Справа № 2а-1902/07
УКРАЇНА
Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2007 року, м. Харків Справа № 2а-1902/07
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: П'янової Я.В.
При секретарі: Рудь О.С.
За участю представників сторін:
Позивача: не прибув.
Відповідача: Німий О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву СПД ФО ОСОБА_1 до Харківської ОДПІ у Харківської області про визнання недійсним акту -
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.06.2007 р. касаційну скаргу відповідача, Харківської ОДПІ у Харківської області, задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2004 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 28.02.2005 р. у справі № А-41/324-04 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2007 р. було відкрито провадження по адміністративній справі.
Представник Харківської ОДПІ у Харківської області надав заперечення на позов, в якому виклав свій погляд на обставини справи та просить відмовити в позові повністю.
При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що 28.12.2002 р. Харківською ОДПІ у Харківській області була проведена перевірка кіоску позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, про що складений акт № 23-314/408. Перевіркою встановлені такі порушення:
1. не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій;
2. невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій;
3. проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості;
4. роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії;
5. продаж тютюнових виробів поштучно.
На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення № 0000022330/0 від 03.01.03р. про визначення суми податкового зобов'язання відповідно до п.6 ст. 17, ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», абз.2, абз.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», у вигляді штрафу на загальну суму 3680,75 грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та показання свідків, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, через такі підстави.
Посилання позивача на те, що законодавством України не встановлено підстави, повноваження, порядок перевірок осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій судом до уваги не приймаються.
Відповідно до п.2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу» (далі - Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Статтею 11-1 Закону № 509 передбачено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", вважаються позаплановими перевірками.
Разом з тим, здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV (ст. 15, 16) Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 1776). Зокрема, ст. 15 визначено, що такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
Оскільки Закон № 1776 є спеціальним у питаннях застосування РРО, то інші нормативні акти, у тому числі Закон № 509, застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом про РРО.
Також слід зазначити, що ст. 11-1 Закону № 509 визначені саме підстави та порядок проведення планових та позапланових перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що перевірки суб'єктів підприємницької діяльності щодо контролю за здійсненням розрахунковими операціями у сфері готівкового та безготівкового обігу регламентовані Порядком оформлення і реалізації матеріалів перевірок, затвердженим Наказом ДПА України від 04.04.02 р., № 155/ДСК, в якому зазначено, що перевірки проводяться особами органів державної податкової служби групою у складі не менше двох посадових осіб та за наявності у них службових посвідчень, особистих знаків і посвідчення на право проведення перевірки суб'єктів підприємницької діяльності.
Посилання позивача на те, що планова перевірка проведена без дотримання вимог Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.98р., суд також не приймає до уваги, оскільки вказаний Указ регулює порядок проведення планових документальних перевірок з питань господарсько-фінансової діяльності, що не відноситься до предмету даної перевірки.
Таким чином, перевірка кіоску позивача правильності застосування РРО проводилась з дотриманням встановленого законодавством порядку та підстав.
Щодо встановлених під час перевірок порушень суд зазначає на таке.
Правові норми по застосуванню реєстраторів розрахункових операцій та регулюванню торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами закріплені в двох Законах України: "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та "Про державне регулювання і торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами". В цих же законах чітко визначено розміри штрафних санкцій за порушення їх норм.
- п'ятикратний розмір вартості проданих товарів - за не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій - п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування РРО...»;
- п'ятикратний розмір суми, на яку виявлено невідповідність - за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій - ст. 22 Закону України «Про застосування РРО...»;
- п'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - за проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості - п. 6 ст. 17 Закону України «Про застосування РРО...»;
- 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень - за роздрібну
торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії - ст. 17 Закону України «Про державне регулювання ...»;
- 1700 гривень - за порушення вимог ст. 153 Закону України «Про державне регулювання.» (продаж тютюнових виробів поштучно) - ст. 17 Закону України «Про державне регулювання ...».
Таким чином, розміри штрафних санкцій складає: (18,7 • 5) + (20,45 • 5) + (5 • 17) + 1700 + 1700 = 3680,75 грн.
Факти вчинених порушень підтверджені наступними доказами:
- актом перевірки від 28.12.2002р., яким чітко зафіксовані всі виявлені при проведенні перевірки порушення;
- денним звітом реєстратора розрахункових операцій від 28.12.2002р., в якому зазначено: "готівки - 0,00 грн.";
- описом наявних готівкових коштів від 28.12.2002р., складеним реалізатором ФОП ОСОБА_1 громадянкою ОСОБА_2 В даному описі ОСОБА_2 власноручно зазначила, що на місці проведення розрахунків в кіоску, що належить ФОП ОСОБА_1, знаходяться грошові кошти в розмірі 39 грн. 15 коп. Крім того, зазначено, що реалізатор на місці проведення розрахунків власних готівкових коштів не тримав, до опису включені кошти, що належать ФОП ОСОБА_1, та отримані за реалізовані товари;
- розпечаткою з реєстратора розрахункових операцій (дані по товарам), в якому
відсутні відомості про попереднє програмування найменування, ціни та кількості
такого товару, як пиво '"Чернігівське біле", продаж якого зафіксовано актом перевірки. Крім того, в даній розпечатці зазначено про наявність в продажу пива "Хмільне" за ціною 3 грн. 00 коп., хоча зафіксовано актом перевірки та підтверджено поясненнями реалізатора ФОП ОСОБА_1 громадянкою ОСОБА_2, що пиво "Хмільне" реалізовується за ціною 3 грн. 10 коп.;
- вибірковим описом товарів ФОП ОСОБА_1 від 28.12.2002р., підписаним реалізатором ФОП ОСОБА_1 громадянкою ОСОБА_2 До опису включено товари ФОП ОСОБА_1, якими здійснюється реалізація (напій "Лонгер", пиво, сигарети поштучно);
- поясненнями реалізатора ФОП ОСОБА_1 громадянки ОСОБА_2 від
28.12.2002р., наданими при проведенні перевірки, яка власноручно зазначила про наявність всіх порушень, зафіксованих актом перевірки;
- поясненнями реалізатора ФОП ОСОБА_1 громадянки ОСОБА_2 від
28.12.2002р., наданими через канцелярію податкової інспекції 02.01.2003р., яка власноручно вдруге підтвердила наявність порушень, зафіксованих актом перевірки;
- поясненнями громадянки ОСОБА_3 від 28.12.2002р., наданими через канцелярію податкової інспекції 02.01.2003р., яка підтвердила факти, зафіксовані актом перевірки.
Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 12.06.2007 р. звернув увагу на те, що судами попередніх інстанцій:
- не надано належної правової оцінки поясненням реалізатора ОСОБА_2, з яких не зрозуміло: реалізатор ОСОБА_2 не застосувала реєстратор розрахункових операцій при продажу товару, чи не встигла його застосувати;
- судами не з'ясовано співвідношення відсотків «об'ємних одиниць до «вмісту алкоголю» та не встановлено, чи є «Лонгер» алкогольним напоєм.
Приймаючи до уваги зазначене, для з'ясування вказаних обставин до суду була викликана в якості свідка ОСОБА_2, яка в своїх показаннях підтвердила, що не застосувала реєстратор розрахункових операцій при продажу товару. В своїх показаннях реалізатор також зазначила про те, що напієм «Лонгер» та поштучно цигарками вона не пригощала перевіряючих, а саме продала. Також пояснила, що під час перевірки на неї не здійснювалося з боку перевіряючих психологічного та психічного тиску. Вказані обставини також були підтверджені і ревізором-інспектором, якого було викликано до суду в якості свідка: ОСОБА_4
Щодо з'ясування питання чи є «Лонгер» алкогольним напоєм.
Згідно з ст.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, кон'ячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами" алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукромістких матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 1,2 % об'ємних одиниць, які відносяться до товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів під кодами 2204, 2205, 2206, 2208.
Напій "Лонгер" виготовляється на основі натурального соку та горілки "Союз-Віктан", має вміст спирту етилового понад 1,2 % об'ємних одиниць та відноситься до вказаних товарних груп Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Відповідно до експертного висновку ТПП України від 29.04.1998 р. № 6602.2-8/1081 слабоалкогольні напої "Джин-тонік", "Ром-кола", "Бренді-кола", "Чардаш", "Чері-кола", "Оболонь-каприз", "Оболонь-горець" мають код за Гармонізованою системою опису та кодування товарів 2208 90590. Напої слабоградусні газовані та негазовані серії "Лонгер" також відносяться до лікеро-горілчаних напоїв і виробляються згідно з ТУУ 18.557 "Напої слабоградусні газовані та негазовані серії "Лонгер". Технічні умови". Тобто ці та інші напої газовані та негазовані, подібні за вмістом спирту (наприклад шейк, та ін.), відносяться до групи лікеро-горілчаних виробів.
Крім того, необхідно зазначити, що Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначені основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України. Статтею 16 цього ж закону встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Указом Президента України від 11.07.2001р. "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" на Державну податкову адміністрацію України покладено функції із забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів. На виконання зазначеного Указу Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова від 07.08.2001р. за № 940 "Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору", відповідно до якої утворено у складі ДПА України Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів (далі - Департамент), його регіональні управління.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000р. № 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування" Департамент визначено органом, що здійснює ліцензування таких видів діяльності:
· виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв;
· оптова торгівля спиртом етиловим, коньячним і плодовим, оптова, роздрібна торгівля
· алкогольними напоями;
· виробництво тютюнових виробів, оптова, роздрібна торгівля тютюновими виробами;
· виготовлення парфумерно-косметичної продукції з використанням спирту етилового.
Наказом ДПА України від 21.08.2001р. № 331 затверджено Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, яким на Департамент та його регіональні управління покладено виконання функцій ліцензування та контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Таким чином, в межах визначених чинним законодавством повноважень Регіональне управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Харківській області листом від 02.10.2007р. № 2161/7/32-327 (копія надана до матеріалів справи) повідомило про належність напоїв серії "Лонгер" до алкогольних.
Про правомірність позиції податкової інспекції з даного питання свідчить судова практика за участю Харківської ОДПІ (постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2003р. по справі № А-04/146-03)
Крім того, про віднесення напою "Лонгер" до алкогольних свідчить також судова практика розгляду справ адміністративними судами (ухвала Вищого адміністративного суду України від 09.11.2006р. по справі № К-9397/06).
Таким чином, вищевикладене доводить, що всі зафіксовані актом перевірки порушення мали місце. Саме наявність таких порушень має вирішальне значення при розгляді даної справи. Це зумовлено насамперед тим, що обов'язок по дотриманню вимог законодавства не залежить від яких-небудь обставин чи мотивів. Закон не визначає підстав для звільнення від відповідальності за вчинення правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, та факт належності перевіряємого кіоску ОСОБА_1, вважаємо, що останній повинен дотримуватись вимог діючого законодавства щодо порядку реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Порушення цього порядку є підставою для встановленої законом відповідальності.
Даний висновок підтверджується п. 5 листа Вищого арбітражного суду України від 11.05.2000р. № 01-8/206 "Про деякі питання практики вирішення спорів за участю арбітражного суду України по перегляду рішень, ухвал, постанов" - "порушення встановленого порядку реалізації алкогольних напоїв у кіоску, що належить громадянину - суб'єкту підприємницької діяльності, є підставою для притягнення останнього до встановленої законом відповідальності незалежно від того, якою конкретно особою здійснювалась роздрібна торгівля".
Такий висновок узгоджується і з практикою вирішення спорів Вищим адміністративним судом України. В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.12.2006р. зазначено, що реалізація алкогольних напоїв без відома і згоди приватного підприємця не звільняє самого приватного підприємця від застосування до нього фінансової санкції, оскільки роботодавець несе відповідальність за дії свого продавця.
Також суд вважає за необхідне зауважити на те, що оскаржуване податкове повідомлення №0000022330/0 від 03.01.2003 р. було відповідачем винесено до прийняття постанови КМУ від 02.06.2003 р. №790 "Про затвердження порядку застосування фінансових санкцій", передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" з порушенням по формі, так як донараховані штрафні санкції, за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" на підставі підпункту 4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та встановлено як податкове зобов'язання, яке підлягає сплаті в десятиденний строк з дня отримання такого податкового повідомлення.
Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно з п.1.9 ст.1 цього Закону податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючих і податкових органів про обов'язок платника податків :платити суму податкового зобов'язання. Ця форма акту ненормативного характеру може застосовуватися тільки до обов'язків по сплаті податків і зборів (обов'язкових платежів).
Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначений в ст.ст. І4, 15 Закону України "Про систему оподаткування".
У вказаних статтях штрафна (фінансова) санкція за порушення ст.17 Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не передбачені як один з видів податків чи зборів. Тому обов'язок позивача по сплаті таких штрафних (фінансових) санкцій не відноситься до категорії податкового зобов'язання чи податкового боргу.
Отже, у відповідача не було підстав направляти позивачу податкове повідомлення про сплату штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України "Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та Закону України "Про державне регулювання виробництва і збігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Так, встановивши порушення вимог чинного законодавства, позивач має право прийняти рішення про застосування санкцій у порядку та розмірах, встановлених законом. У разі невиконання такого рішення контролюючого органу суми штрафу стягуються на підставі рішення суду.
Приймаючи до уваги викладене, податкове повідомлення-рішення Харківської ОДПІ у Харківській області №0000022330/0 від 03.01.2003 р. підлягає визнанню недійсним в частині визначення органом податкової служби суми штрафу 3680,75 грн. як суми податкового зобов'язання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Харківської ОДПІ у Харківській області №0000022330/0 від 03.01.2003 р. в частині визначення ОДПІ суми штрафу 3680,75 грн. як суми податкового зобов'язання.
В іншій частині позову відмовити.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова в повному обсязі виготовлена 14.11.2007 р.
Суддя Я.В.П'янова