Справа № 22ас/2337    Головуючий у 1-ій інстанції Ваховський В.Л.

Категорія 38                                                         Доповідач Матюшенко І.В.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

7 вересня 2006 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого Матюшенка І.В.

суддів: Малаховох Н.М., Жизневської А.В.

при секретарі Кульчицькій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації (далі-управління праці) на постанову Овруцького районного суду від 10 квітня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей до управління праці та Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" про стягнення невиплачених коштів,

встановив :

У лютому 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  в якому просив стягнути на його користь з Державного підприємства "Овруцьке лісове господарство" 26905 грн. 60 коп. не виплачених грошових коштів йому та на двох дітей в якості щомісячної грошової допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та особисто йому доплати до заробітної плати, як особі, яка працює на . території посиленого радіоактивного контролю. На обгрунтування позову зазначав, що такі виплати проводилися йому з 1 лютого 2003 року по 1 лютого 2006 року у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, що протирічить в частині розміру цих виплат положенням ст. ст. 37, 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон Й« 796-Х11).

Постановою Овруцького районного суду від 10 квітня 2006 року позов задоволено на суму 25802.4 грн. за період з 1 лютого 2003 року по 31 грудня 2005 року. У решті позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі управління праці просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції при визначенні розміру щомісячної грошоаої допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст\ 37 Закону № 796-Х11) та доплат до заробітної плати (ст. 39 Закону № 796-Х11) виходив з положень вказаних статей Закону.

Проте,  такий висновок суду першої інстанції є помилковим.

Відповідно,, до ст. 63 Закону № 796-Х11 фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету.

Статтею 62 Закону № 796-Х11 передбачено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Конкретні розміри всіх доплат, передбачених Законом № 796-ХІ1, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 „Про компенсаційні виплати особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням можливостей видаткової частини Державного бюджету України. Саме в таких розмірах позивачу виплачувалася грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та доплата до заробітної плати особі, яка працює на території посиленого радіоактивного контролю (а.с.5-8). Отримання вказаних доплат у таких розмірах не заперечується позивачем.

За таких обставин, коли суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, проте неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати судове рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині постанову про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, апеляційний суд,

постановив :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації задовольнити.

Постанову Овруцького районного суду від 10 квітня 2006 року скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині постанову про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення і може

бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого

адміністративного суду України протягом/ одного місяця з дня

набрання нею законної сили.