Справа №22-1250 2007р. Головуючий у першій інстанції - Осташко Л.М.
Категорія 39, 41 Доповідач - Черниш Т.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Кривохижі В.І., суддів Черниш Т.В., Кодрула М. А., при секретарі Ліпкіній Т..В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ «Олександрійський завод поліграфічної техніки»//а рішення Олександрійського міськрайонного суду від 16 квітня 2007 року,
встановила:
В лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Олександрійський завод поліграфічної техніки»( далі- ВАТ) про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 10 серпня 2006 року був звільнений з роботи за ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Оскільки повного : розрахунку при звільненні з ним не було проведено з вини відповідача, просив стягнути з останнього заборговану за період з липня 2005р. по серпень 2006 року заробітну плату в сумі 2079 грн.60 коп., 208 грн. 03 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 2880грн.. та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди. При розгляді справи від позову в частині відшкодування моральної шкоди відмовився.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 16 квітня 2007 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач ставив питання про скасування з мотивів порушення норм матеріального і процесуального права рішення суду і постановления нового про відмову в позові. Посилався, зокрема, на відсутність вини ВАТ в невиплаті розрахункових сум та на пропуск позивачем встановленого ст. 233 КЗпП строку звернення за вирішенням спору про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. Крім того, вважав, що суд безпідставно не прийняв до уваги, що рішенням господарського суду порушено справу про банкрутство ВАТ, а ухвалою від 25 квітня 2006 року затверджено реєстр вимог кредиторів, до якого включена заборгованість по заробітній платі працівників товариства, в тому числі і позивача.
В судове засідання представник відповідача не з»явився, про час та місце розгляду справи ВАТ повідомлене належним чином. Позивач подав заяву про розгляд справи в його відсутності.
2
Перевіривши за матеріалами справи законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 3ОЗ ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.
Постановляючи рішення і задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з вини відповідача, в порушення вимог трудового законодавства позивачу не виплачувалась заробітна плата з липня 2005 року , з ним не проведено повного розрахунку в день звільнення 10 серпня 2006 року, а тому, крім заборгованості в сумі 2079 грн.60 коп., підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні -2880 гр. та компенсація втрати частини доходу у зв»язку з порушенням терміну виплати заробітної плати в розмірі 208 грн.03 коп.
Наведене обгрунтування правового висновку, покладеного в основу рішення, повною мірою узгоджується з вимогами ст. ст. 115, 116, 117 КЗпП., ст. ст. 1, 24, 34 Закону України «Про оплату праці», якими регулюється порядок та строки виплати заробітної плати і розрахунку при звільненні працівника з роботи та підстави відповідальності за затримку розрахунку при звільненні; відповідає матеріалам справи та обставинам , які суд в достатній мірі з»ясував.
Посилання в апеляційній скарзі на скрутне фінансове становище ВАТ «Олександрійський завод поліграфічної техніки», про банкрутство якого ухвалою господарського суду від 5 серпня 2005 року порушено справу, не можна визнати достатньою підставою для висновку про відсутність вини відповідача в затримці розрахунку при звільненні позивача. Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року №13 сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності за несвоєчасний розрахунок з працівником при звільненні. Інших доказів на підтвердження доводів про відсутність вини в затримці розрахунку відповідач не надав, не містять їх і матеріали справи.
Не грунтуються на законі та доказах доводи апеляційної скарги про необхідність залишення без розгляду позову ОСОБА_1, у зв»язку з тим, що питання про стягнення заробітної плати вирішено господарським судом, ухвалою якого від 5 серпня 2005 р. порушено справу про банкрутство ВАТ, а ухвалою від 25 квітня 2006 року затверджено реєстр вимог кредиторів. Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України в п. 27 згаданої постанови, порушення справи про банкрутство юридичної особи не позбавляє її працівника права звернутись із заявою в органи по розгляду трудових спорів, в тому числі до суду. Доказів про наявність іншого рішення про задоволення заявлених в даній справі позовних вимог відповідачем не надано.
Не заслуговують на увагу і твердження відповідача про пропуск позивачем встановленого ст. 233 КЗпП тримісячного строку звернення до суду за вирішенням спору про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки закон пов»язує стягнення середнього заробітку з днем фактичного розрахунку, а в даному випадку на момент звернення з позовом фактичний розрахунок з позивачем не було проведено.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, наведені в апеляційній скарзі доводи його не спростовують і не можуть бути підставою для скасування, а тому,
Керуючись ст. ст. 3ОЗ, 307, 308, 313-315 ЦПК України,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ВАТ «Олександрійський завод поліграфічної техніки» відхилити.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 16 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді