Справа № 185/7229/23

1-кп/185/255/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спеціального судового розгляду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022130000000618 від 21 жовтня 2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця АДРЕСА_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України,

за участю:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

1. Встановлені судом обставини пред`явленого обвинувачення, які знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.

24 лютого 2022 року російською федерацію здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв?язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та відкрите захоплення її території. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24.02.2022 №2102-1X, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року який продовжений й на даний час.

У результаті вищезазначених подій, значна частина території Луганської області, починаючи з 24.02.2022 по теперішній час опинилась під контролем регулярних з?єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань російської федерації, окупаційних адміністрацій російської федерації на території Луганської області. Як наслідок, агресія збройних сил російської федерації та інших військових формувань, що діють на їх боці, призвела до тимчасової окупації більшої частини території Луганської області.

У зв?язку із веденням агресивної війни з боку російської федерації проти України, приблизно 07.03.2022 захоплено та окуповано с. Стельмахівку Сватівського району Луганської області.

3 метою надання вигляду законності власним діям, представниками окупаційної адміністрації РФ прийнято рішення про проведення т.зв. «референдуму» серед місцевого населення з приводу приєднання тимчасово окупованої території до складу країни агресора - рф та реалізовано вказаний злочинний план за наступних обставин.

Головою так званої «общественной палаты ЛНР» з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, 19.09.2022 направлено звернення до так званого «голови ЛНР» ОСОБА_6 з ініціативою проведення на тимчасово окупованій території Луганської області так званого «референдуму» з питання приєднання до Російської Федерації на правах адміністративно-територіальної одиниці РФ (далі за текстом - «референдум»).

На підставі вказаного звернення, 20.09.2022 так званою «народною радою ЛНР» прийнято так званий «Закон «О референдуме Луганской Народной Республики по вопросу о вхождении в составе Российской Федерации на правах субъекта РФ», який підписаний т.зв. «головою ЛНР» ОСОБА_6 .

У вересні 2022 року, більш точна дата не встановлена, громадянин України ОСОБА_3 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, добровільно, умисно, протиправно, погодився взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму з питання приєднання до Російської Федерації на правах адміністративно-територіальної одиниці тимчасово окуповану територію Луганської області, а саме у АДРЕСА_1 з метою зміни меж території та державного кордону України в порушення порядку.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_3 отримав від особи, стосовно якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, бюлетені для голосування в яких було запитання російською мовою: «Вы за вхождение Луганской Народной Республики в состав Российской Федерации?» та списки осіб з числа мешканців с. Стельмахівка, які повинні були прийняти участь у голосуванні з вказаного питання.

В подальшому, ОСОБА_3 за попередньою змовою разом з особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, організував проведення т.зв. «референдуму» шляхом проведення голосування поза межами виборчої діяльності за місцем проживання мешканців АДРЕСА_1. До кола обов?язків ОСОБА_3 входило прибуття до місця проживання виборця, перевірка анкетних даних осіб, заповнення списків осіб, які прийняли участь у голосуванні або відмовились від участі, видача бюлетенів, отримання бюлетенів з результатом голосування та поміщення його до відповідної скриньки.

Впродовж 25 вересня 2022 року, ОСОБА_3 , з метою реалізації покладених на нього обов?язків, безпосередньо прийняв участь в проведенні незаконного референдуму з питання приєднання до Російської Федерації адміністративно-територіальної одиниці РФ шляхом поіменного голосування поза межами виборчої дільниці за місцем проживання мешканців АДРЕСА_1. Після закінчення відповідного голосування, ОСОБА_3 передав скриньку з бюлетенями особі, стосовно якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні.

2.Обвинувачення, яке не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

За вищевказаних обставин, ОСОБА_3 також інкриміновано те, що у вересні 2022 року більш точну дату встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_3 , діючи умисно, переслідуючи мету змінити межі території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, погодився взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму з питання приєднання до Російської Федерації на правах адміністративно-територіальної одиниці тимчасово окуповану територію Луганської області, а саме у АДРЕСА_1.

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на організацію та проведення референдуму на тимчасово окупованій території Луганської області, ОСОБА_3 , отримав від особи, стосовно якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, бюлетені для голосування, в яких було запитання російською мовою: «Вы за вхождение Луганской Народной Республики в состав Российской Федерации?» та списки осіб з числа мешканців с. Стельмахівка, які повинні були прийняти участь у голосуванні з вказаного питання.

В подальшому, ОСОБА_3 разом з особою, стосовно якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні, прийняв участь в проведенні т.зв. «референдуму» шляхом організації проведення голосування поза межами виборчої діяльності за місцем проживання мешканців АДРЕСА_1.

До кола обов?язків ОСОБА_3 входило прибуття до місця проживання виборця, перевірка анкетних даних осіб, заповнення списків осіб, які прийняли участь у голосуванні або відмовились від участі, видача бюлетенів, отримання бюлетенів з результатом голосування та поміщення його до відповідної скриньки. Впродовж 25 вересня 2022 року, ОСОБА_3 , з метою реалізації покладених на нього обов?язків, безпосередньо прийняв участь в проведенні незаконного референдуму з питання приєднання до Російської Федерації на правах адміністративно-територіальної одиниці РФ шляхом поіменного голосування поза межами виборчої дільниці за місцем проживання мешканців АДРЕСА_1. Після закінчення відповідного голосування, ОСОБА_3 передав скриньку з бюлетенями особі, стосовно якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні.

Сторона обвинувачення вважає, що має місце ідеальна сукупність і одними й тими діями обвинувачений вчинив два злочини. Окрім ст. 111-1 ч. 5 КК України й злочин передбачений ст. 110 ч.2 КК України.

Мотиви відсутності складу злочину, передбаченого ст. 110 ч. 2 КК України наведені в розділі 10.

3. Кримінальний закон, що передбачає відповідальність за діяння, встановлені судом.

Ознаки встановленого судом діяння відповідають ознакам кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 111-1 КК України як участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.

4. Мотивування здійснення судового розгляду «in absentia».

З урахуванням тієї обставини, що судовий розгляд здійснювався за відсутності обвинуваченого, дотримання процедур, встановлених процесуальним законом для такого розгляду, та власне прав обвинуваченого, суд має мотивувати окремо.

Процедура заочного судового розгляду не є деталізованою процесуальним законом, не має тривалої історії застосування у судовій практиці, а тому суд виходив із загальних засад кримінального провадження.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.

Одночасно суд враховує завдання кримінального провадження сформовані ст. 2 КПК України, зокрема щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з тим щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Також суд враховує, що рф окуповано територію, на якій перебуває обвинувачений, здійснена повномасштабна збройна агресія, в умовах якої здійснюється судове провадження, що є чинником, який повинен враховуватись при вирішенні питання доступу до правосуддя обвинуваченого та його права на захист.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Так, за змістом абз. 1 ч. 3 ст. 323 КПК України передбачено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної ВР України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

За змістом ч. 2 ст. 297-1 КПК України серед переліку злочинів значиться стаття пред`явленого обвинувачення.

15 травня 2023 року слідчим суддею надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 . За результатами спеціального досудового розслідування (in absentia) складено обвинувальний акт, який і є предметом даного судового розгляду.

ОСОБА_3 перебуває в розшуку з 18 листопада 2022 року.

Згідно відповіді Департаменту соціального захисту населення Луганської обласної державної адміністрації, за інформацією Обласного комп`ютерного інформаційно-обчислювального центру соціального захисту населення Луганської області станом на 19.01.2024 відомості щодо реєстрації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб у Луганській області відсутні.

Відповідно до відповіді Департаменту Консульської служби, за даними Відомчої інформаційної системи (ВІС) МЗС України та за обліками закордонних дипломатичних установ України, відсутня інформація про затримання, арешт або відбуття покарання громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також не виявлено даних про звернення ОСОБА_3 до закордонних дипломатичних установ з метою оформлення виходу з громадянства України чи постійного місця проживання за кордоном, прийняття на консульський облік, оформлення чи продовження терміну дії паспорту громадянина України для виїзду за кордон чи вчинення будь яких інших дій.

Згідно з відповіддю Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян актові записи про державну реєстрацію шлюбу, зміни імені, смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлено.

Відповідно до відповіді Головного управління пенсійного фонду України в Луганській області, в Централізованій підсистемі «Звернення» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України в Луганській області звернення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , щодо постановки та перебування на обліку не зареєстровані.

Обвинувачений не з`явився жодного разу в підготовче судове засідання, хоча в спосіб, передбачений КПК України був повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчить його виклик на 15 вересня 2023 року о 09 год. 30 хв., 11 грудня 2023 року о 09 год. 30 хв., 01 лютого 2024 року о 09 год. 30 хв. шляхом публікації повісток про виклик у судове засідання на веб-сайті суду, а також в газеті «Урядовий кур`єр». Стороною обвинувачення додатково розміщались повістки на веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Крім того, судом було зроблено доручення органу досудового розслідування щодо встановлення контактів обвинуваченого в соціальних мережах, електронних адрес. За отриманою відповіддю під час моніторингу мережі інтернет електронної пошти та сторінок соціальних мереж обвинуваченого не виявлено.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2024 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч. 5 ст. 111-1 КК України призначено до судового розгляду. Постановлено здійснювати судовий розгляд за відсутності обвинуваченого з особливостями спеціального судового провадження.

Про судові засідання під час судового розгляду обвинувачений був повідомлений шляхом публікації повістки в «Урядовому кур`єрі» та шляхом розміщення повістки на сайті Павлоградського міськрайонного суду. Про дати судових засідань та виклики обвинуваченого також повідомлявся захисник обвинуваченого.

Таким чином, обвинувачений був в спосіб передбачений національним законодавством (публікації повісток в ЗМІ загальнодержавної сфери розповсюдження, публікація на сайті суду) належним чином повідомлений про дату і час судових засідань та безпосередньо був повідомлений про отримання виклику до суду. За цей час обвинувачений мав можливість скористатись своїм правом на вільний вибір захисника, чого ним зроблено не було.

В моделі національної процедури «ін абсентіа», законодавець не передбачив обов`язкового перегляду справи по суті після з`явлення або затримання обвинуваченого. На думку законодавця, дотримання балансу між ефективністю правосуддя та дотримання прав обвинуваченого на справедливий суд забезпечено шляхом обов`язкової участі захисника, та права обвинуваченого на поновлення строків на апеляційне оскарження. Суд відповідно до вимог КУ та КПК України повинен діяти в спосіб передбачений національним законодавством. Враховуючи викладене, суд вважає, що публічний інтерес переважає інтереси обвинуваченого та підстав зупиняти провадження в даному провадженні до явки обвинуваченого немає

5. Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, сторона кримінального провадження вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 110, ч. 5 ст. 111-1 КК України. Вважає, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності.

6. Правова позиція сторони захисту.

Захисник зазначив, що йому як захиснику, зрозуміла суть пред`явленого обвинувачення, але позиція його підзахисного йому не відома. Вважає, що сторона обвинувачення не довела причетність його підзахисного до вказаний злочинів, а тому прохав його виправдати.

7.Докази надані сторонами провадження.

7.1 Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він до початку повномасштабного вторгнення проживав в с.Стельмахівка Луганської області до 11.10.2022 року, потім їх було евакуйовано, почались сильні обстріли. Референдумом займались люди, які почали співробітництво з окупаційною владою, організовано це було поспіхом. В селі цим займався ОСОБА_3 , він був старостою села, він сам запропонував свої послуги та пішов на співробітництво. ОСОБА_3 з ОСОБА_9 їздив по селу та просили поставити підписи в списках. Люди казали, що списки були надруковані, він особисто їх не бачив, вважає, що їм потрібна була кількість. Сам референдум проводився десь в кінці вересня, перед тим, як Стельмахівка була деокупована. Станом на 24 лютого Стельмахівка не була окупована, Сватово окупували 05 березня, в кінці березня почали з`являтись представники ЛНР, ДНР, деокупували Стельмахівку 08 жовтня 2022 року. До вторгнення ОСОБА_3 працював у школі зав.госпом. ОСОБА_3 неодноразово балотувався в голови сільської ради, хотів бути старостою села, амбіційна людина, також працював у колгоспі. У селі було дуже багато людей, які жили в Україні, але були проросійськими, ОСОБА_3 також був таким.

7.2 Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що на початок вторгнення проживала в с.Стельмахівка, до 11 жовтня 2022 року. По телевізору повідомили, що буде проводитись референдум. Вибори проводив староста села, ОСОБА_3 , який з ОСОБА_12 проїжджав повз них, їздили до сусідів. До них не приїжджали, бо ОСОБА_3 знав, що вони не будуть голосувати. ОСОБА_12 показувала списки, вони в них розписувались. ОСОБА_3 виходив, посміхався до людей, був радісним. Старостою став по своєму бажанню, ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_14 , сам запропонував свою кандидатуру. Декілька разів пропонували іншому старості, який був раніше, але той відмовився. ОСОБА_3 приймав активну участь у відкритті школи, водопровід по селу робив, дуже старався робити щось для села, проводив день села під час окупації.

7.3 Свідок ОСОБА_12 в судовому засідання показала, що до засудження проживала в с.Стельмахівка, працювала на фермі робочою. Засуджена за референдум. У селі проживала все життя. ОСОБА_3 поставили головою сільської ради, коли ЛНР зайшла, до цього працював у школі кочегаром. Які розпорядчі виконуючі функції виконував, їй не відомо.Про проведення референдуму ОСОБА_3 не повідомляв, він був таємний, проводився по хатам, на вулиці. Вона їздила з ним, але не до кінця. Була з ним лише на трьох вулицях, потім вони посварились та вона пішла. ОСОБА_3 не розповідав, хто поставив його головою, хто казав проводити референдум. Були просто надруковані списки, питання було «за ЛНР чи проти». Вона ніде не реєструвалась, ОСОБА_3 просто приїхав до неї та попросив допомоги, він не всіх знав, по списку питав, чи є вони чи ні. Сім`я ОСОБА_3 в період окупації була в селі. Тілесних ушкоджень у нього не було, коли їздили проводити референдум. ОСОБА_3 хотів стати головою сільської ради, це було в 2012 році або 2015 році, він подав свою кандидатуру та приймав участь у виборах. Він був за окупаційну владу. Коли почали заходити українські війська, то ОСОБА_3 виїхав до м.Сватове.

7.4 Витяг з ЄРДР, відповідно до якого розпочато досудове розслідування за ст. 110 ч. 2, ст. 111-1 ч. 5 КК України, що підтверджує законність початку досудового розслідування /т. 2 а.с. 1-2 /.

7.5 Повідомлення Сватівського РВ 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях про вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умисних протиправних дій на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України шляхом переходу на бік ворога в умовах збройного конфлікту та надання іноземній державі (країні агресору РФ) допомоги в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану. Протиправна діяльність вищевказаної особи полягає в тому, що він за власної згоди був призначений окупаційною владою РФ та з травня 2022 р. фактично виконує обов?язки в.о. начальника відділу із забезпечення життєдіяльності с. Стельмахівка т.зв. адміністрації Сватівского району «ЛНР», організував та провів на тимчасово окупованій території АДРЕСА_1 т.зв. «референдум», щодо приєднання Луганської області до складу країни агресора - рф, а також в умовах воєнного стану, під час збройної агресії, співпрацює з представниками органів окупаційної влади РФ, сприяє їм в незаконному захопленні держаної влади та територій України. Перебуваючи в окупованому РОВ АДРЕСА_1, 25.09.2022 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організував та провів т.зв. «референдум», щодо приєднання Луганської області до складу країни агресора - рф. Докази протиправної діяльності ОСОБА_3 підтверджуються свідченнями громадянки України ОСОБА_12 , якій відомо про протиправну діяльність останнього. Таким чином, в діях громадянина України ОСОБА_3 вбачаються окремі ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України /т. 2 а.с. 6 /.

7.6 Рапорт старшого слідчого 2 відділення СВ 3 управління ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо причетності ОСОБА_3 до вчинення кримінального провадження /т. 2 а.с. 22 /.

7.8 Також досліджено процесуальні документи , щодо групи слідчих і прокурорів.

Сторона захисту доказів не надала.

8. Оцінка доказів.

Докази зазначені в п 7.1- 7.6. суд визнає належними, допустимими, достовірними з таких підстав.

Відповідно до ст.. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів. В рамках даного обвинувального акту обвинувачення пред`явлено ОСОБА_3 у колабораційній діяльності та посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Досліджені докази підтверджують обставини діяння передбаченого ст..111-1 ч. 5 КК України.

Ці докази відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності.

Отримані фактичні дані щодо вчиненого обвинуваченим злочину зафіксовані з дотриманням процесуальної форми й у цьому аспекті суд не вбачає порушень прав та законних інтересів як обвинуваченого, так і інших осіб.

8.1 Щодо достовірності доказів. Для з`ясування достовірності доказу необхідно мати можливість пересвідчитись у добротності як самого джерела, так і способу отримання фактичних даних, надійності процесуального носія та засобів фіксації.

Щодо цього критерію отриманих доказів, то суд здобуті докази приймає як достовірні, зважаючи все ж таки на те, що довіряти інформації з відкритих джерел можна більше, ніж отриманій у будь-який інший спосіб, зокрема таємним шляхом, через непрямі докази та ін., коли їх достовірність складно перевірити іншими джерелами. У цьому випадку суд має наголосити й на тому, що немає сумніву й у підробці цієї інформації, подання її у викривленому вигляді, зокрема.

Тут варто зауважити, що інформація, яка досліджена в судовому засіданні, здобута не лише з відкритих джерел, а такими джерелами виступала сама окупаційна влада та підрозділи так званої ЛНР.

Щодо критерію достатності зібраних доказів, то за наявності наявних доказів, попередньо перевірених на предмет їхньої належності, допустимості та достовірності, у суду не лишається жодного сумніву у тому, що обвинувачений є саме тією особою, яка зафіксована в досліджених доказах.

9.Мотиви визнання обвинувачення за ст. 111-1 ч. 5 КК України обґрунтованим.

Те, що обвинувачений причетний до вчинення зазначених правопорушень, свідчать покази свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

Під час судового розгляду для встановлення обставин, які можуть свідчити про відсутність кримінальної протиправності діянь обвинуваченого, було встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 мали добровільний прояв, були вчинені з прямим умислом та мали на меті завдання шкоди суверенітетові та територіальній цілісності України. Суд робить висновки про спрямованість умислу обвинуваченого враховуючи об`єктивну сторону його діяння. Адже участь в організації та проведення псевдореферендуму, за допомогою агресора намагався легітимізувати окупацію території суверенної України чітко вказує на мету діяльності обвинуваченого - порушення територіальної цілісності на шкоду Україні. Відповідно довідок та характеристики з місця проживання встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 на психічне захворювання не страждає, отже може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до показань свідків, допитаних в судовому засіданні, вони не приймали участь у проведенні псевдореферендуму. Тобто, мали можливість відмовитись від пропозиції прийняти участь в організації у проведенні референдуму та не співпрацювати з окупаційною владою країни-агресора.

Виходячи з зазначеного, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 , будучи громадянином України, добровільно вчинив умисні дії, а саме взяв участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, з метою зміни меж території та державного кордону України, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Відомостей, які б свідчили про те, що ці дії обвинувачений виконав не добровільно, зокрема під психічним чи фізичним примусом або внаслідок крайньої необхідності, з матеріалів кримінального провадження не вбачається.

10.Мотиви виправдання обвинуваченого за ст. 110 ч. 2 КК України.

Відповідно до вимог ст. 61 Конституції України: «Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення». Це конституційне положення відображено у ч. 3 ст. 2 Кримінального кодексу України (далі - КК України): «Ніхто не може бути притягнений до кримінальної відповідальності за той самий злочин більше одного разу».

По своїй суті ст. 110 КК України передбачає відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканість України.

Об`єктивна сторона характеризується активними діями, які можуть проявитися у трьох формах, визначених в частині 1. Однією з вказаних форм є дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Однією із дій, які спрямовані на зміну меж території або державного кордону є участь, підготовка та проведення незаконних референдумів. Це підтверджувала й судова практика щодо кваліфікації дій громадян України, які надавали допомогу представникам так званих «ДНР і ЛНР» - сателітів РФ, в організації, підготовці та проведенні так званого "референдуму", спрямованого на створення самостійних псевдо утворень. Зокрема, за період 2020-2022 року опубліковано 104 вироки за статтею 110 КК України, що пов`язані з проведенням незаконних референдумів. Справа № 236/1409/17 переглянута ККС ВС та вища судова інстанція погодилась з вказаною кваліфікацією.

Однак в березні 2022 року після повномасштабного вторгнення рф, запроваджено кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність. Ст. 111-1 КК України охоплюється значна кількість складів кримінальних правопорушень щодо співпраці з агресором.

Законодавець обґрунтовуючи необхідність прийняття Закону , яким передбачена відповідальність за ст. 111-1 КК України зазначив, що «Колабораціонізм» як явище підриває національну безпеку України та становить безпосередню загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності, конституційного ладу та іншим національним інтересам України.

Таким чином, дії зазначені в ст. 111-1 КК України посягають на суверенітет (це кордони, територія), територіальну цілісність, тощо.

Злочини, передбачені ст. 111-1 КК України як і всі злочини проти основ національної безпеки України, вчиняються з прямим умислом. Водночас обов`язковими ознаками суб`єктивної сторони, попри те, що вони не зазначені в змісті тієї чи іншої статті, є спеціальний мотив антидержавницький - вчинити діяння на шкоду інтересам України, її суверенітету) та мета (заподіяти шкоду національній безпеці України, її територіальній цінності, тощо).

За змістом обвинувального акту ОСОБА_3 інкримінуються тотожні дії. При формулюванні пред`явленого обвинувачення за ст. 110 ч. 2 КК України зазначено, що обвинувачений переслідуючи мету змінити межі території та державного кордону України в порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, погодився взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму з питання приєднання до Російської Федерації на правах адміністративно-територіальної одиниці тимчасово окуповану територію Луганської області, а саме у АДРЕСА_1.

А при викладенні змісту обвинувачення за ст. 111-1 ч. 5 КК України зазначено, що він «переслідуючи мету участі в організації та проведення референдуму на тимчасово окупованій території Луганської області, погодився взяти участь в організації та проведенні незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, а саме у АДРЕСА_1». Але ж референдум один й той самий, ступень участі та сама, обсяг дій той самий.

В іншій частині інкриміноване обвинувачення ідентичне.

Відмінність в фактичних обставинах, на думку сторони обвинувачення, відповідно до обвинувального акту за обома статтями полягає в меті дій обвинуваченого: щодо ст.. 110 ч. 2 КК України мета - змінити межі території та державного кордону шляхом організації та проведення незаконного референдуму. А щодо обвинувачення за ст. 111-1 ч. 5 КК України, прокурором зазначена як мета дій обвинуваченого: організація і проведення референдуму. Але саме проведення референдуму є об`єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 111-1 ч. 5 КК України. Відповідно до поняття складу злочину, мета злочину є ознакою суб`єктивної сторони злочину і це той бажаний результат, якого особа бажає досягнути своїми діями у вигляді організації референдуму. З позиції обвинувачення, метою яку прагнув досягти ОСОБА_3 беручи участь в організації та проведенні референдуму, є організація та проведення референдуму (елемент суб`єктивної сторони ). Таким чином, за змістом обвинувачення метою злочину є сам злочин.

На думку суду, очевидним є усвідомлення обвинуваченим мети цього референдуму - зміна державного кордону та території України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України. Склад злочину передбачений ст.111-1 ч. 5 КК України, як визначив законодавець криміналізуючи дії, має на меті посягання на територіальну цілісність, державний суверенітет, який включає в себе і загальновизнані кордони

Таким чином, ст. 111-1 ч.5 КК України є спеціальною нормою, яка передбачає кримінальну відповідальність за дії, які вчиняються громадянами України та посягають на національну безпеку, територіальну цілісність та вчиняються у формі організації та проведенні незаконних виборів та/або референдумів на тимчасово окупованій території.

Даний склад злочину є більш суворим та карається більш тяжким покаранням, ніж за ч. 2 ст. 110 КК України.

Відповідно до ЗУ «Про правотворчу діяльність» при конкуренції загальної та спеціальної норми застосовується спеціальна норма, також застосовним є норми, які прийняті пізніше за часом.

Враховуючи викладене, кваліфікація за обома статтями дій обвинуваченого є подвійною, а отже в його діях взагалі відсутній склад даного злочину. За таких обставин, в діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення передбачений ст.. 110 ч. 2 КК України.

А тому, з огляду на наведене вище, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 110 КК України належить виправдати, з підстав, передбачених п.3) ч.1 ст.373 КПК України у зв`язку з недоведеністю, що в його діях є склад інкримінованого йому кримінального правопорушення.

11. Мотиви призначення покарання та інші питання.

Призначаючи обвинуваченому вид і розмір покарання, суд керується ст. 65 КК України і враховує, що він вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до особливо тяжкого злочину.

Суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Пом`якшувальні та обтяжуючі обставини не встановлено. Так судом встановлено, що участь в організації та проведенні референдуму обвинувачений здійснював за попередньою змовою з іншою особою, однак така обтяжуюча обставина в обвинувальному акті як така відсутня.

Враховуючи викладене, зокрема, позицію сторони обвинувачення та захисту суд вважає, що для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього його особистого майна в межах санкції статі обвинувачення, адже вчинено злочин щодо основ національної безпеки.

Запобіжний захід обраний щодо обвинуваченого залишити без змін. Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2023 року, на нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 а саме:

-1/2 розміру частки земельної ділянки, НОМЕР_6, кадастровий номер 4424082500:12:008:0059, площею 9,5357 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1946412544240);

- банківські рахунки та грошові кошти, що на них знаходяться та належать ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , які відкриті в АТ КБ «Приватбанк (ІПН 143605704021, МФО 305299, юридична адреса м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, фактична адреса м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30), з забороною здійснення видаткових операцій;

- легковий автомобіль синього кольору, марка та модель «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_2 , 1972 року випуску, VIN-код НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_4 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ), залишити в силі для забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.111-1 КК України, та призначити йому покарання:

- у виді 10 (десять) років позбавлення волі з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з виборами та референдумами, обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в підприємствах, установах, організаціях будь-якої форми власності, будь-які посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, правоохоронних, судових органах та органах, що надають публічні послуги строком на 15 років та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна на користь держави.

ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 110 КК України виправдати за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Строк покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_3 на виконання даного вироку.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_3 , обраний 06 квітня 2023 року у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Арешт, накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13 квітня 2023 року на майно обвинуваченого залишити без змін.

Копію вироку вручити прокурору, захиснику та захиснику для вручення обвинуваченому.

Інформацію про вирок опублікувати в засобах масової інформації, а саме в газеті «Урядовий кур`єр» та на вебсайті Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд, протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а для осіб які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Також обвинувачений щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження за надання ним підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1