Справа №295/1907/25

Категорія  307

3/295/783/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2025 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянув матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.1 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, учасника бойових дій, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -

в с т а н о в и в :

04.02.2025 о 02 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, учиняв стосовно своєї матері ОСОБА_2 , домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, ображав потерпілу нецензурною лайкою, погрожував вбити, чим завдав їй психологічних страждань, унаслідок чого завдано шкоди психологічному здоров`ю ОСОБА_2 , та чим спричинив психологічної, моральної шкоди.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, останній достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, про що засвідчив власним підписом у протоколі. (а.с. 1). За повідомленням потерпілої ОСОБА_2 , син поміщений до реабілітаційного центру на тривале лікування. Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП участь особи при розгляді вказаної категорії справ не є обов`язковою.

Опитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що її син перебував в зоні бойових дій, комісований у зв`язку з отриманням важкого поранення, останній перебуває в тяжкожму психологічному стані, зловживає спиртними напоями, проявляє агресію. 04.02.2025 вона викликала поліцію, оскільки не могла самостійно заспокоїти сина, злякалася за наслідки. Пояснила, що за допомогою вмовлянь та побратимів сина їй вдалося його вмовити пройти тривале лікування у реабілітаційному центрі, яке на даний час син проходить. Зазначила, перебування в зоні бойових дій, втрата побратимів і його тяжке поранення стали причиною його такої негативної поведінки.

Заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

 Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

 Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушеня, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП, підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серія ГП №123696 від 04.02.2025; письмовим зверненням ОСОБА_2 на адресу відділу поліції про прийняття мір відносно свого сина ОСОБА_3 ; терміновим заборонним приписом; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , про те що 04.02.2025 її син ОСОБА_1 , вчиняв відносно неї психологічне насильство.

Згідно ст. 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобіганнята протидіюдомашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

 Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, останній самостійно звернувся до спеціалістів та наразі проходить лікування, суд не вбачає підстав для направлення його на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.

ОСОБА_1 відповідно до ст. 5 п.13 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору, оскільки являється учасником бойових дій.

Керуючись ст.ст. 283, 284, п. 13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн.

Штраф стягнути на рахунок: (Отримувач ГУК у Жит. обл/Житомирська обл/21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) - 37976485, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797, Код класифікації доходів бюджету 21081100, «Адміністративні штрафи та інші санкції».

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя С.М. Костенко

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.