Судове рішення #1855718
Справа № 2а-876/07

 

 

Справа № 2а-876/07

 

 

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

26 листопада 2007 року, м. Харків                                                            Справа № 2а-876/07

                                                      

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Рудь О.С.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

1-го  відповідача: Скиба Т.В.

2-го  відповідача: не прибув.

3-ї особи: Федін О.Е., Моторна В.Ю.

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_2 до 1. Севастопольської міської державної адміністрації; 2. Головного управління земельних ресурсів у м. Севастополі, 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Севастопольська міська рада про визнання бездіяльності неправомірною, -

                                                              ВСТАНОВИВ:

 

Позивач, ОСОБА_2, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати бездіяльність Севастопольської міської адміністрації по передачі на сесію Севастопольської міської ради наданого ОСОБА_2, узгодженого у встановленому законом порядку, пакету документів про виділення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд, неправомірною. Зобов'язати Севастопольську міську державну адміністрацію зробити всі передбачені законом дії, з дотриманням відповідної процедури узгодження і розгляду документів, з метою підготовки та передачі в найкоротші терміни на сесію Севастопольської міської ради наданого відповідачем, узгодженого у встановленому законом порядку, пакету документів про виділення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд. 

В подальшому, під час розгляду справи, представник позивачки заявив клопотання, що було задоволене судом, про залучення в якості співвідповідача Головне управління земельних ресурсів у м. Севастополі.

У зв'язку із цим представник позивачки уточнив позовні вимоги та додатково просив суд зобов'язати Головне управління земельних ресурсів у м. Севастополі розглянути та прийняти рішення за матеріалами наданими ОСОБА_2 по узгодженню місця розташування і цільового призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 в межах його компетенції.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.09.2005р., реалізуючі своє конституційне право на землю та своє конституційне право на житло, позивачка звернулася до Севастопольської державної адміністрації з заявою про виділення їй земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель. До вищевказаної заяви позивачка додала необхідні документи, погоджені у встановленому законом порядку, в тому числі акт вибору та погодження місця розташування та цільового призначення земельної ділянки від 22.08.2005р. Згідно цього Акту, земельна ділянка орієнтовною площею 0,1 га по АДРЕСА_1 розташована на землях житлової та громадської забудови та придатна для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель.

Після відповідних погоджень зазначений пакет документів було передано до Управління земельних ресурсів для подальшого розгляду постійно діючою комісією Севастопольської міської державної адміністрації для прийняття рішення та направлення матеріалів на сесію Севастопольської міської ради, де він, за твердженням позивачки, до цього часу й знаходиться.

Вказує, що рішенням сесії Севастопольської міської ради від 12.06.2007р., надано дозвіл ТОВ «Оксі» на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 1,4 га по вул. Катерна з розширенням меж та площі в порядку впорядкування існуючого землекористування для розміщення рекреаційної зони (без зміни цільового призначення та без права капітального будівництва).

Зазначене, на її думку, свідчить про грубе порушення Севастопольською міською державною адміністрацією її прав та положень ст.ст. 116 та 118 Земельного Кодексу (далі за текстом - ЗК) України.

З даним позовом звернулася до Харківського окружного адміністративного суду, обґрунтовуючи це приписами ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача та на підтвердження свого тимчасового перебування в місті Харкові надала Договір оренди квартири 77 у будинку №162 Д, на проспекті Тракторобудівників, в місті Харкові.

Суд вважає за необхідне зауважити на таке.

Згідно з ст.3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року, №1382-IV, місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік, а реєстрація - внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація місця перебування здійснюється за заявою особи, яка зобов'язана подати її протягом семи днів після прибуття в місце перебування. При реєстрації місця перебування особи інформація про неї повідомляється до органу реєстрації за місцем проживання особи.

Відповідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Позивачка надала до матеріалів справи довідку № 7 від 10.07.2007 р. про реєстрацію місця перебування за адресою: АДРЕСА_2 - на 6 місяців терміном з 10.07.2007 р по 09.01.2008 р.

1-й відповідач, Севастопольська міська державна адміністрація, проти позову заперечує та просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

При цьому посилається на те, що ч.6 ст.118 ЗК України, згідно якої громадяни, які зацікавлені в отриманні безоплатно у власність земельної ділянки, в тому числі і для отримання земельної ділянки для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель, повинні звертатися до Севастопольської міської ради. Підставою для такого звернення є п.12 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України. Крім того, відповідач посилається на Розділ 3 Порядку розгляду клопотань про надання земельних ділянок в постійне користування, передачу земельних ділянок в оренду, затвердженого рішенням від 14.10.2003 року за №1342.

Крім того, зазначає 1-й відповідач, позивачка не має права претендувати на конкретну земельну ділянку з певною поштовою адресою. Зазначає також, що позивачка пропустила строк позовної давності на звернення до суду.

1-й відповідач також вказує, що в структурі Севастопольської міської державної адміністрації немає управління чи відділу земельних ресурсів, а Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів є територіальним підрозділом Державного комітету України з земельних ресурсів та є самостійною юридичною особою.

Крім того, 1-й відповідач вказує на те, що згідно листа Управління містобудування та архітектури від 17.07.2007р., №2270/2-2 видані раніше гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 комплексні містобудівні висновки втратили силу.

2-й відповідач, Головне управління земельних ресурсів у м. Севастополі, також просить у задоволенні даного адміністративного позову відмовити. Надав до суду відзив на позов та просив розглянути справу без присутності його представника.

На обґрунтування своєї позиції посилається на те, що позивачкою порушено ст.118 ЗК України, п.12 розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України. Крім того, відповідач посилається на Розділ 3 Порядку розгляду клопотань про надання земельних ділянок в постійне користування, передачу земельних ділянок в оренду, затвердженого рішенням від 14.10.2003 року за №1342.

Вказує також, що управління після надходження до нього від ОСОБА_2 доопрацьованих матеріалів у травні 2007 року письмово звернулося до Управління містобудування та архітектури для роз'яснення питань стосовно містобудівної документації у зв'язку із тим, що Управлінням містобудування та архітектури були видані позитивні висновки одночасно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Згідно листа Управління містобудування та архітектури від 17.07.2007р., №2270/2-2 видані раніше гр.гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 комплексні містобудівні висновки втратили силу.

Зазначає також, що позивачка пропустила строк позовної давності, передбачений у ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

3-я особа, Севастопольська міська рада, також вважає заявлений позов безпідставним та необґрунтованим, повністю підтримує позицію відповідачів та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та інших учасників процесу, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 виходячи з таких підстав.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що 22.08.2005 року позивачкою розпочато оформлення Акта вибору та погодження місця розташування та цільового призначення земельної ділянки. Даний Акт не погодили Ленінська районна в місті Севастополі держадміністрація та Управління містобудування та архітектури.

22.08.2005 року ОСОБА_2 звернулася до Севастопольської міської державної адміністрації з проханням виділити їй земельну ділянку орієнтовною площею 0,1 га по АДРЕСА_1

22.09.2005р. Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів, за дорученням Севастопольської міської державної адміністрації, листом за №1-1920/8-05 повідомило позивачку про те, що подані нею документи розглянуто й по них прийнято рішення про відкладення їх розгляду для додаткового розгляду та погодження в управлінні містобудування та архітектури та в Ленінській районній міста Севастополя держадміністрації.

Таким чином, звернення позивачки не могло бути розглянуте по суті, так як не відповідало вимогам чинного земельного законодавства України, що вона сама визнає та підтверджує у листі від 27.09.2005р., яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вдруге звернулися до начальника управління містобудування та архітектури з проханням повторно розглянути та погодити матеріали вибору та погодження місця розташування та цільового призначення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 га по АДРЕСА_1

Пізніше, до часу звернення до Харківського окружного адміністративного суду, безпосередньо до Севастопольської міської державної адміністрації позивачка не зверталася. А отже, Севастопольська міська державна адміністрація не могла порушити прав та законних інтересів ОСОБА_2

Як зазначає в своїх поясненнях представник Севастопольської міської державної адміністрації, в структурі Севастопольської міської державної адміністрації немає управління чи відділу земельних ресурсів, а Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів (правонаступник - Головне управління земельних ресурсів у м. Севастополі) є територіальним підрозділом Державного комітету України з земельних ресурсів та є самостійною юридичною особою.

Таким чином, Севастопольська міська державна адміністрація не має повноважень з управління та контролю щодо Головного управління земельних ресурсів у м. Севастополі, а отже не може нести відповідальності за діяльність цього органу державної влади.

04.05.2007р. ОСОБА_2 зверталася до управління земельних ресурсів з проханням розглянути та погодити матеріали вибору та погодження земельної ділянки площею 0,1 га по АДРЕСА_1, для будівництва житлового будинку, після доопрацювання.

Після отримання зазначеного листа, Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів звернулося листом №3739/11-07/2 від 23.05.2007р. за роз'ясненнями до Управління містобудування та архітектури щодо містобудівної документації, щодо якої Управлінням  містобудування та архітектури було видано позитивні висновки одночасно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо надання земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель та споруд.

