Справа № 302/205/25

Провадження № 2-н/302/12/25

5

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2025 селище Міжгір`я Закарпатської області

 Міжгірський районний суду Закарпатської області у складі судді Пухальського С. В., розглянувши матеріали справи за заявою ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей.

Статтею 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до вимог статті 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

У поданій стягувачем заяві про видачу судового наказу місце проживання боржника ОСОБА_3 зазначено як АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень частини 5 статті 165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.

Згідно даних Єдиного держаного демографічного реєстру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обліковується за адресою: АДРЕСА_1 .

Частиною дев`ятою статті 165 ЦПК України встановлено, що у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Таким чином, однією з передумов видачі судом судового наказу є наявність встановленого зареєстрованого місця проживання (перебування) фізичної особи – боржника, що в свою чергу не повинно також суперечити встановленим правилам підсудності для звернення із такою заявою про видачу судового наказу до місцевого загального суду.

Отже враховуючи вимоги діючого цивільного процесуального законодавства та беручи до уваги вищевказані обставини, суд дійшов висновку щодо відмови у видачі судового наказу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160-162, 165, 258-260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 на утримання неповнолітніх дітей.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою та заявник має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга буде подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Суддя :                                                        С. В. Пухальський