Донецький апеляційний адміністративний суд
У Х В а Л а
Іменем України
« 14 » березня 2008 р. справа № 22а-1849/08
м. Донецьк, вул. Артема 157
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Міронової Г.М., Сухарька М.Г.
при секретарі судового засідання Агейченковій К.О.
за участю представників сторін:
від позивача - не з”явились
від відповідача - Барно Ю.В. - за довір.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 03.12.2007р.
у справі № 2а-4956/07
за позовом Державного підприємства “Красноармійськвугілля” м. Димитров
до відповідача Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство “Красноармійськвугілля” м. Димитров звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 07.09.2007 року № 0000521640/0 про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 10% в сумі 31685 грн. 22 коп. за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 316852 грн. 24 коп.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2007 року у справі № 2а-4956/07 (суддя Білак С.В.) позовна заява задоволена.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовної заяви.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.
Зазначає, що, оскільки у позивача лікується податковий борг, його активи знаходяться у податковій заставі в розумінні п.8.1 ст.8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, тому податкова інспекція правомірно у спірних правовідносинах застосовує норми п.7.7 ст.7 зазначеного Закону щодо зарахування платежів в рахунок погашення боргу позивача попередньо поточним податковим зобов'язанням.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
В основу податкового повідомлення - рішення, яке оспорювалось, покладений акт від 07.09.2007 року № 232/171-32087941 про результати невиїзної документальної перевірки особової картки підприємства з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ за період з 31.07.2007 року по 29.08.2007 року.
За результатами перевірки встановлене порушення вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме, фактично сума податкового зобов'язання по ПДВ за декларацією від 20.07.2007 року в сумі 316852 грн. сплачена з порушенням граничного строку сплати на 30 календарних днів.
Висновок про порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по ПДВ згідно зазначеної декларації зроблений у зв'язку зі сплатою податку на додану вартість згідно платіжних доручень:
- від 22.08.2007 року на суму 320000 грн. згідно договору від 03.05.2007 року № 26/24-113 в сумі 2168 грн. 99 коп.; від 30.025.2007 року № 142/24-113 в сумі 100000 грн.; від 02.07.2007 року № 159/24-113 в сумі 217831 грн. 01 коп.;
- від 27.08.2007 року № 81 на суму 28333 грн. 33 коп., згідно договору від 02.07.2007 року № 159/24-113;
- від 28.08.2007 року № 03 на суму 80000 грн., згідно договору від 02.07.2007 року № 159/24-113;
- від 29.08.2007 року № 25 на суму 26666 грн. 67 коп., згідно договору від 02.07.2007 року № 159/24-113 (а.с. 7, 10, 11).
Як свідчать матеріали справи, в кожному платіжному дорученні визначене призначення платежу, крім того, платежі здійснювались згідно договорів про розстрочення податкового боргу, які укладені між позивачем та ДПІ у м. Димитрові (а.с.12 - 20).
Податкова інспекція зазначені платежі спрямовувала в рахунок погашення податкового зобов'язання по ПДВ за декларацію від 20.07.2007 року № 6244 по податку на додану вартість.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції.
Відповідач в апеляційній скарзі та у судовому засіданні, посилається лише на неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції - п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та наполягає на праві податкового органу змінювати призначення платежу та направляти суми сплачених податкових зобов'язань за конкретний податковий період в рахунок погашення несплаченого податкового боргу, посилаючись, в тому числі, на існування податкової застави у платника податку - позивача у справі.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні” , ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.
На виконання покладених на податковий орган функцій ДПА України було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.
Ні інструкція, яка була затверджена Наказом Головної Державної податкової інспекції України від 12.05.94 N 37 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 03.09.01 N 342, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2001 р. за N 887/6078) і яка діяла до 13.082005р. ні інструкція, яка набрала чинності з 13.08.2005р (Наказ Державної податкової адміністрації України 18.07.2005 № 276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за № 843/11123) не містять у собі положень щодо прав податкового органу змінювати призначення платежу визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.
Згідно п.1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відповідних розмірах.
Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.5.3. ст.5 наведеного Закону, відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно п.7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.
Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж закону.
Оскільки Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежів, які зазначені у платіжних дорученнях платників податків, відповідач змінюючи напрямок платежу діяв з перевищенням повноважень, наданих йому чинним законодавством України, необгрунтованно та неправомірно.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність висновків про порушення позивачем податкового законодавства відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив усі надані позивачем докази, правомірно застосував норми матеріального права, рішення є законним та обґрунтованим.
На підставі викладеного керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 4, 5, 7, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 2, ст. 9, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2007 року у справі № 2а-4956/07 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2007 року у справі № 2а-4956/07 за позовом Державного підприємства “Красноармійськвугілля” м. Димитров до Державної податкової інспекції у м. Димитрові Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 07.09.2007 року № 0000521640/0 про зобов'язання сплатити штраф в розмірі 10% в сумі 31685 грн. 22 коп. за затримку на 30 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 316852 грн. 24 коп. - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
В судовому засіданні 14.03.2008 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 15.03.2008р.
Головуючий суддя І.В.Геращенко
Судді Г.М.Міронова
М.Г.Сухарьок
З оригіналом згідно
Головуючий І.В.Геращенко