17.07.2007р. на адресу Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів, а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Управлінням містобудування та архітектури було надіслано листа №2270/2-2 де, зокрема, зазначено, що у зв'язку із затвердженням Генерального плану міста та проектної планувальної документації, не відповідністю цільового призначення земельних ділянок, раніше видані комплексні містобудівні висновки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 31.08.2005р. за №1824/4-1 та №1832/4-1, а також погодження Управління містобудування та архітектури на актах вибору 2005 року з присвоєнням поштових адрес АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3, втратили силу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідно до ч.7 ст.118 ЗК України, відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999р. №586-14, виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», основними завданнями місцевих державних адміністрацій є законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян.

Відповідно до п.12 Розділу X ЗК України, до розмежування земель державної і комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до Розділу 4 Порядку розгляду клопотань про надання земельних ділянок в постійне користування, передачу земельних ділянок в оренду, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради XXIV скликання від 14.10.2003 року №1342, заяви громадян про безоплатну передачу у власність чи надання в користування (на умовах оренди) земельних ділянок відповідно до вимог ст.ст.118, 119 Земельного Кодексу України, розглядаються міською Радою після попереднього розгляду їх міською державною адміністрацією в порядку, визначеному в п.3.2. цього Положення, а заяв з питань, віднесених до повноважень районних в місті Севастополі Рад, в порядку, визначеному цими Радами.

Відповідно до п.3.2. Порядку розгляду клопотань про надання земельних ділянок в постійне користування, передачу земельних ділянок в оренду, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради XXIV скликання від 14.10.2003 року №1342, міська державна адміністрація на протязі 30 днів розглядає заяву та додані до неї матеріали, а після цього направляє свій висновок до міської Ради.

У випадку відсутності на протязі 45 календарних днів висновку Севастопольської міської державної адміністрації з вказаного питання, міська Рада розглядає питання про надання земельної ділянки відповідно до вимог Земельного Кодексу України.

Таким чином, ні ЗК України, ні Порядком розгляду клопотань про надання земельних ділянок в постійне користування, передачу земельних ділянок в оренду, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради XXIV скликання від 14.10.2003 року №1342, ні іншими нормами чинного законодавства України не передбачено обов'язку Севастопольської міської державної адміністрації з підготовки та передачі в найкоротші терміни на сесію Севастопольської міської ради наданого позивачкою, погодженого у встановленому законом порядку, пакета документів про виділення їй земельної ділянки.

За таких обставин, у задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити.

Суд вважає, що позивачкою не пропущено строк позовної давності для звернення до суду, встановлений ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, так як нею оскаржується бездіяльність органу державної влади, що має, на її думку, триваючий характер. Відповідач не надав фактичного обґрунтування, чому він вважає, що цей строк позивачкою пропущено і з якої дати такий строк мав би протікати.

У задоволенні інших позовних вимог суд вважає, що також необхідно відмовити із наступних підстав.

Відповідно до Рішення №4114 від 13.12.2005р. «Про затвердження Генерального плану міста Севастополя до 2025 року», затвердженого на XIX сесії Севастопольської міської ради XXIV скликання, затверджено Генеральний план міста Севастополя до 2025 року.

Площі, на яких позивачка мала намір отримати земельну ділянку для будівництва житлового будинку, зазначеним рішенням віднесені до рекреаційної зони, чим було змінено їх цільове призначення.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на такі категорії: землі житлової та громадської забудови (п.б)); землі рекреаційного призначення (п.ґ)).

Відповідно до ч.1 ст.20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст.21 ЗК України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

У разі порушення цільового призначення земель, настають негативні правові наслідки, визначені у ст.21 ЗК України.

Таким чином, у задоволенні цієї частини позовних вимог слід відмовити.

Що стосується позовних вимог до Головного управління земельних ресурсів у м. Севастополі, то у задоволенні цієї частини позовних вимог слід також відмовити, з огляду на те, що повноваження щодо прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення на даний час належать до компетенції Севастопольської міської ради.

Як зазначено у відзиві 2-го відповідача, після надходження до нього від ОСОБА_2 доопрацьованих матеріалів у травні 2007 року, управління письмово звернулося до Управління містобудування та архітектури для роз'яснення питань стосовно містобудівної документації у зв'язку із тим, що Управлінням містобудування та архітектури були видані позитивні висновки одночасно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Згідно листа Управління містобудування та архітектури від 17.07.2007р., №2270/2-2 видані раніше гр.гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 комплексні містобудівні висновки втратили силу.

Таким чином, у 2-го відповідача не було законних підстав для розгляду цих документів як таких, що не відповідали вимогам чинного земельного законодавства України.

Отже, у задоволенні і цієї частини позовних вимог слід також відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, 

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена 03.12.2007 р.

 

Суддя                                                                                                               Я.В.П'янова

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація