ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2025 року                                                                   м. Чернівці

справа № 725/5393/23

провадження 22-ц/822/103/25

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого        Перепелюк І. Б.

суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.Н.

       секретар Собчук І.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 20 вересня 2023 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 20.02.2022 року між сторонами за допомогою Веб-сайту (htts://creditkasa.com.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1055-7165, згідно якої відповідач отримав кредит у розмірі 18 000 грн. 00 коп. Позивач зазначає, що відповідач порушив зобов`язання за договором і станом на 02.07.2023 року має заборгованість в загальному розмірі 130 320 грн. 00коп.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №1055-7165 від 20.02.2022 року в сумі 130 320 грн. 00коп., яка складається з наступного: прострочена заборгованість за кредитом – 18 000 грн. 00коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 112 320 грн. 00коп. та стягнути судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівців від 20 вересня 2023 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість у розмірі 130 320 грн. 00 коп. за кредитним договором №1055-7165 від 20.02.2022 року та 2 147 грн.20 коп. судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 20 вересня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 вважає що судом першої інстанції неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки викладені у рішенні, не відповідають фактичним обставинам.

Зазначає, що на підтвердження надання грошових коштів ОСОБА_1 за кредитним договором стороною позивача не було подано суду жодного з документів, які перелічені в п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції чинній на момент укладення правочину).

Вважає, що матеріали справи не містять і доказів того, що кредитодавцем виконані умови договору про відкриття кредитної лінії №1055-7165 від 20.02.2022 р. та надано позичальнику ОСОБА_1 позику, оскільки відсутні докази належності рахунків, зазначених позивачем, саме позичальнику, а також докази того, що ці реквізити вказані відповідачем.

Відтак, враховуючи неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та не доведення факту перерахування коштів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №1055-7165 від 20.02.2022 р. та виникненню в останнього фінансових зобов`язань перед позивачем, рішення суду підлягає скасуванню та відмовою в позові.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало відзив на апеляційну скаргу. Вважає доводи апелянта безпідставними. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.02.2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», був укладений договір про відкриття кредитної лінії №1055-7165, в якому визначаються всі істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений (а.с.6-11).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор «А689» для підписання кредитного договору №1055-7165 від 20.02.2022 року, паспорта споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит).

Відповідно до умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 18 000 грн для особистих потреб (пп.2.4., 4.1.).

В пп.4.4. Договору сторони обумовили, що базовий період складає 18 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду (починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, крім наступного випадку: якщо позичальник у поточному базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.

Згідно пп.4.5. Договору сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного Базового періоду. Проценти за користування кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця, а в пп.4.6. Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою процентною ставкою).

Відповідно пп.4.8. Договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з менту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати кредиту) 17.12.2022 року.

Сторонами погоджено орієнтовну загальну вартість кредиту (за весь строк кредитування) у розмірі 180 000 грн, що включає також проценти за користування кредитом у розмірі 162 000 грн.

В пункті 5 Договору сторони обумовили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, який перераховано на платіжну картку НОМЕР_1 , яку відповідач вказав в реквізитах договору (а.с.11).

Таким чином, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало належні і допустимі докази укладення із ОСОБА_1 кредитного договору №1055-7165 від 20.02.2022 року та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 18 000 грн.

Із розрахунку заборгованості, в наслідок несвоєчасного виконання зобов`язання, відповідач станом на 02.07.2023 року має заборгованість в сумі 130 320грн. 00коп., яка складається з наступного: прострочена заборгованість за кредитом – 18 000 грн. 00коп., прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 112 320 грн. 00коп.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Задовольняючи позов та стягуючи розмір заборгованості, суд дійшов висновку, що відповідач не виконує свої грошові зобов`язання за укладеним між сторонами кредитним договором.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що стороною позивача не було подано суду жодного з документів, які перелічені в п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» на підтвердження надання йому грошових коштів.

Вважає, що матеріали справи не містять і доказів того, що кредитодавцем виконані умови договору про відкриття кредитної лінії №1055-7165 від 20.02.2022 р. та надано позичальнику ОСОБА_1 позику, оскільки відсутні докази належності рахунків, зазначених позивачем, саме позичальнику, а також докази того, що ці реквізити вказані відповідачем. Посилається на недоведення факту перерахування коштів ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії №1055-7165 від 20.02.2022 р. та не доведення фінансових зобов`язань перед позивачем.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта є безпідставними та спростовуються наступним.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановлено, що 20.02.2022 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір за №1055-7165 в електронній формі шляхом підписання такого електронним підписом відповідача.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 травня 2021 року у справі №761/35556/14 зроблено висновок, що «невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним».

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У справі, яка переглядається, встановлено, що вказаний договір про відкриття кредитної лінії було укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором «А689».

На підтвердження укладеного між сторонами договору та отримання відповідачем зазначених коштів, позивачем надано належні та допустимі докази. Так матеріали справи містять : довідку про перерахування суми кредиту №1055-7165 від 20.02.2022р., довідку ТОВ ФК «Контрактовий дім» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс», довідку про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга - надання послуг у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту станом на 02.07.2023р., що є розрахунком заборгованості.

Довідкою про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та довідкою про перерахування суми кредиту №1055-7165 від 20.02.2022р. підтверджується перерахування коштів відповідачу. Кошти були видані відповідачу на картковий рахунок, вказаний ним у особистому кабінеті, що підтверджується довідкою ТОВ ФК «Контрактовий дім» про успішне перерахування платежу на картку відповідача.

Відповідачем при оформленні заяви було зазначено номер картки для зарахування коштів. В матеріалах справи міститься роздруківка тексту кредитного договору №1055-7165 від 20.02.2022р., який підписаний одноразовим ідентифікатором «А689», який містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Натомість, у позичальника виникає зобов`язання повернути грошові кошти у встановлений строк та сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Як вже встановлено, пп.4.8. договору №1055-7165 від 20.02.2022 року сторонами погоджено, що строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, становить 300 календарних днів (до 17.12.2022 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов`язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Згідно пп. 4.4. договору №1055-7165 від 20.02.2022 року обумовлено базовий період, який складає 18 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду, а в силу пп.4.5. сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду.

Загальний строк кредитування визначений сторонами у пп.4.8. договору №1055-7165 від 20.02.2022 року та становить 300 календарних днів, тобто до 17.12.2022 року.

В умовах договору №1055-7165 від 20.02.2022 року сторонами було погоджено процентну ставку, за якою відповідачка має сплачувати відсотки у межах заявленого строку користування кредитом - 18 календарний день (знижена ставка 2,50 % за кожен день користування коштами), а також стандартну процентну ставку протягом всього строку кредитування - 300 календарних днів (стандартна ставка 3 % за кожен день користування коштами).

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, згідно яких позичальника було повідомлено, зокрема, що у разі надання позичальнику кредиту, останній за договором споживчого кредитування зобов`язаний буде сплачувати відсотки, розмір та порядок нарахування яких визначено в договорі, з яким ОСОБА_1 ознайомився та без будь-яких заперечень підписав в електронному вигляді.

Крім того, ОСОБА_1 було повідомлено, що орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом складатиме 180 000,00 грн. та включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі 162 000,00 грн.

Таким чином, позичальник був повідомлений про загальні витрати, які будуть понесені ним у разі отримання кредиту у відповідній фінансовій установі, зокрема, повідомлено про реальну переплату за кредитом, тобто розмір відсотків, які повинні бути повернуті разом із грошовими коштами, наданими фінансовою установою в кредит.

Заявлений позивачем факт існування заборгованості за кредитним договором, відповідачем не спростовано ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій, свого контр розрахунку заборгованості чи її відсутності не надано.

Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання кредитних коштів саме на умовах, що визначені договором.

На момент укладення кредитного договору відповідач не звертався до ТОВ «Укр Кредит Фінанс» із заявою про надання роз`яснень незрозумілих йому умов договору або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився з усіма умовами такого договору.

Колегія суддів не вбачає підстав вважати текст кредитного договору незрозумілим та/або таким, що вводить в оману споживача, зокрема, в частині визначення розміру та порядку сплати відсотків за користування кредитом.

Більше того, не дивлячись на своє гарантоване право (пп.6.9. договору) на відмову від договору протягом чотирнадцяти днів з дня його підписання, відповідач користувався коштами позивача і до нього із відповідною заявою не звертався.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно розрахунок заборгованості є належним доказом наявності та розміру заборгованості. Поданий позивачем розрахунок заборгованості є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям. Даних на його спростування матеріали справи не містять.

Як вбачається із розрахунку, наданого позивачем, нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося позивачем до 17.12.2022 року (строк договору), після вказаної дати нарахування відсотків не здійснювалося. Розмір нарахованих і не сплачених відповідачем відсотків становить 112 320 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не оспорював укладений між ним та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» договір та з позовом про визнання його недійсним в цілому, або в його частині, до суду не звертався.

Доводи апелянта є безпідставними та зводяться до суб`єктивного тлумачення чинних норм законодавства України та незгоди з висновками суду першої інстанцій.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівців від 20 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя                                І.Б. Перепелюк

                                       Н.К. Височанська

                                               І.М. Литвинюк