Справа № 2-461/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  18 жовтня 2011 року

 Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі:  головуючого                                  Зушман Г.  І.

з участю секретаря                                         Кушнір Т.І.

відповідачки                                                    ОСОБА_1

представника відповідачки - адвоката          ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до  ОСОБА_1, третя особа Ниврянська сільська рада,  про визнання заповіту недісним, поновлення строку прийняття спадщини, суд-

  В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_4 діючи на підставі угоди про надання правової допомоги в липні 2011 року подав до суду позов у інтересах позивачки ОСОБА_3 до відповідачки ОСОБА_1, третя особа Ниврянська сільська рада, про визнання заповіту недійсним, поновлення строку прийняття спадщини, вказуючи, що бабуся позивачки ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, за життя склала заповіт на її ім’я. В подальшому 01.10.2008 року ОСОБА_5 склала заповіт на ім’я відповідачки ОСОБА_1, який був посвідчений  Ниврянською сільською радою. Посилаючись на те, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало її волі, просить визнати недійсним указаний заповіт та поновити строк позивачці на прийняття спадщини.

Відповідачка ОСОБА_1 подала заперечення на позов, у яких позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання позивачка та її представник не з’явилися повторно, адвокат ОСОБА_4 по факсу направив суду письмові клопотання, в яких просить розглядати справу за його відсутності та відсутності позивачки, позовні вимоги підтримує.

Відповідачка ОСОБА_1  в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і суду пояснила, що померла ОСОБА_6 проживала з нею по сусідству в с.Нивра Борщівського району. Вона мала одну дочку ОСОБА_7 та дві онуки, позивачку по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_8, які проживали окремо від неї. ОСОБА_7 постійно хворіла, а в 2008 році померла, тому вона з 2008 року здійснювала догляд за померлою ОСОБА_6 на її прохання, оскільки приблизно з того часу вона злягла і не могла ходити, а доглядати її не було кому. Заповіт ОСОБА_6 склала на її ім’я з власної ініціативи, про що її повідомила. Вона сама провела похорон ОСОБА_6, поминальні обіди, за власні кошти встановила надгробний пам’ятник. Після її смерті прийняла спадщину, подавши відповідну заяву до Борщівської державної нотаріальної контори та отримала свідоцтва про право на спадщину на майновий та земельний паї, що належали померлій .

Представник третьої особи, секретар  Ниврянської сільської ради Романюк А.Ф. пояснила , що на вказаній посаді працює з 1980 року. В липні  2008 року до сільської ради прийшла померла ОСОБА_6  і  повідомила, що хоче скласти заповіт на ім’я відповідачки по справі ОСОБА_1, оскільки вона її доглядає.  Тоді вона  підготувала текст заповіту, який ОСОБА_6  сама прочитала і тоді ж  в її присутності власноручно підписала. Цього ж дня вона зареєструвала вказаний заповіт у книзі реєстрації нотаріальних дій, поклала на ньому печатку. До смерті ОСОБА_6 вказаний заповіт не змінювала і не скасовувала.

Допитана в якості свідка сімейний лікар амбулаторії загальної практики сімейної медицини с.Нивра Борщівського району ОСОБА_10  пояснила, що в останні роки життя відвідувала померлу ОСОБА_6 вдома, оскільки вона перебувала на постільному режимі, мала захворювання опорно-рухового апарату, ішемічну хворобу серця, розладів психіки чи розумових відхилень у ОСОБА_6 не було. Останній раз перед смертю вона оглядала  ОСОБА_6 у вересні 2010 року, про що є відповідний запис у її амбулаторній карті.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив такі факти.

09 липня 2008 року ОСОБА_6 склала  заповіт, відповідно до якого все належне їй майно, а також належні їй майнові права заповіла відповідачці ОСОБА_1 Заповіт посвідчено секретарем Ниврянської сільської ради Романюк А.Ф., зареєстровано в реєстрі за № 275.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Заповіт, складений 09.07.2008 року на ім’я відповідачки ОСОБА_1 за життя ОСОБА_6 не змінювала і не скасовувала.

Зазначене підтверджується доданою відповідачкою до матеріалів справи копією вищевказаного заповіту та оглянутим у судовому засіданні його оригіналом, оглянутою в судовому засіданні  книгою  реєстрації нотаріальних дій Ниврянської сільської ради за 2008 рік, де на аркуші 35 зареєстровано нотаріальну дію за № 275 від 09.07.2008 року - заповіт ОСОБА_6, копією свідоцтва про смерть ОСОБА_6 серії НОМЕР_1.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачкою та її представником не представлено жодних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги позивачки.   З огляду на наведене суд вважає , що в позові слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

На  підставі ст.ст. 1233,  1247,  1251, 1257  ЦК України та  керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212  ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

  В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Ниврянська сільська рада, про визнання заповіту недійсним, поновлення строку прийняття спадщини відмовити .

Судові витрати по справі покласти на сторони в тій частині, в якій вони їх понесли.  

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а позивачкою та її представником протягом десяти днів з дня отримання його копії,  через Борщівський районний суд до апеляційного суду Тернопільської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

 Головуючий: підпис

З оригіналом згідно

Суддя Борщівського районного суду                                                   Зушман  Г.  І.