Справа № 375/2243/24

Провадження № 3/375/83/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у Київській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає на АДРЕСА_1 ,

за частиною 2 статті 173-2 КУпАП (в редакції Закону України № 1604-IX від 01 липня 2021року),-

ВСТАНОВИВ:

5 грудня 2024 року близько 13 години 51 хвилини перебуваючи у с. Житні Гори Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_1 повторно протягом року, вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї колишньої дружини - ОСОБА_2 , а саме - умисно висловлювався нецензурною лайкою та давав стусани, чим порушив ЗУ "Про запобіганню домашньому насильству".

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 2 статті 173-2 КУпАП.

Судом встановлено, що постановою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 28 серпня 2024 року ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП на накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заперечень проти протоколу не надав, передбаченим законом правом на правову допомогу не скористався.

Враховуючи належне повідомлення про час та місце розгляду справи, дотримуючись вимог статті 268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 7 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їхніх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 підтверджується поданими уповноваженим органом матеріалами, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126485 від 5 грудня 2024 року, копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 126485 від 5 грудня 2024 року, копією термінового заборонного припису стосовно кривдника від 5 грудня 2024 року, довідкою визначення повторності порушення ГБ від 6 грудня 2024 року, копією протоколу про адміністратвине правопорушення серії ВАД № 329823 від 3 березня 2024 року, копією постанови судді Рокитнянського районного суду Київської області від 28 серпня 2024 року, витягом з бази "АРМОР", копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 4 грудня 2024 року, заявою ОСОБА_2 від 5 грудня 2024 року, рапортом поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УППП у Київській області від 5 грудня 2024 року, диском з відеозаписом зафіксованим на нагрудну боідкамеру працівниками поліції.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (ст. 1).

Нормами цього ж Закону закріплено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідальність за частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які відповідно до статті 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь вини, обставини, які пом`якшують відповідальність та відсутність обставин, які її обтяжують, та з урахування того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суддя дійшла висновку, що необхідним та достатнім є застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції частини 2 статті 173-2 КУпАП.

Згідно з вимогами статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності до вимог пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605,60 грн.

Керуючись статтями 33, 40-1, частиною 2 статті 173-2, 245, 252, 280, 283, 284, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

        ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійокна користь держави .

- реквізити для сплати штрафу: (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету:21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

- реквізити для сплати судового збору: (рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 22030106; код класифікації доходів бюджету: 37993783) .

Частиною першою статті 307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом десяти днів.

Суддя Марина СМИК