Справа № 22ас/2409  Головуючий у 1-ій інстанції Капустинський М.М.

Категорія 38                       Доповідач Матюшенко І.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

7 вересня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Матющенка І.В.

суддів: Малаховоі Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі Кульчицькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації (далі-управління праці) на постанову Овруцького районного суду від 23 березня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та Першотравневого споживчого товариства (далі-Товариство) про стягнення невиплачених коштів,

встановив : У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути на її користь з Товариства 23542 грн. 4 0 коп. невиплачених коштів у вигляді щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплати особі, яка працює на території посиленого радіоактивного контролю. Також просила зобов'язати управління праці перерахувати вказану суму на рахунок Товариства. На обгрунтування позову зазначала, що такі виплати проводилися їй з 1 лютого 2003 року по 1 лютого 2006 року у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, що протирічить в частині розміру цих виплат положенням ст. ст. 37, 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-Х11).

Постановою Овруцького районного суду від 23 березня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково в сумі 22562.4 грн. за період з 1 лютого 2003 року по 31 грудня 2005 року та зобов'язано управління праці прийняти від Товариства документи для виплати позивачці вказаної суми.

У поданій апеляційній скарзі управління праці просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права..

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції при визначенні розміру щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст. 37 Закону № 796-Х11) та доплат до заробітної плати (ст. 39 Закону № 796-Х11) виходив з положень вказаних статей Закону.

Проте,  такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно до ст. 63 Закону № 796-ХІ1 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Статтею 62 Закону № 796-Х11 передбачено, що роз'яснення порядку  застосування  цього  Закону  провадиться  у  порядку,

визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-Х11, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 8 36 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивачці виплачувалася грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплата особі, яка працює на території посиленого радіоактивного контролю (а.с.5). Отримання вказаних доплат у таких розмірах не заперечується позивачкою.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в частині задоволення позову та ухвалити в цій частині постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,

постановив :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду від 23 березня 2006 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

У решті постанову залишити без зміни.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня  набрання нею законної сили.