Справа № 2-4826/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"16" лютого 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого-судді:                              Кондратенко О.О.                    

при секретарі:                                        Куліш М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально –галузевого об’єднання ” Південно –західна залізниця ” Вагонна дільниця станція Київ –Пасажирський Південно –західної залізниці, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

                                              В С Т А Н О В И В :

          В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила: визнати незаконним та скасувати наказ № 352 від 11.05.2010 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов’язків; визнати незаконним та скасувати наказ № 989/ое від 06.07.2020 року про її звільнення з роботи; поновити її на роботі на посаді провідника пасажирських вагонів Вагонної дільниці станції Київ –Пасажирський Південно –західної залізниці Державного територіально –галузевого об’єднання ” Південно –західна залізниця ”; стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та 5 000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди; зобов’язати відповідача внести запис до трудової книжки про її ( ОСОБА_1 ) поновлення на посаді провідника пасажирських вагонів. В послідуючому, ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги і просила суд, не розглядати її вимоги в частині визнання незаконним та скасування наказу № 352 від 11.05.2010 року про притягнення її до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання посадових обов’язків. Вимоги мотивувала тим, що її було прийнято на роботу у Вагонну дільницю на посаду провідника пасажирських вагонів на підставі контракту від 31.01.2005 року ( який в послідуючому декілька раз  переукладався ). Наказом від 11.05.2010 року, за неналежне виконання посадових обов’язків, яке на думку відповідача, полягало у допущенні ОСОБА_1 порушення правил перевезення надлишкової ручної поклажі, її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану. Наказом від 06.07.2010 року її було звільнено з роботи за порушення п.8 ст.36 КЗпП України з зазначенням, на підставі, передбаченій контрактом. Звільнення з роботи є незаконним: оскільки нею не було допущено перевезення надлишкового багажу; звільнення проведено без надання згоди профспілкового комітету. Діями відповідача їй були спричинені моральні страждання у відшкодування яких вона просить стягнути 5 000, 00 грн.

          Представник відповідача, заперечуючи проти позову зазначив, що                      ОСОБА_1 звільнено на законних підставах за порушення умов контракту, які полягають у допущенні нею перевезення надлишкового багажу.

          Третя особа –ОСОБА_2. в судове засідання не з’явився,; про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку; заперечень на позов не надіслав.

          Суд, заслухав пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, дослідив надані докази прийшов до висновку, що позов                       ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до п.8 ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового контракту є підстави, передбачені контрактом.            

Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що 03.06.2009 року між Вагонною дільницею станція Київ –Пасажирський та ОСОБА_1 було укладено контракт на підставі якого, наказом від 03.09.2009 року за номером № 1712/0с ОСОБА_1 прийнято на роботу у вагонну дільницю в резерв провідників на посаду провідника пасажирських вагонів, строком до 03.09.2014 року.

11.05.2010 року наказом № 352 начальника Вагонної дільниці станції Київ –Пасажирський, за неналежне виконання посадових обов’язків, яке полягає в допущенні до перевезення надлишкового багажу без відповідного оформлення у встановленій формі провіднику пасажирських вагонів ОСОБА_1 оголошено догану.

Як вбачається із п.3 протоколу оперативної наради при заступнику начальника залізниці Толкачові О.В. від 12.05.2010 року, вжиті заходи до працівника пасажирських вагонів ОСОБА_1 були визнані недостатніми; члени наради з наказом від 11.05.2010 року за № 352 в частині оголошення догани провіднику пасажирських вагонів ОСОБА_1 не погодились. За порушення своїх обов’язків, що виявилися у перевезенні надлишкового багажу без відповідного оформлення у встановленій формі з провідником пасажирських вагонів ОСОБА_1 було розірвано контракт.

Наказом ( розпорядження ) начальника Вагонної дільниці станції Київ –Пасажирський Державного територіально –галузевого об’єднання ” Південно –західна залізниця ” № 989/ос від 06.07.2010 року провідника пасажирських вагонів ОСОБА_1 звільнено на підставі п.8 ст.36 КЗпП України. Підставою для звільнення є умова контракту № 780 від 03.09.2009 року, попередження № 332 від 22.06.2010 року, протокол оперативної наради при заступнику начальника залізниці Толкачова О.В. від 12.05.2010 року, п.8 ст.36 КЗпП України.

Звільнення ОСОБА_1 проведено без законної підстави, а тому вона, відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України, підлягає поновленню на роботі з наступних підстав.

Як вбачається із вказаного наказу, підставою звільнення ОСОБА_1 є порушення останньою посадових обов’язків, що полягають ( саме ) у перевезенні надлишкового багажу без відповідного оформлення у встановленій формі.

Однак, як вбачається із копії акту від 09.05.2010 року, складеного заступником начальника залізниці ( та інших членів ), при огляді поїзду № 4, сполученням Київ –Москва на першій колії станції Київ –Пасажирський в вагонах № 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1, в котлових відділеннях виявлено 35 тюків, приблизною вагою 400 кг. без супроводжуючих документів. Вказані тюки були вилучені в присутності працівників міліції та передані на зберігання до камери схову вокзалу станції Київ –Пасажирський, для подальшого оформлення працівниками міліції. Як зазначено в протоколі –вказаний огляд було проведено з 19-50 години до 20-15 години, до моменту посадки пасажирів. Перевірка вагонів була проведена до оголошення посадки пасажирів та до початку руху поїзда, з чого вбачається, що допущення ОСОБА_1 перевезення надлишкового багажу не було, оскільки поїзд не почав свого руху.

Відмовляючи у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 із ініціативи Вагонної дільниці ( протокол № 10 від 13.05.2010 року), комітет в своєму рішенні зазначив, що як такого перевезення надлишкового багажу без відповідного оформлення у встановленій формі не було тому, що до відправлення пасажирського поїзда залишалася ще майже одна година; перевізні документи на ручну поклажу оформлені не були, так як посадку пасажирів оголошено не було, поїзд стояв на місці. Профспілковим комітетом Вагонної дільниці станції Київ –Пасажирський постановлено: погодження на звільнення зазначених провідників   ( до складу яких відноситься і ОСОБА_1 ) із роботи не надавати. Обмежитись заходами вжитими наказом начальника Вагонної дільниці від 11.05.2010 року № 352.

Рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 є обґрунтованим.

17.05.2010 року ОСОБА_1 звернулась до комісії по трудових спорах Вагонної дільниці станції Київ –Пасажирський ДТГО ” Південно –західна залізниця ” з проханням про винесення рішення щодо визнання недійсним протоколу оперативної наради при заступнику начальника ПЗЗ Толкачові О.В. від 12.05.2010 року в частині розірвання з нею ( ОСОБА_1 ) контракту.

Рішенням комісії по трудових спорах Вагонної дільниці станції Київ –Пасажирський ДТГО ” Південно –західна залізниця ” від 17.05.2010 року, протокол оперативної наради при заступнику начальника ПЗЗ Толкачові О.В. від 12.05.2010 року, що стосується розірвання контракту з провідником ОСОБА_1 було визнано недійсним. ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися для вирішення питання до транспортної прокуратури.

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах ( ст.228 КЗпП України ).

Відповідачем, вищезазначене рішення комісії по трудових спорах до суду не оскаржено, не було встановлено таких відомостей і під час розгляду справи.

          Згідно до ч.1 ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 ( крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації ), 2 – 5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу ( профспілкового представника ), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

          За таких обставин суд прийшов до висновку, що підстава звільнення                ОСОБА_1 у зв’язку з порушенням умов контракту ( встановлення факту перевезення надлишкової ручної поклажі п. 17 ( а ) Контракту з працівником від 03.09.2009 року ) є незаконною; рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 є обґрунтованим ( ч.7 ст. 43 КЗпП України );  вона звільнена з роботи без законної підстави.

          А тому, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню середній  заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 24 112, 38 грн. ( згідно довідки               № 537 від 11.02.2011 року про заробітну плату ОСОБА_1 за останні повних два місяці, які передували її звільненню становила 6 562, 33 грн.; 3 316, 72 грн.                 ( березень 22 робочих дні ) + 3 245, 61 грн. ( квітень 21 робочий день ) =                   6 562, 33 грн. : 43 робочих днів = 152, 61 грн. ( заробітна плата за один робочий день ) х 158 днів ( вимушений прогул за період з 07.07.2010 року по день ухвалення судом рішення ) = 24 112, 38 грн. Для обчислення середнього заробітку судом взято за основу два місяці –березень та квітень 2010 року, оскільки у травні місяці ОСОБА_1 знаходилась на сесії, а у червні на лікарняному.

Відповідно до ч.5 ст.235 КЗпП України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільнено працівника, підлягає негайному виконанню. Також, рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку у розмірі 3 281, 17 грн. підлягає негайному виконанню.   

          Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

          Судом встановлено, що внаслідок протиправних дій відповідача позивачеві спричинені душевні страждання, а тому, з урахуванням суті позовних вимог, глибини таких страждань, обставин при яких була заподіяна шкода, ступеня вини відповідача, вимог розумності і справедливості, суд вважає вірним стягнути з відповідача на користь позивачки 1 000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди.               

Що стосується вимог ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача внести зміни до трудової книжки про її поновлення на посаді провідника пасажирських вагонів, то вони не підлягають задоволенню, оскільки рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 є підставою для видання відповідачем наказу та внесення відповідних змін до трудової книжки останньої.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача у дохід держави підлягають  стягненню судові витрати: судовий збір у розмірі 241, 12 грн. та 08, 50 грн., витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 грн., оскільки позивачка була звільнена від сплати судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 169, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, суд

                                                           В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Державного територіально –галузевого об’єднання ” Південно –західна залізниця ” Вагонна дільниця станція Київ –Пасажирський Південно –західної залізниці, третя особа: ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаду провідника пасажирських вагонів Вагонної дільниці станції Київ –Пасажирський Державного територіально –галузевого об’єднання ” Південно –західна залізниця ” з 07 липня 2010 року.

Стягнути з Державного територіально –галузевого об’єднання ” Південно –західна залізниця ” на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 24 112 ( двадцять чотири тисячі сто дванадцять ) гривень 38 копійок.

Стягнути з Державного територіально –галузевого об’єднання ” Південно –західна залізниця ” на користь ОСОБА_1 1 000 ( одну тисячу ) гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині: поновлення на роботі ОСОБА_1 на посаду провідника пасажирських вагонів Вагонної дільниці станції Київ –Пасажирський Державного територіально –галузевого об’єднання ” Південно –західна залізниця ”; стягнення середньомісячного заробітку на користь ОСОБА_1 в розмірі 3 281 ( три тисячі двісті вісімдесят одна ) гривна 17 копійок.

Стягнути з Державного територіально –галузевого об’єднання ” Південно –західна залізниця ” у дохід держави судовий збір у розмірі 249 ( двісті сорок дев’ять ) гривень 62 копійки та витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 ( сто двадцять ) гривень 00 копійок, а всього               369 ( триста шістдесят дев’ять ) гривень 62 копійки.

В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 відмовити.

          Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: