весь час прострочення виконання зобов’язання; 2 980, 48 грн. –три проценти річних від суми простроченого грошового зобов’язання, а всього – 41 937, 43 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України, відповідачка зобов’язана відшкодувати позивачу понесені нею витрати: судовий збір у розмірі 420, 00 грн.; витрати по оплаті інформаційно –технічного забезпечення розгляду судової справи у розмірі 120, 00 грн. Всього підлягає стягненню                              42 477, 43 грн.

          На підставі ст.ст.625, 1049 ЦК України та керуючись ст.ст.10, 60, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 42 477 ( сорок дві тисячі чотириста сімдесят сім ) гривень                       43 копійки.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

          Суддя: