ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року                                                         м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача                                         ОСОБА_1

суддів                                                         ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання                  ОСОБА_4

за участю сторін судового провадження:

прокурора                                                  ОСОБА_5        

обвинуваченого                                         ОСОБА_6

захисника                                                 ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 22024260000000104 від 31.05.2024 року за апеляційною скаргою з доповненням обвинуваченого – ОСОБА_6 , та апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 25 грудня 2024 року, щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Чернівці, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні якого перебувають двоє неповнолітніх дітей, з неповною вищою освітою, раніше не судимого;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2 КК України, -

УСТАНОВИЛА:

Вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 25 грудня 2024 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2 КК України та за їх вчинення призначено йому покарання: - за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 111 КК України у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, за виключенням житла; - за ч. 1 ст. 436-2 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 , покарання у виді 15 (п`ятнадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна, за виключенням житла.

Строк відбуття покарання ОСОБА_6 , визначено рахувати з моменту його затримання, тобто з 20.06.2024 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 , до набрання вироком законної сили залишено обрану - у вигляді тримання під вартою.

ЄУНСС: 727/8967/24                        Суддя-доповідач у 1-ій інстанції: ОСОБА_8

НП: 11-кп/822/79/25                                Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Стягнуто з засудженого ОСОБА_6 на користь держави понесені судові витрати за проведення експертиз у розмірі 56 796 грн.

Вирішено долю речових доказів.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним судом, обвинувачений ОСОБА_6 будучи громадянином України, вчинив умисні кримінальні правопорушення при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Чернівцях, точний час не встановлено, будучи проросійськи налаштованою особою, підтримуючи ведення повномасштабної війни РФ проти України з метою захоплення її території та бажаючи, щоб ворог окупував територію власної країни з метою припинення існування України як держави в цілому, діючи умисно, добровільно та з власної ініціативи, в умовах воєнного стану, прийняв рішення про надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Зокрема, ОСОБА_6 , перебуваючи у своєму помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , в травні 2024 року, точний час не встановлено, під час запровадженого Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнного стану на всій території України, діючи з ідеологічних мотивів, достеменно розуміючи, що діє на користь країни-агресора РФ, на сайті «Чат рулетка» Chatrouletie.com, в діалозі із громадянином України ОСОБА_9 , який на даному сайті не повідомляючи своїх справжніх даних, представився як військовослужбовець країни-агресора РФ «полковник ОСОБА_10 », висловив готовність надання допомоги країні-агресору РФ, у проведенні підривної діяльності проти України.

Під час діалогу  ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що веде розмову з особою, яка видає себе за представника іноземної держави – військовослужбовця країни-агресора РФ, передав в переписці сайту «Чат рулетка» Chatrouletie.com, так званому «полковнику ОСОБА_10 », текстові повідомлення із координатами розташування об`єктів критичної та цивільної інфраструктури на території м. Чернівці, а саме: «улица Николаевская аеропорт и нефтебаза», «улица Главная 246» та «улица Русская завод гравитон».

Крім того, зі змісту вказаного діалогу, в контексті наруги та вербально вираженої зневаги до державних символів України (а саме прапора), вербально висловленої підтримки Росії, впевненості в її перемозі, чіткої демонстрації ненависті до України та всього, що з нею пов`язане, самоідентифікації як росіянина, ухиляння від мобілізації та небажання виконувати громадянський обов`язок і захищати Україну, у висловлюваннях ОСОБА_6 виявлено:

- твердження, яке демонструє готовність воювати проти будь-кого, лише не проти Росії (мовою оригіналу: «Я не хочу, блин, за эту страну воевать. За кого я буду воевать? Против кого я буду воевать против России, против родины своей? Я могу против Германии воевать, против поляков. Англии, англичане, блин»), і навіть готовність перейти на бік ворога в умовах воєнного стану, здійснюючи воєнний колабораціонізм, і воювати проти України (мовою оригіналу: «Красавчик, а пойдешь воевать, если что, против Украины?» - «Да, если заберут, конечно»), що є лексичними проявами готовності здійснювати підривну діяльність проти України (зокрема у сферах національної, державної безпеки, обороноздатності);

- факт передачі даних про розташування нафтобази, аеропорту, заводів у м. Чернівці, що є об`єктами критичної інфраструктури і є надзвичайно важливими для функціонування суспільства та економіки. При цьому ОСОБА_6 зазначає, що вже повідомляв такі дані певній особі (ним названий «одним морпехом») (мовою оригіналу: «Да, но ты понимаешь, что я никуда не хожу, блин, найти координаты. Я могу сказать только, что на улице есть нефтебаза и есть там аэропорт в Черновцах», «Я не знаю я человек одному уже написал, я не знаю, почему он проигнорировал. Именно есть»), висловлюючи здивування, що ніякої реакції не відбулося та сподівання, що окупанти відреагують на його інформацію відповідними діями (мовою оригіналу: «... просто странно, что проигнорировал тот человек, который именно что есть нефтебаза и есть аэропорт», ««Да, я общался, просто-напросто мне странно было, с одним морпехом общался, он говорит, давай говори координаты, типа то и сё. Говорит, можешь работать на нас. Я говорю, я никуда не выхожу. Я ему про это, кстати, сказал, что есть такая тема», «Ладно, надеюсь, вы меня услышите наконец. Просто уже один человек, какому я писал давным, и он как-то так именно в тельняшке сидел, записывал, даже отдельно, на бумажку. И что-то тишина». - «Это давно было?». - «Ну, где-то, ну, что-то давно, где-то три недели там назад», «Да, они думают, они думают, они думают, что я там что-то гружу, наверное, или что, блядь, что там на улице, значит, есть. Ну, так посмотрите, GPS-навигатор в руки вам. Есть GPS-навигатор, который можно посмотреть, что там где-то примерно находится. Аэропорт там находится явно. нефтебаза тяжелее конечно найти но адреса тут точно нефтебазы сейчас сказать не могу, честно говоря...», «Подожди, у вас в Черновцах заводы «Кварц» и «Гравитон» есть, да, по-моему?» - «Да-да-да, « ОСОБА_11 » и «Гравитон» есть, да». - «Они работают, не знаешь?». - «Да, работают». - «О, можешь же адреса написать тоже. Я сейчас сфотографирую. Да, накроем ОСОБА_12 . А то сколько можно, у вас не было до сих пор ещё пролётов, да, не было?» - «Да. Да», «О, наша улица есть у вас». - «Да, есть улица Русская, кстати. ОСОБА_13 . Вот здесь улица ОСОБА_14 ». - «Так туда тоже надо бахнуть-то?» - « ОСОБА_15 , завод «Гравитон». - «Я понял». - «Вот это правильно. А именно, есть «Гравитон» чуть дальше, вот это сфоткай»), зазначаючи інформацію, куди були прильоти та що було ціллю окупантів і продовжуючи дивуватись, чому не цілили в Чернівці (мовою оригіналу: « ОСОБА_12 вы не бомбите и вообще ни разу не бомбили. Именно Николаевский, Новоднестровский ГЭС только бомбили. И Ужгород тоже, Закарпатье вы не бомбили ни разу. Только было ОСОБА_16 там бомбанули раз, и Новоднестровскую бомбанули. Именно, ну, Россия. Именно бомбанули только один раз там, один раз там. Есть именно еще Новоднестровский ГЭС. Именно просто-напросто там можно бомбануть. Ну, уже вы там бомбили и не раз, кстати. Именно чтобы электроэнергии не было. А в Черновцы вы ни разу не залетали. Именно беспилотником»), додає, що там виготовляють безпілотники (мовою оригіналу: «Да. Беспилотники». - «Беспилотники делают? Да?» - «Да», «Я слышал. Слышал, что в Черновцах где-то в подвале собирают беспилотники. Где именно, я не знаю, честно говоря. Знаю, что немцы хотели открыть завод. Завод именно танки именно изготавливать, но этот еще завод, ну нам станки пока привезут, то все остальное, там есть, короче, нюансы. Если вы человек военный, вы понимаете, что за один день завод не делается. И так же само, станки там пока привезут, то все, там есть нюансы. Я знаю, что до сих пор пока еще только были разговоры, а пока ничего нет», «Ну, я знаю, что по беспилотникам сразу на экране видно, где что находится. Там, например, летит аэропорт, видно сразу, например. Или «Кварц», там напротив Царского села недалеко, села Коровии, там можно тоже спокойно это. И тоже завод «Гравитон», там вот тоже видно хорошо, просматривается легко, если уже так взять. Просто ваше желание. Именно возможности ваши. То что не желание, а возможность»);

- вербальний акцент на тому, що ОСОБА_6 робить все без корисливих для себе цілей, не потребуючи жодних винагород, вербально демонструючи готовність співпрацювати на благо та задля перемоги Росії, потенційно жертвуючи навіть найдорожчим (зокрема не боячись, що він сам і його сім?я постраждають від ударів окупантів), що в певному текстовому фрагменті стає лейтмотивом (мовою оригіналу: «Я это делаю сугубо для России. И для меня... Для меня это именно для России. Честно, вот это чисто для России. Я такой человек просто-напросто, что я для России буду работать. И мне денег не надо», «Мне денег не надо», «Да не надо мне медали», «Я надеюсь на победу, и это будет большая самая медаль. Победа России сразу медаль», «Ты готов пожертвовать всем, да, ради победы России?» - Да. Да», «Ничего. Ничего не надо», «Только Победа России нужна», «... только Победа России нужна. Денег не нужно», «Просто-напросто победа России нужна», «Мне ничего не надо. Мне денег не надо. Мне ничего не надо. И я хочу, чтобы Россия победила. И моя бабушка хочет тоже»);

- повідомлення про шляхи надходження зброї в Україну, причому ОСОБА_6 обіцяє написати та уточнити всі дані (мовою оригіналу: «Да, да. Румыния, кстати, очень много переправляет оружие Украине через Румынию идет, через румынские границы». - «Вот как раз нам надо... закрыть». - «Именно там железная дорога, кстати. Железная дорога есть. Которая, кстати... Сейчас, я пробью. Железная дорога. Где-то там железная дорога. Именно центральная и... Сейчас, я напишу»);

- негативну оцінку країн, які дозволили Україні використовувати надану ними зброю для ударів по Росії, називаючи їх лідерів іронічними та образливими фразами (мовою оригіналу: «И немцы... Шольц там тот же самый. Он же до сих пор молчит. Про то, чтобы там наносить удары по России и всё остальное. Это Макрон там уже решил там... Получил типа храбрость какую-то там у него. Он поверил в себя, короче. Он поверил в себя, что он может, могут их оружие именно воевать против России, чтобы стреляла Украина по территории России. Что-то он себе там возомнил. У него просто там вообще что-то именно в голове поехало именно. И все. Ну я вот смотрю это все. Вижу, наблюдаю»).

У висловлюваннях, оцінках і судженнях ОСОБА_6 містяться ознаки надання державі-агресору допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в контексті пособництва державі-агресору шляхом надання даних про розташування важливих об`єктів критичної інфраструктури в м. Чернівці, шляхів надходження зброї в Україну, загалом вираженої вербальної підтримки Російської Федерації, готовності перейти на бік ворога в умовах воєнного стану, здійснення воєнного колабораціонізму, і воювати проти України, при цьому акцентуючи увагу на добровільності своїх намірів та відданості Російській Федерації.

Указаними діями ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що веде розмову з людиною, яка видає себе за представника іноземної держави – військовослужбовцем країни-агресора РФ, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, недоторканності та обороноздатності України, виконав усі дії направлені на надання представнику іноземної держави допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, вчинене в умовах воєнного стану, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Крім того,  ОСОБА_6 , підтримуючи загарбницьку політику держави-агресора Російської Федерації, у порушення вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції» № 2110-IX від 03.03.2022, перебуваючи у своєму помешканні за адресою: АДРЕСА_1 , в травні 2024 року, точний час не встановлено, на сайті «Чат рулетка» Chatrouletie.com, під час діалогу з громадянином України ОСОБА_9 , який на даному сайті не повідомляючи своїх справжніх даних, представився, як військовослужбовець країни-агресора РФ «полковник Громов», розповідав про своє ставлення до спеціальної воєнної операції (далі – СВО) та збройної агресії РФ проти України.

