Справа 22- 7503 Суддя 1 інстанції Букреєєва І.А
Категорія 19 Доповідач Бугрим Л.М.
УХВАЛА Іменем України
28 серпня 2006 року Апеляційний суд Донецької області у складі Головуючого Бугрим Л.М. Суддів Олейніковой Л.С. Солодовнік О.Ф. При секретарі Панаріної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_1 , відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Єнакїєво на рішення Єнакієвського міського суду Донецької області від 16 червня 2006 року Донецької області постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Єнакієво про стягнення моральної шкоди
Заслухавши доповідь судді Бугрим Л.М., вислухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2 представника фонду Панченко Т.В. ,перевіривши матеріали справи, апеляційний суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Єнакієвського міського суду Донецької області від 16 червня 2006 року були частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди .На його користь з відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Єнакієво / далі фонд/ було стягнуто 40000 грн.
На зазначене судове рішення позивачем та фондом були подані апеляційні скарги.
Позивач в апеляційній скарзі просить змінити рішення суду в частині стягнення моральної шкоди та стягнути на його користь 200000 грн.
В апеляційній скарзі фонд просить скасувати рішення суду та відмовити у позові, оскільки зупинена дія закону, який передбачає право на відшкодування моральної шкоди у зв"язку з нещасним випадком на виробництві та профзахворюванням, а окрім того, позивач не надав докази про спричинення йому моральної шкоди у зв"язку з нещасним випадком на виробництві, у матеріалах справи такий висновок МСЕК відсутній
У судовому засіданні представник фонду Панченко Т.В. підтримувала доводи апеляційної скарги, просила рішення суду скасувати ,а у позові ОСОБА_1 відмовити.
Позивач у судове засідання не з"явився про час та місце розглду справи повідомлений належним чином.
Його представник ОСОБА_2 підтримувала доводи апеляційної скарги позивача просила рішення суду в частині розміру моральної шкоди змінити та стягнути у відшкодування моральної шкоди 200000 грн
Апеляційний суд вважає,що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а рішення суду - залишенню без зміни з наступних підстав
Розглядаючі спір, місцевий суд повно та всебічно дослідив обставини справи, надані докази , вірно визначив характер спірних правовідносин та дав їм належну правову оцінку.
Зокрема, судом було встановлено,що позивач знаходився у трудових відносинах з СП ТОВ „ Метален".
6 серпня 2004 року з ним на виробництві при виконанні обов'язків розливщика сталі стався нещасний випадок унаслідок вибросу розплавленного металу у зв"язку з чим він отримав ушкодження здоров"я: опік розплавленим металом та перегрітим паром 1-2 ступеню обличчя ,тулубу , рук площею 10%, опік кожі вік слизистої оболонки очей, 1 ступеню, опік дихальних шляхів середної тяжкості, постравматичний стресовий розлад організму, опікову хворобу. Про факт травми з позивачем на виробництві складено акт про нещасний випадок на виробництві від 6 вересня 2004 року.
Піся травми позивач тривалий час знаходився на лікуванні .Висновком МСЕК від 16. 11. 2005 року йому вперше встановлено 40% втрати працездвтеості з данним нещасним випадком на виробництві,одночасно його було визнано інвалідом третьої групи.
Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні вказувала на те ,що отримана позивачем травма і її наслідки опіки обличчя,шиї ,тіла , опік дихальних шляхів змусила його змінити свій звичний спосіб життя,він визнаний інвалідом , вимушений терпіти постійний фізичний біль, на його тілі залишилось багато шрамів та рубців,що змусює його носити одяг,який закриває рубці та шрами Він ще молода людина і наслідки опіку, зміна зовнішності спричиняють йому моральну шкоду
Зазначене підтверджується актом Н-1 , виписками з історії хвороби, позивача, висновком МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та іншими доказами дослідженними судом.
За таких обставин, місцевий суд прийшов до обгрунтованного висновку про те,що у позивача згідно з вимогами ст. ст. 21,28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзавхворювання, які спричинили втрату працездатності „ виникло право на відшкодування моральної шкоди. Її розмір визначенний судом в межах передбачених п.З ст. 34 цього закону , та з врахуванням конкретних обставин.
Доводи апеляційної скарги фонду про те,що позивач не довів позов і про те,що в матеріалах справі відсутній висновок МСЕК щодо спричинення моральної шкоди , а тому слід відмовити у позові не заслуговують на увагу,оскільки у данному випадку встановлена втрата працездатності та інвалідность ,а тому не потребується спеціального висновку МСЕК.
Також не заслуговують на увагу і доводи скарги позивача про те, що слід стягнути на його користь 200000 грн, оскільки розмір моральної шкоди визначенний судом з врахуванням конкретних обставин та в межах закону.
Інші доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону .Підстав для його скасування не вбачається.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 307 ч.1,п.1,308,313,314 ч.1 п.1 315 ЦПК
України,апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання України у м. Єнакієво та ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Єнакієвського міського суду Донецької області від 16 червня 2006року постановленного по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювання України у м. Єнакієво про стягнення моральної шкоди- залишити без зміни
Ухвала суду набирає чинності з дня її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею чинності.