Справа №22ц-2095, 2006р. Головуючий в 1-й інстанції
Палькова В.М.
Категорія: №31 Доповідач - Цуканова І.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня місяця "23" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Цуканової І.В. Суддів: Капітан І.А., Колісниченка А.Г. при секретарі - Лукашевич Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 22 червня 2006 року
за позовом. приватної житлово-експлуатаційної фірми «Реформа»
до
ОСОБА_1
про стягнення заборгованості та, -
за зустрічним позовом.
ОСОБА_1
до
приватної житлово-експлуатаційної фірми «Реформа»
про визнання договору недійсним, стягнення коштів, відшкодування
моральної шкоди,
встановила:
Зазначеним рішенням суду позовні вимоги Приватної житлово-експлуатаційної фірми «Реформа» (далі ПЖЕФ) задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПЖЕФ заборгованість в розмірі 69 грн. 35 коп. та держмито у доход держави у розмірі 51 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПЖЕФ «Реформа» про визнання договору недійсним відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, та постановити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
При розгляді справи апеляційним судом апелянтка доводи апеляційної скарги підтримала, представник ПЖЕФ доводи не визнав, просив рішення суду залишити без змін, як постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідача, вказаних осіб, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у визначених законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Херсонської міської ради №424 від 16.12.2003 року ПЖЕФ «Реформа» є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 /а.с. 47/, в якому знаходиться належна ОСОБА_1 квартира НОМЕР_1 /а.с. 68/.
01.02.2004 року між сторонами укладено договір НОМЕР_2 про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території /а.с. 58/, невід'ємною частиною якого є перелік послуг і робіт, що входять в експлуатацію, обслуговування і ремонт житлового фонду і прибудинкової території.
Згідно рішенню виконкому Херсонської міської Ради (далі виконкому) №97 від 12.03.2004 року, до якого внесено зміни рішенням №237/1 від 09.07.204 року /а.с. 38,49/, розмір витрат за мінімальним переліком і вартістю послуг (тарифів) з утримання будинків та прибудинкової території становить 0,2957 грн. за 1кв.м загальної плошД.
Виходячи з площі квартири ОСОБА_1 46,9м2 розмір щомісячної плати за обслуговування становить 13,87 грн. З урахуванням часткової сплати нею на користь ПЖЕФ платежів за договором розмір заборгованості за період з 001.02.2004 року до 01.12.2005 року становить 69,35 грн. /а.с. 45/.
Період, за який розраховано заборгованість, судом встановлено з дати укладення договору до дати прийому - передачі житлового будинку з балансу ПЖЕФ на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодість» /а.с. 41-42/.
Правильність застосування ПЖЕФ тарифів підтверджується актом Держінспекції з контролю за цінами в Херсонській області від 28.02.2005 року /а.с. 28-32/.
Виходячи з обов'язку ОСОБА_1 виконувати умови договору щодо оплати послуг, суд правильно задовольнив первісний позов, проте помилково застосував ст. 162 ЖК України, яка спірні правовідносини не регулює.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд виходив з того, що ОСОБА_1 не надала доказів тому, що вона з вини ПЖЕФ при укладенні договору була введена в оману та перебувала під впливом помилки.
Правильно зазначивши в мотивувальній частині рішення про безпідставність всіх позовних вимог ОСОБА_1, суд в резолютивній частині не вказав про відмову в задоволенні зустрічного позову в повному обсязі, що підлягає відповідному виправленню.
Викладені висновки суду відповідають обставинам справи, підтверджуються дослідженими доказами, ґрунтуються на вимогах закону.
Рішення суду постановлено з додержанням норм права, тому підстав для його скасування не вбачається.
Безпідставними є твердження апелянтки на невірність застосованих судом тарифів з посиланням на скасування Суворовським районним судом м. Херсона рішення виконкому №97 від 12.03.2004р., оскільки це судове рішення від 28.12.2004 року набрало чинності 16.03.2005 року /а.с. 50-53/, а рішення виконкому №237/1 від 09.07.2004 року ніким не оспорено.
Керуючись ст. ст. 303,307,308,315 ЦПК України, колегія
суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 22 червня 2006 року залишити без змін.
Виключити з мотивувальної частини рішення посилання на ст. 162 ЖК України.
Вважати, що спір вирішено в т.ч. на підставі ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 16.06.1992р. з наступними змінами та п.п. 4,17,35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992р.
Вважати, що в задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили .
Головуючий: І.В. Цуканова
Судді: А.Г.Колісниченко, І.А.Капітан
І.В.Цуканова