Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #1855953395

Справа № 149/3503/24

Провадження №2/149/206/25

РІШЕННЯ

Іменем України

11.02.2025 р.                                                                м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,

при секретарі Зоріній О. Г.,

за участю адвокатів Поворознюка Б. М., Савчук О. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зменшення розміру стягуваних аліментів,

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зменшення розміру стягуваних аліментів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно рішення Хмільницького міськрайонного суду від 05 червня 2019 року відповідач сплачує аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання двох дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку, на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_7 - в розмірі 1/8 зі всіх видів його заробітку, крім того судовим наказом Хмільницького міськрайонного суду від 14 серпня 2024 року з нього стягнуто аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_8 в розмірі 1/4 зі всіх видів його заробітку, а також рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 13 червня 2024 року стягнуто 1/4 на користь ОСОБА_4 на її утримання. З огляду на те, що дані стягнення складають 95,8 % його заробітної плати, його матеріальний стан суттєво погіршився, тому просив зменшити розмір аліментів, що з нього стягуються на користь ОСОБА_2 на утримання дітей до 1/5 його заробітку, на користь ОСОБА_3 на утримання дитини 1/10 його заробітку та на користь ОСОБА_4 на її утримання та на утримання дитини по 1/10 його заробітку.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 07 листопада 2024 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено справу до підготовчого судового розгляду.

16 грудня 2024 року відповідач ОСОБА_2 надала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог в частині зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечила, вказала що позов є необґрунтованим та безпідставним, а викладені в ньому обставини не є підставою для зменшення розміру аліментів.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 січня 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні адвокат Поворознюк Б. М. просив позов задоволити з підстав, в ньому викладених, зазначив, що позивач працює в поліції, єдиним джерелом його доходу являється його заробітна плата, з якої він за законом має обов`язок утримувати чотирьох неповнолітніх дітей та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Зазначив, що зі слів його клієнта, з дітьми він спілкується.

Адвокат Савчук О. Л. проти позову заперечила, посилаючись на те, що доказів стягнень з позивача у розмірі 95,8 % не надано, позивач перебуває в шлюбі з ОСОБА_4 , вони проживають разом та спільно виховують молодшого сина позивача, з дітьми від шлюбу з ОСОБА_2 позивач не спілкується, участі у їх вихованні, окрім сплати аліментів, не приймає, знаючи про наявність стягнень з нього аліментів на трьох дітей, визнав позов ОСОБА_4 , що свідчить про його спроможність сплачувати аліменти в раніше визначеному розмірі. Також зазначила, що оскільки працівникам поліції встановлено грошову винагороду на час воєнного стану, матеріальний стан позивача з 2019 року не погіршився, а покращився. Послалась на погіршення стану здоров`я неповнолітніх дітей ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Відповідач ОСОБА_3 подала заяву про розгляд справи у її відсутності, при цьому проти задоволення позову в частині заявлених до неї вимог заперечила, посилаючись на штучне створення позивачем підстав для звернення до суду, а також на те що при розгляді справи про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_4 на її утримання, він позов визнав, підтвердивши спроможність сплати аліментів в таких сумах.

Позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

ОСОБА_4 відзив не подавала.

Заслухавши пояснення учасників розгляду, які з`явились в судове засідання, дослідивши письмові докази у справі, судом було встановлено таке.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 05 червня 2019 року зменшено розмір аліментів, присуджених рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 26 червня 2017 року по справі № 149/1426/17 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення найстаршою дитиною повноліття, також зменшено розмір аліментів, присуджених рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 05 лютого 2019 року по справі № 149/3527/18 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на її утримання у розмірі по 1/8 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) (а.с. 12-13).

На підставі вказаного рішення видано виконавчі листи та відкрито виконавчі провадження (а.с. 14-18).

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду від 13 червня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх його заробітків (доходів) щомісячно, починаючи з 09.05.2024 і до досягнення дитиною трирічного віку. При вирішенні даної справи відповідач подав заяву про визнання позову, що стало підставою для встановлення судом можливості ОСОБА_1 надавити допомогу дружині (а.с. 23-24).

На підставі вказаного рішення видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження (а.с. 25).

Судовим наказом Хмільницького міськрайонного суду від 14 серпня 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі однієї чверті (1/4) заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 29.07.2024 до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 20-21).

На підставі вказаного судового наказу відрито виконавче провадження (а.с. 22).

Із довідки про доходи № 16470-2024 слідує, що ОСОБА_1 за період з 01 січня 2024 року по 30 вересня 2024 року нараховано 344 084,68 грн заробітної плати, з яких 169 040,00 утримано аліментів, що складає 49, 1 % від доходу позивача (а.с. 26).

Вирішуючи даний спір суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, та в інших випадках, передбачених СК України.

Згідно висновку ВСУ, викладеного у постанові Судової палати у цивільних справах від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13, при розгляді позовів, заявлених з підстав, визначених ст. 192 СК України, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Всі діти рівні у своїх правах.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.

З огляду на те, що у позивача у народилась дитина - ОСОБА_8 , в суді доведено факт зміни сімейного стану позивача, також з позивача стягнуто аліменти на утримання молодшого сина та утримання дружини до досягнення дитиною 3ох років в розмірі по 1/4 від його заробітку, що доводить факт погіршення його матеріального стану, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру аліментів, визначених ст. 192 СК України.

Посилання позивача з приводу того, що загальний розмір аліментів, який присуджений з нього за різними судовими рішеннями, перевищує 50%, є безпідставним з огляду на наступні обставини.

Так, ст. 128 КЗпП передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п`ятдесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п`ятдесят процентів заробітку.

Разом з тим, обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Також, відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Таким чином, оскільки в даному випадку мова йде у тому числі і про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, то загальний розмір аліментів , які будуть утримуватись за різними виконавчими документами, можуть перевищувати 50 відсотків заробітної плати відповідача.

Аналогічну позицію висловлено Верховним судом у Постанові від 05 листопада 2018 року по справі № 522/19526/16-ц, а також у Постанові від 16 червня 2021 року у справі №161/20072/18.

Вирішуючи питання про розмір стягуваних з позивача аліментів суд виходить з такого.

Оскільки відповідач ОСОБА_4 заперечень щодо позову суду не надала, право дружини на утримання, передбачене ст. 84 СК України, обмежене згідно ч. 4 зазначеної норми можливістю чоловіка надавати матеріальну допомогу, беручи до уваги те, що після винесення рішення від 13 червня 2024 року, з позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_8 , позовні вимоги, в частині зменшення розміру аліментів на її утримання підлягають задоволенню.

Щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд бере до уваги, вимоги ст. ст. 180, 181, 182, 183 СК України, зокрема докази  щодо стану здоров`я  ОСОБА_5  та ОСОБА_6  (а. с. 72, 73, 74),  матеріальне становище платника аліментів, наявність у позивача утриманців, їх кількість, також  суд в силу п. 4 ч. 1 ст. 182 СК України враховує, що стягнення аліментів на утримання ОСОБА_8  відбулося в наказному провадженні, відтак звернення з даним позовом є реалізацією права позивача, передбаченого ч. 7 ст. 170 ЦПК України, відсутність заперечень  ОСОБА_4 , наявність обґрунтованих заперечень ОСОБА_2  та ОСОБА_3 , те, що при визначенні розміру аліментів на утримання ОСОБА_5 ..  ОСОБА_6 ,  ОСОБА_7  у 2019 році, з позивача стягувались також аліменти на утримання ОСОБА_3 , стягнення яких на день звернення з позовом припинено, вимоги ст.  128 КЗпП та ч. 3 ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження», а також суд бере до уваги принцип якнайкращих інтересів дитини, визначений п. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, та приходить до висновку про зменшення розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_8 з 1/4 до 1/8 частини заробітку(доходу) позивача, підстав для зменшення розміру інших аліментних платежів позивача судом не встановлено.

З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню: зменшенню розміру аліментів, що стягуються з позивача на користь ОСОБА_4 на її утримання з 1/4 на 1/10 частки його заробітку щомісячно, зменшенню розміру аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_8 з 1/4 на 1/8 частку заробітку (доходу) позивача, в частині задоволення інших вимог суд відмовляє. Таким чином загальний розмір відрахувань з заробітної плати позивача становитиме 68,3 %, що відповідає вимогам ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 128 КЗпП України.

На підставі ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, ст. ст. 181-184, 192 СК України, ст. 128 КзпП України, ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. ст. 259, 263- 266, 268, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задоволити частково.

Зменшити розмір аліментів, стягнутих рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 червня 2024 року по справі № 149/1558/24 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання в розмірі 1/10 частини від всіх видів його заробітку (доходу), починаючи із дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , трирічного віку.

Зменшити розмір аліментів, стягнутих судовим наказом Хмільницького міськрайонного суду від 14 серпня 2024 року по справі № 149/2366/24 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/8 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Копію рішення негайно вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні копії рішення направити в порядку, визначеному ст. 272 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду тридцяти днів з дня його проголошення.




Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Поворознюк Борис Миколайович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 313 від 25 січня 1999 року.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача: адвокат Савчук Оксана Леонідівна, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000901 від 27 травня 2022 року.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .




Суддя:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація