Справа № 2-5618/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"09" лютого 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого суді:                                            Кондратенко О.О.

при секретарі:                                                  Куліш М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Акціонерного товариства ” Компанія Насьональ Ер Франс ” в особі представництва ” Компанія Насьональ Ер Франс ” про відшкодування моральної шкоди

                                        В С Т А Н О В И В:

В грудні 2010 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2. звернулися до суду із заявою, в якій просили стягнути з відповідача на їх користь по                        10 000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди та понесені ними судові витрати. Вимоги обґрунтовують тим, що ними у французької Авіокомпанії ” АІR France ”                 ( надалі авіакомпанія ) були придбані електронні квитки по маршруту: Київ –Париж –Каракас та на зворотній шлях: Каракас –Париж –Київ. Що стосується перельоту першої частини ( Київ –Париж –Каракас ) позивачі до відповідача не мають жодних претензій. 09.01.2009 року у зв’язку із затримкою вильоту літака компанії ” АІR France ” із Каракасу до Парижу майже на 3 години, вони спізнилися на рейс –Париж –Київ. По прильоту до Парижу, працівниками компанії ” АІR France ” їм були принесені вибачення та запропоновано відліт до Києва рейсом, о 10 годині 05 хвилин 11.01.2009 року з гарантуванням забезпечення очікування даного рейсу в комфортних умовах з наданням готелю. В послідуючому, їм було відмовлено в наданні транзитної візи, що призвело до неможливості їхнього розміщення у готелі для комфортного очікування рейсу протягом доби. Весь час вони знаходились у транзитному коридорі; через деякий час змерзли та звернулися до працівників компанії ” АІR France ” щодо отримання належного їм багажу ( для використання теплих речей ), однак, в цьому їм було відмовлено, оскільки їх багаж вважається загубленим і його видача можлива буде лише по прильоту до Києва. За весь час перебування у транзитному коридорі їм жодного разу не була запропонована їжа, вода та гарячі напої, оскільки, як було зазначено це не входить до кола обов’язків компанії ” АІR France ”; придбати їжу та напої вони не мали можливості, так як були відсутні місця для їх продажу. Компанії ” АІR France ” на території аеропорту Шарль Де Голь, в межах транзитної зони має у своєму розпорядженні комфортну зону очікування, де до переліку послуг входить харчування, гарячі напої, доступ до комунікацій ( телефон, інтернет ) душ, санвузол та зручне розміщення. Звернення позивачів про розміщення їх у комфортній зоні очікування було відхилено без пояснень, хоча інші пасажири, які запізнилися на аналогічний рейс та інші рейси були розміщені у вказаній зоні. Не одержавши ніяких альтернативних варіантів вони очікували свій рейс у літньому одязі на підлозі в транзитному коридорі де постійно відкриті двері для виходу і входу пасажирів безпосередньо на посадку ( в період часу, коли температура становила 12 градусів ).

Прибувши до Києва 11.01.2009 року вони звернулися до служби розшуку багажу аеропорту ” Бориспіль ” з питанням щодо долі їхнього багажу і лише 15.01.2009 року отримали одну валізу, що прибула із Франції, друга валіза була загублена.     

На думку позивачів наслідком запізнення рейсу Каракас –Париж є непрофесійне, халатне та принизливе ставлення до клієнтів з боку представників компанії ” АІR France ”; вказані події стали наслідком зіпсованих різдвяних канікул; спричинили сильні душевні хвилювання родичів позивачів, які не мали з ними зв’язку протягом доби; їх ( позивачів ) нервове збудження та серйозне захворювання ОСОБА_1., як наслідок перебування протягом доби в холодному транзитному коридорі аеропорту Шарль Де Голь, а також пережитого нервового стресу; спричинених моральних страждань відповідач зобов’язаний,  відповідно до ст.ст.23, 1167, 1172 ЦК України, ст.ст.19, 20 Варшавської Конвенції для уніфікації, що стосуються міжнародних повітряних перевезень, відшкодувати їм моральну шкоду, на користь кожного по 10 000, 00 грн.   

В судовому засіданні представник відповідача заперечуючи проти позову зазначив, що вимоги позивачів є безпідставними та необґрунтованими; відповідачем було здійснено відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок втрати багажу у повному обсязі, відповідно до законодавства; відшкодування моральної шкоди, відповідно до Варшавської Конвенції для уніфікації, що стосуються міжнародних повітряних перевезень не передбачено, а тому підстави для задоволення вимог позивачів відсутні.

