Україна

 Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

06 лютого 2025 року                                                             Справа№200/3886/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні суду заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 200/3886/24 за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Шахівської сільської військової адміністрації Покровського району Донецької області (юридична адреса: 85050, Донецька область, Покровський район, с. Шахове, вул. Чернявського М.Ф., 14, код ЄДРПОУ 44905109); Державного реєстратора прав на нерухоме майно Штагер Наталії Юріївни (Шахівська сільська рада); Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (юридична адреса: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 16, код ЄДРПОУ 39767332), третя особа – ОСОБА_2 про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

                                                         В С Т А Н О В И В:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Шахівської сільської військової адміністрації Покровського району Донецької області; Державного реєстратора прав на нерухоме майно Штагер Наталії Юріївни (Шахівська сільська рада); Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, третя особа – ОСОБА_2 про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено повністю: 1) визнано розпорядження начальника сільської військової адміністрації “Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) громадянину ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шахівської сільської ради Покровського району Донецької області за межами населених пунктів та виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки (кадастровий номер 1422085000:01:000:1254)” протиправним; 2) визнано рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 70296721 від 20.11.2023 року, видане Державним реєстратором прав на нерухоме майно Штагер Наталією Юріївною, Шахівської сільської ради, Донецької області, протиправним та зобов`язати Державного реєстратора на нерухоме майно Штагер Наталію Юріївну переглянути заяву ОСОБА_1 про державну реєстрації земельної ділянки; 3) зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області скасувати державну реєстрацію земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шахівської сільської ради Покровського району Донецької області (кадастровий номер 1422085000:01:000:1254) площею 7,3921 га.

27 січня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна звернулась до суду із заявою, в якій просить суд: ухвалити додаткове рішення у справі № 200/3886/24, стягнути з Шахівської сільської військової адміністрації Покровського району Донецької області; Державного реєстратора прав на нерухоме майно Штагер Наталії Юріївни (Шахівська сільська рада); Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області грошові кошти у сумі 30000 грн судових витрат пов`язаних із розглядом цієї справи Донецьким окружним адміністративним судом в розмірі в співмірному еквіваленті до задоволених вимог.

На підставі ч. 9 ст. 205 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. (ч. 3 ст. 252 КАС України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;

3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;

4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Приписами  ст. 134 КАС України  встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що 18 січня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Адвокатське об`єднання «Захист» укладено договір про надання адвокатських послуг № 23/1.

Розмір понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу складає 30000 (тридцять тисяча) гривень 00 копійок та підтверджується Додатком № 1 до договору № 23/1 від 18.01.2024 року про надання адвокатських послуг; актом виконаних робіт за договором ро надання адвокатських послуг № 23/1 від 28.11.2023 року від 14.05.2024 року; квитанцією про сплату адвокатських послуг від 22.01.2024 року № 188089622.

Відповідно до практики Верховного Суду (постанова від 29.10.2020 року у справі № 686/5064/20), витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.02.2020 року у справі № 648/1102/19 аналізувалися аналогічні положення ЦПК України, суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Положеннями  статті 59 Конституції України  закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з пунктом 4 частини першої  статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»  (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої  статті 1 Закону № 5076-VI  встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до  статті 19 Закону № 5076-VI  видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, схвалених Національною асоціацією адвокатів України 09.06.2017 року (далі – Правила адвокатської етики), формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду від 04.08.2020 року по справі № 810/3213/16.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 року, у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 року у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Вказаної позиції також дотримується й Перший апеляційний адміністративний суд, у своїх Постановах від 27 липня 2020 року у справі № 200/731/21-а та від 14.03.2023 року у справі № 200/3845/22.

Зокрема у Постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 року у справі № 200/3845/22, колегія суддів зазначила «суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

Отже, виходячи з предмета та підстав позову, наявну судову практику в аналогічних спорах, обсяг виконаних безпосередньо адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн.

Такий розмір витрат є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета задоволеного позову.»

Суд вивчивши надані позивачем та його представником докази, враховуючи складність справи, вважає, що сума витрат у розмірі 9000 грн на правничу допомогу відповідає характеру позову та складності справи.

У зв`язку із вищевикладеним, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву представника ОСОБА_1 про стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн солідарно з відповідачів, що відповідає, на думку суду, складності справи та співмірності заявлених та задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями, 252, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

                                                            В И Р І Ш И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі № 200/3886/24 за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Шахівської сільської військової адміністрації Покровського району Донецької області (юридична адреса: 85050, Донецька область, Покровський район, с. Шахове, вул. Чернявського М.Ф., 14, код ЄДРПОУ 44905109); Державного реєстратора прав на нерухоме майно Штагер Наталії Юріївни (Шахівська сільська рада); Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (юридична адреса: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 16, код ЄДРПОУ 39767332), третя особа – ОСОБА_2 про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Шахівської сільської військової адміністрації Покровського району Донецької області (юридична адреса: 85050, Донецька область, Покровський район, с. Шахове, вул. Чернявського М.Ф., 14, код ЄДРПОУ 44905109) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державного реєстратора прав на нерухоме майно Штагер Наталії Юріївни (Шахівська сільська рада) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (юридична адреса: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, бульвар Машинобудівників, 16, код ЄДРПОУ 39767332) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

Копію додаткового рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.     

Суддя                                                                                   І.М. Тарасенко