У своїх висловлюваннях ОСОБА_6  виправдовує, заперечує збройну агресію Російської Федерації проти України, глорифікує її учасників.  ОСОБА_6 використовує евфемізм СВО, що транслює відомі проросійські наративи, слугує підміною понять для мінімізації масштабності та є фактом заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України (мовою оригіналу: «Я лакомый кусок, мне на второй месяц, на второй месяц я не хочу выпендриваться, на второй месяц мнe уже, ну, СВО российского уже звонил к моей маме, блядь, типа, где я», «Этот, этот Полтава, Полтава, я забыл как его, Андрей Полтава, Андрей Полтава, типа, он еще до войны, кстати, до СВО, кстати, именно с русскими, разговаривал, типа, всегда, типа, там, шутил, там, все остальное»).

ОСОБА_6  позитивно конотує лексему «герої» (мовою оригіналу: «Россия победит и герои России»), використання такої лексеми в контексті збройної агресії Росії проти України, прагнення їхньої перемоги ототожнюється з особами (не конкретними, а загалом), що здійснюють таку aгресію, а, отже, є їх глорифікацією. Окрім того, ідея самоідентифікації  ОСОБА_6  та ототожнення себе з країною-агресором, виражена присвійним займенником першої особи множини «наш» та особовим займенником «ми» в знахідному відмінку, семантика якого включає значення належності відповідній особі чи особам, перебування в родинних, дружніх близьких стосунках з ким-небудь, належність до однієї держави, армії і т.п. (мовою оригіналу: «... она тоже наша, за нас, за Россию»), що є елементом виправдовування  ОСОБА_6  збройної агресії Російської Федерації проти України.

Отже, висловлювання ОСОБА_6  спрямовані на виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, обвинувачений – ОСОБА_6 , та захисник ОСОБА_7 , кожен окремо, подали апеляційні скарги та доповнення.

Зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається, що останній не заперечуючи правової кваліфікації своїх дій та доведеності його вини у скоєних кримінальних правопорушеннях, просить оскаржуваний вирок змінити, пом`якшивши призначене йому покарання та застосувати до нього вимоги ст. 69 КК України.

Зі змісту доповнень до апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається, що він вказує, що зрозумів свою провину та щиро кається у вчиненому, при цьому вважає, що від його дій ніхто не постраждав ні фізично, ані морально.

Зазначає, що він був в стані алкогольного сп`яніння тому наговорив лишнього.

Зі змісту апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , – адвоката ОСОБА_7 вбачається, що він не оспорюючи правової кваліфікації дій обвинуваченого та доведеності його вини у скоєних кримінальних правопорушеннях, просить оскаржуваний вирок змінити, пом`якшивши призначене ОСОБА_6 покарання застосувавши ст. 69 КК України.

Вважає, що районний суд належним чином не врахував пом`якшуючі обставини при призначенні обвинуваченому покарання, зокрема, що обвинувачений щиро розкаявся та активно спряв розкриттю злочинів, відсутність шкоди, ні матеріальної, ані шкоди здоров`ю людей, відсутність негативних наслідків державним, комунальним чи іншим інтересам, те, що обвинувачений раніше не судимий, має постійне місце проживання, одружений, на його утриманні перебувають двоє малолітніх дітей, що на думку захисника дає змогу призначити його підзахисному покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

Від інших учасників судового розгляду апеляційних скарг не надходило.

Однак, надійшло заперечення на вищевказані апеляційні скарги від прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Чернівецької обласної прокуратури ОСОБА_17 , зі змісту якого вбачається, що останній просить оскаржуваний вирок, як законний – залишити без змін, а подані захисником і обвинуваченим апеляційні скарги з доповненням, як необґрунтовані – без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційних скарг та доповнення, думку обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 , які підтримали подані ними апеляційні скарги з доповненням та просили задовольнити їх з підстав, у них зазначених, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та доповнення до них, вважавши вирок районного суду законним та обґрунтованим, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченому і останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження з підстав зазначених в апеляційних скаргах та обговоривши наведені у них доводи, колегія суддів доходить такого.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки висновки суду першої інстанції про доведеність вини  ОСОБА_6  у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за обставин, викладених у вироку, а також висновки суду про кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2 КК України в поданих апеляційних скаргах та доповненні не заперечуються, таким чином колегія суддів не переглядає та не наводить доводів на їх підтвердження.

Стороною захисту та обвинуваченим оскаржується, зокрема, правильність призначеного ОСОБА_6  покарання.

Аналізуючи вирок районного суду в частині призначеного ОСОБА_6  покарання, колегія суддів вважає, що воно обрано згідно загальних принципів призначення покарання та у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65-67 КК України та роз`яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», а саме: з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд призначив обвинуваченому ОСОБА_6  покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме меті покарання, передбаченій ст. 50 КК України, з яким погоджується і колегія суддів.

Твердження в апеляційних скаргах апелянтів про можливість пом`якшення призначеного обвинуваченому покарання, є неспроможними та такими, що не заслуговують на увагу.

Суд виходячи із загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, врахував тяжкість злочинів, один з яких, у відповідності до ст. 12 КК України є нетяжким кримінальним правопорушенням проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а інший - особливо тяжким злочином проти основ національної безпеки України, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, його ставлення до вчиненого,

Обставин, які відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання та обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, а також враховуючи характер дій обвинуваченого, вчинення їх в умовах воєнного стану та збройної агресії російської федерації проти України, який свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчинених обвинуваченим злочинів проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, які посягають на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України, як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави, а тому при визначенні відповідного виду покарання районний суд прийшов до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства та покарання йому слід призначити в межах санкції інкримінованих йому статей у виді позбавлення волі.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції цілком обґрунтовано та мотивовано призначив покарання, у виді позбавлення волі, вважаючи таке покарання необхідним і достатнім для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Приймаючи рішення за апеляційними вимогами обвинуваченого та захисника про пом`якшення покарання, судова колегія також виходить з позиції Європейського Суду з прав людини (далі ЄСПЛ), практика якого відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» при розгляді справ застосовується, як джерело права.

Так, у справі Скоппола проти Італії» від 17.09.09 року (заява № 10249/03) ЄСПЛ зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування суспільством від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке суд вважає пропорційним тяжкості порушених суспільних інтересів, їх наслідкам з урахуванням всіх встановлених судом обставин конкретного провадження. У справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.05 року та у справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.05 року суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». Також у справі «Ізмалов проти Росії» від 16.10.08 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи». Наведені правові тези суду, щодо співмірності, пропорційності та індивідуалізації покарання слід визнавати одними з головних складових права на справедливий суд, закріпленого в ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод».

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також суспільну небезпечність вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень, його особу, який ніде не працює, наявність у нього міцних соціальних зав`язків, спосіб вчинення злочинів, відношення обвинуваченого до вчиненого, зокрема, те, що він вважає, що від його дій ніхто не постраждав ні фізично, ані морально і виною у вчиненому був алкоголь, колегія суддів приходить до висновку, що призначене обвинуваченому, покарання на підставі ч. 4 ст. 68, ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, що відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, а тому підстав для пом`якшення призначеного обвинуваченому покарання, про яке йдеться в поданих апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

Підстав вважати, що призначене ОСОБА_6 покарання є явно несправедливим через суворість або призначеним у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, апеляційний суд не вбачає.

При цьому, колегія суддів зауважує, що приписи ст. 69 КК надають повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину».

На переконання апеляційного суду зазначені в апеляційних скаргах обставини істотно не знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів та вже були належним чином враховані районним судом, як при встановленні особи обвинуваченого, так і у своїй сукупності були взяті до уваги при призначенні обвинуваченому міри покарання, а тому не можуть слугувати підставою для пом`якшення покарання в апеляційній інстанції.

Призначення районним судом мінімального покарання за санкцією найтяжчої інкримінованої статті свідчить про врахування районним судом визнання вини обвинуваченим, віку, стану здоров`я, характеристики, однак ці обставини не є такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.

Судом першої інстанції та судовою колегією апеляційного суду, не встановлено підстав для застосування ст. 69 КК України, у зв`язку з відсутністю передумов, за яких дана правова норма має змогу бути застосована.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у провадженні, які були б підставами для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ч. 2 ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу з доповненням обвинуваченого – ОСОБА_6 , та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 25 грудня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 436-2 КК України, – без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Суддя доповідач:                Судді

____________                _______________                        ________________

ОСОБА_1                         ОСОБА_2                         ОСОБА_3