Єдиний унікальний номер 722/221/25

Номер провадження 1-в/722/52/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2025 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді                 ОСОБА_1

секретаря                                  ОСОБА_2        

з участю:

прокурора                                  ОСОБА_3        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни клопотання начальника державної установи «Сокирянська виправна колонія (№67)» про звільнення від відбування покарання на підставі ч.2 ст.74 КК України, засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Плавні, Ренійського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого,

ВСТАНОВИВ:

Начальник ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)» ОСОБА_5 звернувся до суду з вищевказаним клопотанням, у якому, посилаючись на вимоги Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, що набрав чинності 09.08.2024 року, а також на положення ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, просив привести у відповідність із законодавством України вирок Ренійського районного суду Одеської області від 07.12.2021 року та вирок Ренійського районного суду Одеської області від 03.02.2015 року за якими ОСОБА_4 відбуває покарання в ДУ «Сокирянська виправна колонія (№67)».

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання та з наведених у ньому підстав просив його задовольнити.

Представник виправної колонії та засуджений в судове засідання не з`явилися, подавши до суду письмові заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.

Заслухавши думку прокурора та дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до вироку Ренійського районного суду Одеської області від 03.02.2015 року ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Застосовано до засудженого ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування призначеного покарання із іспитовим строком на 2 (два) роки.

Вироком Ренійського районного суду Одеської області від 07.12.2021 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено покарання за ч.3 ст.185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України, повністю зараховано покарання, призначене вироком суду від 03.02.2015р., яким призначено 4 (чотири) роки позбавлення волі за ч.3 ст. 185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком від 03.02.2015р., остаточно призначено 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.03.2023 року вирок Ренійського районного суду Одеської області від 07 грудня 2021 року, яким ОСОБА_4 визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбачених ч.3 ст.185 КК України, - змінено.

Призначено ОСОБА_4 покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Ренійського районного суду Одеської області від 03 лютого 2015 року та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.

Виключено з резолютивної частини оскарженого вироку посилання суду на призначення ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України.

Сума завданої матеріальної шкоди за вироком Ренійського районного суду Одеської області від 03.02.2015 року становить 444 грн. 00 коп. (епізод, вчинений 08.09.2014 року), 600 грн. 00 коп. (епізод, вчинений 20.09.2014 року), за вироком Ренійського районного суду Одеської області від 07.12.2021 року – 910 грн.00 коп. (епізод, вчинений у вересні 2014 року), 4234 грн. 00 коп. (епізод, вчинений у вересні 2014 року), 220 грн. 00 коп. (епізод, вчинений у вересні 2014 року), 1248 грн. 00 коп. (епізод, вчинений у листопаді 2015 року) та 400 грн. 00 коп. (епізод, вчинений у грудні 2015 року).

Вирок набрав законної сили 16.03.2023 року.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до ч.3 ст. 57, ч.1 ст. 58, ч.1 ст. 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 ч.1 ст. 537 цього Кодексу.

Згідно з п. 13 ч.1ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2, 3 ст.74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» № 3886-IX від 18 липня 2024 року відповідно до якого у новій редакції викладено статтю 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна».

Згідно з ч. 1 ст. 51 КУпАП, настає адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частина 2 ст. 51 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за дію, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Частиною 1 статті 5 КК України передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Неоподаткований мінімум доходів громадян це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України. Підпунктом 169.1.1, пункту 169.1 статті 169 розділу ІV Податкового Кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Як вбачається із мотивувальної частини вироку Ренійського районного суду Одеської області від 03.02.2015 року дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло, яке мало місце 08.09.2014 року на суму 444 грн. та 20.09.2014 року на суму 600 грн.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2014 року складав 609,00 грн. (1218,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2014 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 609,00 грн. х 2 = 1218,00 грн.

Ураховуючи зазначені зміни до законодавства, а також положення ч. 2 ст. 4 КК України та ч. 1ст. 5 КК України, таємне викрадення чужого майна вартістю до 1218,00 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень на час, до якого відносять інкриміновані ОСОБА_4 діяння (08.09.2014 року та 20.09.2014 року), кваліфікувалися б за ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки.

Згідно мотивувальної частини вироку Ренійського районного суду Одеської області від 07.12.2021 року вбачається, що дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як повторне таємне викрадення чужого майно із проникненням у житло та інше приміщення, на суму 910 грн.00 коп. (епізод, вчинений у вересні 2014 року), 4234 грн. 00 коп. (епізод, вчинений у вересні 2014 року), 220 грн. 00 коп. (епізод, вчинений у вересні 2014 року), 1248 грн. 00 коп. (епізод, вчинений у листопаді 2015 року) та 400 грн. 00 коп. (епізод, вчинений у грудні 2015 року).

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2014 року складав 609,00 грн. (1218,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2014 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 609,00 грн. х 2 = 1218,00 грн.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2015 року складав 609,00 грн. (1218,00 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2014 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 609,00 грн. х 2 = 1218,00 грн.

Ураховуючи зазначені зміни до законодавства, а також положення ч. 2 ст. 4 КК України та ч. 1ст. 5 КК України, таємне викрадення чужого майна вартістю до 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень на час, до якого відносять інкриміновані ОСОБА_4 діяння (епізоди, вчинені у вересні 2014 року на суму 910 грн.00 коп. та 220 грн. 00 коп., епізод, вчинений у грудні 2015 року на суму 400 грн. 00 коп.), кваліфікувалися б за ст. 51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 засуджено за діяння, караність яких законом усунена, суд дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню шляхом звільнення засудженого від подальшого відбування покарання у виді позбавлення волі за ч.3 ст.185 КК України, призначеного Ренійського районного суду Одеської області від 03.02.2015 року, у зв`язку із усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений, а також шляхом звільнення від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Ренійського районного суду Одеської області 07.12.2021 року (зміненого ухвалою Одеського апеляційного суду від 16.03.2023 року в частині виключення ч.4 ст.70 КК України) за ч.3 ст.185 КК України по епізодах вчинених у вересні 2014 року на суму 910 грн.00 коп. та 220 грн. 00 коп. та епізоду, вчиненому у грудні 2015 року на суму 400 грн. 00 коп.

Відтак, ОСОБА_4 слід вважати засудженим вироком Ренійського районного суду Одеської області 07.12.2021 року за ч.3 ст.185 КК України (епізод, вчинений у вересні 2014 року на суму 4234 грн. 00 коп. та епізод, вчинений у листопаді 2015 року на суму 1248 грн. 00 коп.) із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.

На пiдставi ст. 58 Конституції України, ст.5,ч. 2 ст.74 КК України, Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Плавні, Ренійського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, від подальшого відбування покарання за ч.3 ст.185 КК України, призначеного вироком Ренійського районного суду Одеської області від 03.02.2015 року у зв`язку із усуненням законом караності діяння.

Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Плавні, Ренійського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, засудженим за вироком Ренійського районного суду Одеської області 07.12.2021 року за ч.3 ст.185 КК України (епізод, вчинений у вересні 2014 року на суму 4234 грн. 00 коп. та епізод, вчинений у листопаді 2015 року на суму 1248 грн. 00 коп.) на строк 3 (три) роки позбавлення волі.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області, а засудженим в той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

        Суддя:                                                                 ОСОБА_1