АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-495
Головуючий по 1-й інстанції Яценко
Суддя-доповідач: Мілаш С. П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2011 року м.Полтава
16 червня 2011 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого судді Мілаша С.П.
суддів Томилка В.П., Юренко Л.А.
за участю засудженого ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 березня 2011 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 українець, громадянин України, одружений, працюючий на підприємстві «Лубнифарм», раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 грн.
Cтягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3, 344 грн.39 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.
За вироком суду, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 1 липня 2010 року, близько 17 год. 40 хв., під час сварки, яка виникла між ним та його сусідкою ОСОБА_3, з приводу огорожі, що розділяє їх садиби, він вихопивши з рук потерпілої палицю, на яку вона опиралася при ходьбі, наніс останній, удар по голові.
Внаслідок нанесеного удару згідно висновку судово – медичної експертизи, потерпілій ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, синця з забитою раною в області лобу зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я.
В апеляції засуджений ОСОБА_2, просить скасувати вирок суду, як незаконний та постановити новий, яким виправдати його за ч.2 ст. 125 КК України.
Вказує на те, що він не завдавав удару потерплій палицею, а остання сама вдарила себе, намагаючись вирвати палицю у нього. Вважає, що в його діях відсутній прямий умисел щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілій і вбачається необережність.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2 на підтримання своєї апеляції, потерпілу ОСОБА_3, яка просила залишити апеляцію без задоволення, а вирок суду без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, вважає, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за обставин вказаних у вироку, підтверджується сукупністю доказів, всебічно і об’єктивно перевірених та належно оцінених судом, які повністю викривають засудженого у нанесенні потерпілій ОСОБА_3 умисного легкого тілесного ушкодження, яке потягнуло за собою короткочасний розлад здоров’я.
По справі встановлено, що сварка між сусідами, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, виникла на побутовому ґрунті.
Згідно пояснень потерпілої ОСОБА_3, вони з ОСОБА_2 давно знаходяться в неприязних стосунках з приводу користування присадибними ділянками.
1.07.2010 р. між нею та засудженим виник спір стосовно пошкодженого паркану, який розділяє межі їх земельних ділянок та дерев, що висаджені поблизу цього паркану. Під час сварки, ОСОБА_4 вихопив у неї з рук палицю на яку вона опиралася, та ударив цією палкою по голові, розбивши з лівої сторони голову та окуляри. Побачивши, що він накоїв, ОСОБА_2 утік.
Свідчення ОСОБА_3, є стабільними та послідовними і узгоджуються з іншими доказами по справі.
Зокрема, допитаний судом свідок ОСОБА_5, який є чоловіком потерпілої, вказував, що 1.07.2010 р. їх сусід ОСОБА_2 завозив пісок у своє господарство і пошкодив паркан, про що потерпіла зробила йому зауваження. На це ОСОБА_2 почав ображати її нецензурними словами. Коли ОСОБА_3 підійшла до паркану, то ОСОБА_2 вихватив з її рук палицю, яку вона тримала і вдарив по голові, а потім злякався, кинув палицю і втік. ОСОБА_6 бачив, що у його дружини текла кров, були розбиті окуляри, вона плакала і пішла на дорогу кликати когось на допомогу щоб викликати міліцію і швидку, оскільки він хворий, погано пересувається і допомогти їй не міг.
Допитана судом свідок, ОСОБА_7, пояснила, що 1.07.2010 р. вона йшла по вул.Маяковського в м.Лубни і побачила жінку похилого віку, яка плакала і тримала розбиті окуляри. Коли вона підійшла ближче, то впізнала ОСОБА_3 У останньої було розбите обличчя з лівого боку у районі виска і ОСОБА_3 пояснила, що її побив сусід та попросила викликати швидку допомогу.
Пояснення вищевказаних свідків не викликають сумніву в їх об’єктивності.
Крім того, допитані судом свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 також підтвердили факт сварки між сусідами ОСОБА_3 і ОСОБА_2, а також те, що останній утримував руками палицю потерпілої.
Згідно висновку судово – медичної експертизи № 473 від 11.10.2010 р., на підставі даних огляду від 2.07.2010 р., у потерпілої ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, синця з забитою раною в області лобу зліва, які могли утворитися від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, який діяв в напрямку переважно спереду назад, які утворилися в указаний потерпілою строк та при вказаних обставинах та відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли короткочасний розлад здоров’я.
Під час судового слідства, допитаний судом експерт ОСОБА_10, показав, що отримання виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень, при обставинах на які вказував у судовому засіданні ОСОБА_2 не можливо, оскільки тілесні ушкодження заподіяні з достатньою силою, виключається спричинення їх потерпілою самій собі, при перетягуванні палиці ( а.с.63-64).
Вказаним висновком експертизи та наведеними поясненнями спростовуються твердження засудженого про те, що ОСОБА_3 нанесла сама собі тілесне ушкодження, тоді коли намагалася відібрати палицю.
Такі пояснення ОСОБА_11 правильно розцінені судом першої інстанції, як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності за скоєний злочин.
За таких обставин, вищенаведені та інші докази, що детально викладені у вироку суду, повністю викривають ОСОБА_2 як особу, що навмисно заподіяла ОСОБА_3 легке тілесне ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров’я, а тому суд першої інстанції правильно кваліфікував його дії за ч.2 ст. 125 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_2, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу та обставини, що впливають на міру покарання. Призначене засудженому покарання у виді штрафу, колегія суддів вважає справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцією ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 18 березня 2011 року відносно нього – без зміни.
С УД Д І :
Мілаш С.П. Томилко В.П. Юренко Л.А.
Суддя С. П. Мілаш
Копія