Суд, заслухавши пояснення позивачів, представника відповідача, дослідив надані докази, прийшов до висновку що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що позивачами придбані авіаквитки по маршруту Київ –Париж –Каракас та на зворотній шлях: Каракас –Париж –Київ з наступним розкладом: виліт із аеропорту в Києві 25.12.2008 року о 06-30 годині приліт до аеропорту у Парижі 25.12.2008 року о 09-00 годині; 25.12.2008 року о 10-40 годині виліт із аеропорту у Парижі приліт до аеропорту у Каракасі 25.12.2008 року о 14-45 годині; зворотній шлях виліт із аеропорту у Каракасі 09.01.2009 року о 17-35 годині приліт до аеропорту у Парижі 10.01.2009 року о 08-00 годині; виліт із аеропорту у Парижі 10.01.2009 року о 10-05 годині приліт до аеропорту у Києві 10.01.2009 року о 14-20 годині. Однак, виліт позивачів 09.01.2009 року із Каракаса було затримано майже на 3 години, що призвело до їх запізнення на літак рейсом Париж –Київ, відліт якого відбувся 10.01.2009 року о 10-05 годині ( за місцевим часом ).

Дані обставини представником відповідача в судовому засіданні не спростовані.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами                      ( статутами ), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до ник. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами ( статутами ), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За договором перевезення пасажира одна сторона ( перевізник ) зобов’язується перевезти другу сторону ( пасажира ) до пункту призначення, а в разі здавання багажу –також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов’язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу –також за його провезення  ( ст.908 ЦК України ).

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Відповідно до Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу ( далі по тексту –Правила ), затверджених Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.2006 року № 187, встановлено, що квиток –документ, що має назву ” Пасажирський квиток та багажна квитанція ”, у тому числі електронний квиток, виданий перевізником ( його агентом ), який включає умови договору перевезення та повідомлення, разом з польотними та пасажирськими купонами.

Пункт 6.1.1. Правил визначає, що квиток надає право пасажиру на переліт відповідним рейсом і зобов’язує перевізника здійснити відповідне перевезення пасажира та його багажу, а також надати інші послуги, пов’язані з перевезенням, згідно з умовами договору перевезення, крім випадків, визначених у п. 6.1.3.

Зазначеними Правилами в пункті 22.1.1. визначено, що відповідальність перевізника при перевезеннях, визначених у п. 4.2.1. цих Правил, обмежена нормами, що встановлені у цих Правилах, і за будь-яких обставин не може перевищувати суми доведених збитків. Перевізник не несе відповідальності за непрямі, побічні, опосередковані збитки, неодержану вигоду ( прибуток ).

Відповідно до п. 21.2.4. Правил компенсація пасажиру за затримку в перевезенні багажу встановлюється, виходячи з необхідності забезпечити його засобами першої потреби. Така компенсація обмежується сумою 20 дол. США за               1 кілограм.

Як вбачається із відповіді Міжнародні Авіалінії України від 22.03.2009 року у зв’язку із втратою багажу ОСОБА_2. було запропоновано отримати     1 386, 00 грн. в якості компенсації за втрачений багаж.

Позивачами та представником відповідача в судовому засіданні підтверджено, факт отримання коштів, як компенсація за втрачений багаж.

Конвенцією для уніфікації деяких правил, які стосуються повітряних перевезень –Варшавська конвенція, яка прийнята 12.10.1929 року, підписана СРСР та є чинною в Україні на підставі Закону України ” Про правонаступництво ” від 12.09.1991 року, передбачена відповідальність перевізника за збитки внаслідок затримки багажу, при цьому не передбачено можливості притягнення авіаційного перевізника до відповідальності за моральну шкоду.

Крім того, частиною 1 ст.1167 ЦК України визначено загальні умови відповідальності за заподіяння шкоди, як то: наявність такої шкоди, протиправна дія ( бездіяльність ), причинний зв’язок між шкодою і протиправними діями                      ( бездіяльністю ) та вина в заподіянні.

Зобов’язання відшкодувати збитки та моральну шкоду настає лише за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком протиправної дії ( бездіяльності ).          

Обов’язок доводи наявність збитків та моральної шкоди покладено на позивача ( ст. 60 ЦПК України ).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивачі не довели наявність моральної шкоди, заподіяння її внаслідок дій ( бездіяльності ) відповідача,  а тому їх вимоги про відшкодування моральної шкоди не підлягають задоволенню.  

На підставі викладеного та керуючись с.ст.10, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 224, 226, 233 ЦПК України, суд

                                                  В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Акціонерного товариства ” Компанія Насьональ Ер Франс ” в особі представництва ” Компанія Насьональ Ер Франс ” про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: