Справа № 291/1605/24

Провадження №2/291/161/25

РІШЕННЯ

іменем України

11 лютого 2025 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі

головуючого судді Федорчук І.В.

за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                                    в с т а н о в и в:

30 грудня 2024 року, через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з указаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Договором б/н від 07.09.2022 у розмірі 41094,92 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) складає - 41094,92 грн, а також просить стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 07.09.2022 відповідач підписав власноручно Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг чим погодив такі умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн. (п.1.2. Договору); тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору);

-кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60.00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору).

Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України".

На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер, користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином, згідно до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, що затверджено Постановою НБУ №164 від 29.07.2022 року, відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Узяті на себе зобов`язання відповідач не виконав у зв`язку з чим, з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості в останнього станом на 19.11.2024 року наявна заборгованість у загальному  розмірі - 41094.92 грн.

Ухвалою суду від 09 січня 2025 року у справі відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Водночас, позивачем разом з поданим позовом до суду було подано клопотання про дослідження доказів, де він просив звернути окрему увагу суду на наявні у справі докази щодо погодження відсоткової ставки з відповідачем.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Судом установлено, що 07.09.2022, ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, ознайомився з умовами та правилами кредитування в зв`язку із чим підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг.

Підписанням заяви про приєднання відповідач на підставі статті 634 Цивільного кодексу України приєднався до розділу «Загальні положення», підрозділів «Кредитні картки», «Поточні рахунки», «Використання картки», «Віддалені канали обслуговування», «Оплата частинами та Миттєва розстрочка», Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms в редакції, чинній на дату підписання цієї заяви, які разом становлять змішаний договір: Договір банківського рахунка та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів  «Кредитна картка», «Оплата частинами», «Миттєва розстрочка», приймає всі права та обов`язки, встановлені у цьому договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати.

07.09.2022, ОСОБА_1 , було підписано також паспорт споживчого кредиту (а.с. 25-29).

В матеріалах справи також наявні дані про верифікацію відомостей щодо відповідача, а саме: копія паспорту громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 , що завірена підписом співробітника банку (а.с. 23-27).

Відповідно до п.1.2., п.1.3 основних умов кредитування договору, тип кредиту -

відновлювальна кредитна лінія; розмір кредитного ліміту не перевищує 200000 гривень для карт «Універсальна»; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; процентна ставка 42,0% річних для карт Універсальна, 40,8% річних для карт Універсальна Gold (а.с.30-41).

На підставі укладеного Договору відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії - 03/24, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку.

Згідно банківської виписки по рахунку за договором б/н за період 01.09.2022-19.11.2024 відповідач  ОСОБА_1 користувався наданою позивачем кредитною карткою та відповідно кредитними коштами (а.с.54- 55).

Згідно п. 2.1.1.3.5. Договору сторони узгодили, що в разі порушення відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212,611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі. Тобто Сторони згідно до ст.212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту.

Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 180-го дня з моменту порушення зобов`язань відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.

Відповідно до розрахунку позивача, станом на 19.11.2024 заборгованість за договором №б/н від 07.09.2022 становить 41094,92 гривень та складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 41094,92 грн. (а.с.56-59).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Судом встановлено, що 07.09.2022  ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим ознайомився з умовами кредитування, підписав заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, що свідчить про укладення Договору між сторонами. Вказаними діями відповідач погодився з умовами кредитування, процентною ставкою та іншими істотними умовами кредитного договору та погодився з вимогами Умов та Правил надання банківських послуг позивачем, які діяли на момент підписання ним заяви про приєднання, що підтверджується матеріалами справи.

Із виписки за договором б/н за період з 01.09.2022 по 19.11.2024  судом установлено, що відповідач активно користувався кредитними коштами, здійснював перерахування коштів з однієї картки на іншу, поповнював картку, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, однак припинив надавати своєчасно позивачу кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, що відображено в розрахунку заборгованості за договором.

Тож, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг № б/н від 07.09.2022 у розмірі 41094,92 грн. (тіло кредиту) суд вважає обґрунтованими, а тому ці вимоги слід задовольнити.

За змістом ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, вказала, що якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то, відповідно до ч. 2 ст.530 ЦК України, банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Будь-яких доказів, заперечень відповідачем до суду надано не було.

Доказів ненадання або неналежного надання позивачем послуг відповідачеві не надано та вказані обставини не знайшла свого підтвердження при дослідженні матеріалів справи.

Розрахунок заборгованості проведений позивачем у відповідності до положень діючого законодавства з урахуванням умов кредитного договору та відповідачем не спростований.

З огляду на наведене, перевіривши та з`ясувавши всі необхідні обставини справи та оцінюючи всі наявні докази по справі, досліджені в ході судового розгляду в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому їх слід задовольнити.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача належить стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40грн.

Керуючись ст. ст. 89, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

                                                    у х в а л и в:

Позовні вимоги – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1   на користь  Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг б/н від 07.09.2022 у розмірі 41094 (сорок одну тисячу дев`яносто чотири) гривні 92 (дев`яносто дві) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1   на користь  Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК»  понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі  2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони по справі:

позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК», місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570;

відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 11 лютого 2025 року.

Суддя І.В. Федорчук