Справа № 2-а-1705/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"26" квітня 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого – судді:                              Кондратенко О.О.

при секретарі:                                        Куліш М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання дій неправомірними  та зобов’язання вчинити дії  

                                                  В С Т А Н О В И В:       

В березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив: визнати неправомірними дії відповідачів щодо нарахування та здійснення перерахування раніше призначеної державної пенсії ( основної ), додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва провести перерахунок, призначити і щомісячно виплачувати державну пенсію ( основну ), відповідно до ст.54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, виходячи із розміру 75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням проведених виплат. Вимоги мотивував тим, що він є інвалідом ІІ групи по захворюванню пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує пенсію і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва. Він неодноразово звертався до відповідача із заявами про перерахунок пенсії, як це передбачено в ст.ст.49, 50, ч.4 ст.54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, однак йому безпідставно відмовлено у вчиненні такого перерахунку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.04.2011 року позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії –в частині його позовних вимог, щодо перерахунку, призначення та проведення виплат державної пенсії, відповідно до ст.54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” в розмірі не менше                8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, виходячи із розміру 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.50 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” з 01 листопада 2006 року по                               19 вересня 2010 року залишити без розгляду.

В судовому засіданні представник Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_1 у повному обсязі посилаючись на те, що нарахування та виплата пенсії позивачу здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року.  

Суд, заслухав пояснення позивача, представників сторін,  дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду у Шевченківському районі м. Києва та отримує пенсію відповідно до Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.                                                                                                 

В січні 2010 року він звернулась до Управління Пенсійного фонду у Шевченківському районі м. Києва із заявою про перерахунок призначеної пенсії з посиланням на те, що йому нараховується та виплачується пенсія меншого розміру ніж та, яка визначена Законом України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.

Відмова Управління Пенсійного фонду у Шевченківському районі                   м. Києва у проведенні перерахунку призначеної пенсії позивачу у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.ст.49, 54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” та у перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із розміру 75 %  мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” є неправомірною, виходячи з наступного.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС                              ( категорія 1 ), про що свідчить посвідчення та вкладка до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, видане Держадміністрацією м. Києва 28.08.1997 року.

З 01 липня 1990 року ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності у зв’язку із захворюванням пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково.

Статтею 49 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до  категорії 2 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після  виникнення права на отримання пенсії.  

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, в усіх випадках розмір пенсії для інваліда ІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно із ч. 4 ст. 50 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, особам віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Частиною 1 ст. 33 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”  визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Зі змісту статей  50, 54 Закону України  ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” вбачається, що під час визначення розміру як основної пенсії так і щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка в свою чергу визначається за правилами ст. 28 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, виходячи із нового розміру прожиткового мінімуму.

Вказані норми були змінені 28.12.2007 року, нова редакція зазначених статей 50, 54 Закону набрала чинності з 01.01.2008 року, але вказані зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Згідно ч. 1 п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того відповідно до ст. 71 Закону України ” Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” дія положень цього Закону не може зупинятись іншими Законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач має право на призначення та виплату йому пенсії, відповідно до Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

А тому, суд, з метою захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва вчинити такий перерахунок, починаючи з 16.09.2010 року.   

Таким чином, суд, застосовуючи статтю 22 Конституції, як норму прямої дії, вважає встановленим, що Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва безпідставно відмовило ОСОБА_1 у перерахуванні та виплаті пенсії в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, тим самим порушив його права та законні інтереси, які підлягають поновленню шляхом визнання дій відповідача протиправними та зобов’язання їх, перерахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.159, 160, 161 162, 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у відповідності до Закону України ” Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” з 16 вересня 2010 року  протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплат, які їй здійснювались, починаючи з 16 вересня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного  суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: