Справа № 2-а-1958/11

П О С Т А Н О В А  

іменем України

"04" серпня 2011 р.

Шевченківський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого –судді:                              Кондратенко О.О.

при секретарі:                                        Боровенко Д.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов’язання вчинити дії  

                                                  В С Т А Н О В И В:       

В березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив: визнати неправомірними дії відповідачів щодо нарахування та здійснення перерахування раніше призначеної державної пенсії ( основної ), додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю та нарахуванні й виплаті в заниженому розмірі щорічної допомоги на оздоровлення, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва провести перерахунок, призначити і щомісячно виплачувати державну пенсію ( основну ), відповідно до ст.54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської              катастрофи ” в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, виходячи із розміру 75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням проведених виплат починаючи з 04.06.2007 року; зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації провести перерахунок, відповідно до ст.48 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат; зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат призначити йому щорічну допомогу на оздоровлення, відповідно до ст.48 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” у розмірі 5 мінімальних заробітних плат; зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити йому щорічну допомогу на оздоровлення, відповідно до ст.48 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з 04.06.2007 року .

Вимоги мотивував тим, що він є інвалідом ІІ групи по захворюванню пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує пенсію і перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації. Він неодноразово звертався до відповідачів із заявами, відповідно, про перерахунок пенсії та виплати щорічної допомоги на оздоровлення, як це передбачено в ст.ст.48, 49, 50, ч.4 ст.54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, однак йому безпідставно відмовлено у вчиненні такого перерахунку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 04.08.2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії –в частині його позовних вимог, щодо перерахунку, призначення та проведення виплат державної пенсії, відповідно до ст.54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, виходячи із розміру 75 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.50 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” за період з 04.06.2007 року по 23.09.2010 року залишено без розгляду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації в частині проведення перерахунку та призначення, а вимоги до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в частині призначення та проведення виплати щорічної допомоги на оздоровлення, відповідно до ст. 48 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2007 рік, 2008 рік та 2009 рік залишено без розгляду.

Представники Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не з’явилися; надіслали письмові заперечення на позов та просили проводити розгляд справи за їх відсутності.

Суд, заслухав пояснення позивача, представника відповідача –Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Провіряючи обставини по справі судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації та отримує пенсію відповідно до Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.                                                                                                 

В лютому 2011 року він звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківського районну м. Києва та Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва із заявами про перерахунок призначеної пенсії з посиланням на те, що йому нараховується та виплачується пенсія меншого розміру ніж та, яка визначена Законом України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.

Відмова Управління Пенсійного фонду у Шевченківському районі                   м. Києва у проведенні перерахунку призначеної пенсії позивачу у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст.ст.49, 54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” та у перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із розміру 75 %  мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 50 закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” є неправомірною, виходячи з наступного.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС                              ( категорія 1 ), про що свідчить посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, видане Держадміністрацією м. Києва в листопаді 1992 року.

З 04 червня 2007 року ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності у зв’язку із захворюванням пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, безстроково.

Статтею 49 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до  категорії 2 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після  виникнення права на отримання пенсії.  

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, в усіх випадках розмір пенсії для інваліда ІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно із ч. 4 ст. 50 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, особам віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Частиною 1 ст. 33 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”  визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Зі змісту статей  50, 54 Закону України  ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” вбачається, що під час визначення розміру як основної пенсії так і щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка в свою чергу визначається за правилами ст. 28 Закону України ” Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, виходячи із нового розміру прожиткового мінімуму.

Вказані норми були змінені 28.12.2007 року, нова редакція зазначених статей 50, 54 Закону набрала чинності з 01.01.2008 року, але вказані зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Згідно ч. 1 п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Крім того відповідно до ст. 71 Закону України ” Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” дія положень цього Закону не може зупинятись іншими Законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позивач має право на призначення та виплату йому пенсії, відповідно до Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

А тому, суд, з метою захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України у Шевченківському районі м. Києва вчинити такий перерахунок, починаючи з 24.09.2010 року по 22.07.2011 року.   

Відмова Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації у проведенні перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення призначеної позивачу за 2010 рік та 2011 рік у розмірі не менше 5 мінімальних заробітних плат, відповідно до ст.ст.48 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” є неправомірною, виходячи з наступного.

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання  щорічної допомоги  на оздоровлення.

Частиною 1 ст. 67 вказаного Закону визначено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій ( передбачених цим Законом ) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Про те, пунктом 28 розділу ІІ Закону України ” Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”, який набрав чинності з 01 січня 2008 року, внесено зміни до Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”. Зокрема ст.48 вищезазначеного Закону викладена в наступній редакції: одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи та щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

За 2010 рік центром проведено нарахування ( згідно відповіді від 23.05.2011 року ) виплата щорічної допомоги на оздоровлення проведена поштовим переказом в сумі 90, 00 грн. на домашню адресу ( квитанція № 3227 від 22.07.2010 року ). Розпорядження на виплату допомоги  ОСОБА_1 за 2011 рік та доплати за  2010 рік надійшло до центру в січні 2011 року. Виплата допомоги в сумі 150, 00 грн. ( 120, 00 за 2011 рік та 30, 00 грн. доплата за 2010 рік ) буде проведена поштовим переказом на домашню адресу ОСОБА_1 після надходження фінансування на вказані цілі. З чого вбачається, що станом на час розгляду справи вищезазначена нарахована допомога за 2010 та 2011 роки позивачем не отримана. Нарахування щорічної допомоги на оздоровлення позивачу проведено у розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року за № 562 ” Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, тобто у меншому розмірі ніж тому, який було визначено Законом.

Як вбачається із рішення Конституційного суду України від 11 жовтня               2005 року справа № 1- 21/2005 ( про рівень пенсії і щомісячного довічного утримання ), Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного  права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція  та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують  додаткових гарантій соціального захисту з боку держави.  

У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги,  компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін  до  чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

          Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь –якого законодавства чи іншого нормативно –правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй ( п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року ’’Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя ’’).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік та 2011 рік підлягають задоволенню, так як суд, застосовуючи статтю 22 Конституції, як норму прямої дії, вважає встановленим, що центр та управління безпідставно відмовили ОСОБА_1 у перерахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, тим самим порушили його права та законні інтереси, які підлягають поновленню шляхом визнання дій відповідачів протиправними та зобов’язання їх, відповідно, перерахувати та виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Що стосується вимог ОСОБА_2 про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва нараховувати до виплати у повному обсязі недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну 30 % надбавку, яка передбачена ст. 6 Закону України ” Про соціальний захист дітей війни ” в послідуючому, то вони не підлягають задоволенню, оскільки проведення таких нарахувань та виплат на майбутнє не передбачено чинним законодавством України.

Що стосується вимог ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 500, 00 грн., то вони підлягають частковому задоволенню. Так, відповідно до ст.90 КАС України, з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 року № 590 Про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави, підлягають компенсації витрати позивачки на правову допомогу в сумі 128, 20 грн. А вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання відповідачів нараховувати до виплати і виплачувати належні йому виплати у повному обсязі, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, які передбачені ст.ст.48, 50, 54 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” довічно, то вони не підлягають задоволенню, оскільки проведення таких нарахувань та виплат на майбутнє не передбачено чинним законодавством України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.159, 160, 161 162, 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про зобов’язання вчинити дії  задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інваліду ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи у відповідності до Закону України ” Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” з 24 вересня 2010 року протиправною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплат, які їй здійснювались, починаючи з 24 вересня 2010 року по 22 липня 2011 року.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення, як особі котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” в 2010 році та у 2011 році неправомірними.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік та 2011 рік, відповідно до статті 48 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, виходячи із розміру п’яти мінімальних заробітних плат, що діяли на момент належної виплати, з урахуванням вже здійсненої виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік.

Зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради ( Київська міська державна адміністрація ) забезпечити виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік, відповідно до статі 48 Закону України ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”, виходячи із розміру п’яти мінімальних заробітних плат, що діяли на момент належної виплати, з урахуванням вже здійсненої виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік та 2011 рік.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 128  ( сто двадцять вісім ) гривень 20 копійок –у відшкодування понесених ним на правову допомогу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.   

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного  суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: