УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2025 року

м. Київ

справа № 307/1458/20

провадження № 51 - 479 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвали Хустського районного суду Закарпатської області від 11 грудня 2024 року та Закарпатського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року,

встановив:

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 11 грудня 2024 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_4 та його адвоката ОСОБА_5 про перегляд вироку Апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2003 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 04 грудня 2024 року ухвалу суду першої інстанції залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак усупереч наведеним положенням процесуального закону ОСОБА_4 , не зазначив, які саме порушення допустили як місцевий суд, залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_4 та його адвоката ОСОБА_5 про перегляд вироку Апеляційного суду Закарпатської області від 24 квітня 2003 року щодо нього за нововиявленими обставинами, так апеляційний суд, залишаючи вказане рішення місцевого суду без зміни. Зокрема скаржник не обґрунтовує, в чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність та обґрунтованість постановлених судами судових рішень, і чому їх слід відносити до підстав для скасування касаційним судом як ухвали місцевого суду, так і ухвали апеляційного суду згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 404, 412, 459, 466, 419 цього Кодексу.

Також у поданій касаційній скарзі захисник не вказує, в чому незаконність та необґрунтованість вказаних судових рішень відповідно до положень ч. 1 ст. 438 КПК і доводи на обґрунтування цього, яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанціїта які доводи його апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.

Відповідно ч. 3 до ст. 427 КПК якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.

Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху і встановити п`ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3