Донецький апеляційний АДМІНІСТРАТИВНИЙ суд
П О С Т А Н О В А
Іменем України
«14» березня 2008р. справа № 22а-2391/08
м. Донецьк, бул.Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Міронової Г.М., Сухарька М.Г.
при секретарі судового засідання Агейченковій К.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Бурлаченко А.М. - довір. від 03.12.2007р. б/н
від відповідача - Колосова Ж.Ю. - довір. від 11.01.2008р. № 542/10/10-213-3, Шуєва К.Р. - довір. від 05.03.2008р. № 5758/10/10-213-3
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІТЕХ” м. Макіївка Донецька область
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 13.12.2007р.
у справі № 2а-860/07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІТЕХ” м. Макіївка Донецька область
до відповідача Макіївської об”єднаної державної податкової інспекції Донецької області
про скасування податкових повідомлень - рішень
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “УНІТЕХ” м. Макіївка звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Макіївської об”єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкового повідомлення - рішення від 28.03.2006 року № 0000532340/0 в частині визначення суми податкового зобов”язання по податку на додану вартість в сумі 67647 грн., в тому числі основний платіж в сумі 45098 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 22549 грн., та податкового повідомлення - рішення від 28.03.2006 року № 0000522340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2004 року в сумі 22369 грн. та зобов”язання сплатити суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4560 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2007 року у справі № 2а-860/07 (суддя Дяченко С.П.) в задоволені позовної заяви відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.
Зазначає, що за вимогами п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” він мав право, а не обов”язок для звернення до податкового органу зі скаргою на постачальника, який не надав податкову накладну або порушив порядок її заповнення. Більш того, як вказує заявник скарги, податкова накладна від 07.04.2005р. № 000092 на загальну суму 478 грн. 51 коп., в тому числі ПДВ в сумі 79 грн. 75 коп., виписана ТОВ “Глобал ТЕК” та податкова накладна від 16.07.2004р. № 909/91 на загальну суму 900 грн., в тому числі ПДВ в сумі 150 грн., виписана ПП “НЕКО - сервіс” не визнані недійсними у судовому порядку, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про їх недійсність. При цьому позивач вказує на те, що Вищим арбітражним судом України висловлено стосовно того, що податкова накладна, яка заповнена з порушенням вимог податкового законодавства може бути належним доказом правомірності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, і тільки при розбіжності доказів оцінки сплати податку його платником між податковим органом та таким платником у зв”язку з порушенням вимог заповнення податкової накладної, суд оцінює докази в сукупності.
Заявник скарги вважає неправомірним висновок про порушення ним вимог п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки податкові накладні від 31.01.2005р. № 7, від 31.12.2004р.№ 111/41, від 29.10.2004р. № 93/40, від 28.02.2005р. № 16, від 31.03.2005р. № 25, від 30.11.2004р. № 104/63, де у графі “Номенклатура поставки товарів продавця” зазначено “транспортні послуги легкового авто” на загальну суму 1282 грн. 40 коп. включені до складу податкових декларацій по ПДВ в січні, лютому, березні 2005 року, відповідно до норм чинного законодавства, а саме п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.6.1 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”. Крім того, при перевірці не використовувались первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, відповідно до яких встановлені порушення вимог зазначеної норми закону під час віднесення 100% вартості бензину за надані автомобільні послуги до складу ПДІ в сумі 1282 грн. 40 коп.
Вважає неправомірними висновки про порушення при формуванні податкового кредиту в вересні та грудні 2004 року вимог п.п.7.4.3, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки ТОВ “УНІТЕХ” в розрахунку коригування сум ПДВ по податковій декларації по ПДВ визначило суму податку в розмірі 44909 грн., в яку входила сума ПДВ в розмірі 41283 грн. 33 коп. Вважає, що податкова інспекція необгрунтованно посилається на лист ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська щодо того, що ПП “Полюс” з лютого 2006 року не надає звітність до податкового органу, оскільки, як зазначено в апеляційній скарзі, цей факт не може бути належним доказом порушення саме позивачем вимог податкового законодавства при формуванні сум податкового кредиту з ПДВ.
Як зазначає заявник скарги, нормами Закону України “Про податок на додану вартість” не обмежено право платника податку на включення сум ПДВ, сплачених постачальникам товарів в минулих періодах, до складу податкового кредиту наступного податкового періоду при отриманні належним чином оформленої податкової накладної, таке обмеження встановлено нормою спеціального Закону з питань оподаткування - граничний строку для подання заяв про повернення надміру сплачених податків і зборів - 1095 днів.
Враховуючи наведене, ТОВ “УНІТЕХ” дійшло висновку, що ним не порушені такі строки при наданні до податкового органу розрахунку коригування сум ПДВ за грудень 2004 року, яка, як вважає заявник скарги, і є заявою про повернення надміру сплаченого ПДВ за листопад та грудень 2003 року.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила.
В основу повідомлень - рішень, які оспорювались, покладений акт від 27.02.2006р. № 898/23-011/31501506 про результати планової виїзної комплексної документальної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов”язкових платежів), додержання валютного законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року.
В акті перевірки ТОВ “УНІТЕХ” інкримінувалось порушення, зокрема, вимог п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок чого занижені податкові зобов”язання по ПДВ на загальну суму 45248 грн., та зменшена сума бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2004 року в розмірі 22369 грн.
Як зазначено в акті перевірки, в порушеня вимог:
1) п.п.7.2.1 п.7.2ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” товариством до складу податкового кредиту віднесені суми податку на додану вартість по податковим накладним, заповненим з порушенням вимог Закону:
- від 07.04.2005р. № 000092 на загальну суму 478 грн. 51 коп., в тому числі ПДВ в сумі 79 грн. 75 коп., яка виписана ТОВ “Глобал ТЕК”, не вказана адреса покупця;
- податкова накладна від 16.07.2004р. № 909/91 на загальну суму 900 грн., в тому числі ПДВ в сумі 150 грн., виписана ПП “НЕКО - сервіс”, невірно вказаний номер свідоцтва про реєстрацію ПДВ покупця;
2) п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту включені 100% сум ПДВ, сплачені в вартості бензину для легкового автомобілю, який використовувався для перевезення готової продукції, в сумі 641 грн. 20 коп.;
3) п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту включені суми ПДВ за інший податковий період: у вересні 2004 року - за листопад 2003 року, у грудні 2004 року - за грудень 2003 року;
4) п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” до складу податкового кредиту віднесена сума ПДВ по орендній платі, сплаченій за приміщення ЗАТ “Макбуд”, яка не використовувалась у власній господарській діяльності та вартість якої не відноситься до складу валових витрат (в цій частині товариство повідомлення - рішення не оскаржує).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладений обов”язок щодо контролю за додержанням вимог податкового законодавства України.
Відповідно до ст. 11 Закону України “Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.
Порядок обчислення і сплати податку врегульований ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Колегія суддів вважає необґрунтованим висновок податкового органу та суду першої інстанції про порушення формування податкового кредиту по податковим накладним від 07.04.2005р. № 000092 на загальну суму 478 грн. 51 коп., в тому числі ПДВ в сумі 79 грн. 75 коп., яка виписана ТОВ “Глобал ТЕК” - не зазначена адреса покупця та податкова накладна від 16.07.2004р. № 909/91 на загальну суму 900 грн., в тому числі ПДВ в сумі 150 грн., виписана ПП “НЕКО - сервіс” - невірно вказаний номер свідоцтва платника ПДВ, з наступних підстав.
Згідно Закону України “Про податок на додану вартість”, яким визначені ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару.
Обов'язок сплатити нарахований продавцем ПДВ у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку -покупця.
Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити інформацію, зазначену окремими рядками.
Відповідно до підпункту 7.2.1 "е" пункту 7.2 статті 7 "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).
Як свідчать матеріали справи, продавцями надані покупцю податкові накладні від 07.04.2005р. № 000092 на загальну суму 478 грн. 51 коп., в тому числі ПДВ в сумі 79 грн. 75 коп., яка виписана ТОВ “Глобал ТЕК” та від 16.07.2004р. № 909/91 на загальну суму 900 грн., в тому числі ПДВ в сумі 150 грн., виписана ПП “НЕКО - сервіс”, з яких вбачається, ким та на чиє ім”я вони виписані, який товар поставлений, на яку суму, визначена сума податку на додану вартість.
Апеляційним судом під час розгляду справи встановлено, що позивачем податковий кредит сформований за цими податковими накладними відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, тобто витрати по сплаті податку підтверджені податковими накладними, з дотриманням норм підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону.
Колегія суддів вважає неправомірним висновок податкового органу і окружного адміністративного суду щодо неправомірності включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту, згідно розрахунку коригування сум ПДВ, щодо включення ПДВ в сумі 41283 грн. 33 коп., сплаченого постачальникам у грудні 2003 року, до складу податкового кредиту ПДВ у грудні 2004 року оскільки чинним законодавством України, зокрема, Законом України “Про податок на додану вартість” не встановлені обмеження включення сум ПДВ, сплачених у минулих звітних періодах, до складу податквого кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальників належним чином оформленої податкової накладної.
Колегія суддів вважає, також, помилковим висновок ДПІ та суду першої інстанції стосовно неогрунтованності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, яка сплачена у вартості бензину, в сумі 1282 грн. 40 коп., виходячи з наступного.
Як вважає податкова інспекція, оскільки зазначені витрати використані тільки в сумі 641 грн. 20 коп., та позивач не мав правв включати всю суму ПДВ до складу податкового кредиту, а тільки фактично витрачену.
Згідно до п.5.1 ст.5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств” суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.7.5 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, позивач правомірно включив суму ПДВ, сплачену в вартості бензину, до складу податкового кредиту з цього податку.
Щодо зменшення суми бюджетного відшкодування податковим повідомленням - рішенням від 28.03.2006р. № 0000522340/0, колегія суддів враховує, в тому числі, наступне.
З податкового повідомлення - рішення вбачається, що сума бюджетного відшкодування по податку на додану вартість визначена згідно з п.п. “б” п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Згідно зазначеної норми Закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
Податкова інспекція не надала доказів визначення суми податкових зобов'язань у податковому повідомленні - рішенні, яке оспорювалось, в розумінні зазначених норм спеціального Закону з питань оподаткування, в акті ненормативного характеру йдеться про зменшення суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність висновків про порушення позивачем та його контрагентами податкового законодавства при декларуванні результатів господарських операцій відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких підстав апеляційний адміністративний суд не вбачає підстав для скасування постанови господарського суду Луганської області.
На підставі викладеного, керуючись с. 7 Зкону України “Про податок на додану вартітсь”, ст. 2, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п. 3, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІТЕХ” м. Макіївка Донецька область на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2007 року у справі № 2а- 860/07 - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.12.2007 року у справі № 2а- 860/07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІТЕХ” м. Макіївка Донецька область до Макіївської об”єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкового повідомлення - рішення від 28.03.2006 року № 0000532340/0 в частині визначення суми податкового зобов”язання по податку на додану вартість в сумі 67647 грн., в тому числі основний платіж в сумі 45098 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 22549 грн., та податкового повідомлення - рішення від 28.03.2006 року № 0000522340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2004 року в сумі 22369 грн. та зобов”язання сплатити суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4560 грн. - скасувати.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІТЕХ” м. Макіївка Донецька область до Макіївської об”єднаної державної податкової інспекції Донецької області про скасування податкового повідомлення - рішення від 28.03.2006 року № 0000532340/0 в частині визначення суми податкового зобов”язання по податку на додану вартість в сумі 67647 грн., в тому числі основний платіж в сумі 45098 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 22549 грн., та податкового повідомлення - рішення від 28.03.2006 року № 0000522340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2004 року в сумі 22369 грн. та зобов”язання сплатити суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4560 грн. - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.03.2006 року № 0000532340/0 в частині визначення суми податкового зобов”язання по податку на додану вартість в сумі 67647 грн., в тому числі основний платіж в сумі 45098 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 22549 грн.
Скасувати податкове повідомлення - рішення від 28.03.2006 року № 0000522340/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2004 року в сумі 22369 грн. та зобов”язання сплатити суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4560 грн.
Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю “УНІТЕХ” (86101, вул. Дімітрова, 3, м. Макіївка, Донецька область) з державного бюджету витрати, пов”язані зі сплатою судового збору, в сумі 5 грн. 10 коп.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 14.03.2008р. проголошена вступна та резолютивна частина постанови.
Повний текст постанови виготовлений 15.03.2008 року.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Г.М.Міронова
М.Г.Сухарьок
З оригіналом згідно
головуючий І.В.Геращенко