Справа № 201/11233/24

                                                                Провадження №2/190/36/25

УХВАЛА

13 лютого 2025 року                                                        м. П`ятихатки        

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді                Фирси Ю.В.,

за участю секретаря                        Бордюг Л.В.,

представника позивача                Індюкової Т.В.,

представників відповідачів                Липового С.М., Бабіч Ю.Ю.,                

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», Дніпропетровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання дій неправомірними та вчинення відповідних дій,

в с т а н о в и в:

        ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», Дніпропетровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про визнання дій неправомірними та вчинення відповідних дій, в якій просила визнати дії акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» по відключенню 06.04.2023 року об`єкту споживача ОСОБА_2 , а саме будинку АДРЕСА_1 від газопостачання – неправомірними, зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» за власний рахунок відновити газопостачання об`єкту та встановити за власний рахунок новий прилад обліку, стягнути з акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» моральну шкоду в розмірі 50 000 грн..

       06.02.2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз»( у новій редакції) про визнання дій неправомірними, стягнення витрат та моральної шкоди, згідно якої позивач просить визнати дії акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» по відключенню 06.04.2023 року об`єкту споживача ОСОБА_2 , а саме будинку АДРЕСА_1 від газопостачання – неправомірними; стягнути з акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на користь ОСОБА_1 вартість робіт необхідних для відновлення газопостачання у сумі 5062,43 грн. та стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000 грн..

       В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 просила прийняти до розгляду позовну заяву в новій редакції.

       Представник відповідача акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» Липовий С.М. проти прийняття до розгляду позовної заяви у новій редакції заперечував, оскільки останньою одночасно змінюються і предмет (зміна вимоги з якою позивач звернувся до відповідача) і підстави позову (зміна обставин, на яких грунутється вимога позивача). Вважає, що позовна заява у новій редакції за своєю суттю є новим позовом, а тому у її прийнятті слід відмовити та повернути позивачу.

       Представник відповідача Дніпропетровської філії товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Бабіч Ю.Ю. проти прийняття до розгляду позовної заяви в новій редакції заперечувала.

Суд, вислухавши пояснення сторін, оцінивши наведені сторонами цивільного процесу доводи на підтримання заяви приходить до наступних висновків.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Так, позивачем ОСОБА_1 до початку розгляду справи по суті подано нову редакцію позовної заяви, якою позовну вимогу зобов`язати АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» за власний рахунок відновити газопостачання об`єкту та встановити за власний рахунок новий прилад обліку замінено новою позовною вимогою, а саме стягнути з акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на користь ОСОБА_1 вартість робіт необхідних для відновлення газопостачання у сумі 5062,43 грн..

При цьому, зміст нової редакції позовної заяви не є ідентичним з первісним позовом, містить нові обґрунтування позову та нові позовні вимоги.

Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі..

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

В даному випадку, за змістом нової редакції позовної заяви позивач фактично подав нову редакцію позову, виклавши нові обґрунтування позову та нові позовні вимоги.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічна позиція виклад у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 року по справі №405/3360/17.

Оскільки за своїм змістом у новій редакції позовної заяви позивачем викладено нові обґрунтування позовних вимог та нові позовні вимоги, яких в первісному позові не було, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту та нових обґрунтувань, - суд прийшов до висновку, що в прийнятті уточненого позову у зв`язку із порушенням стороною позивача вимог ч.3 ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову, - слід відмовити та повернути позивачу.

Керуючись 49, 126, 197, 260, 353 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи» «Дніпропетровськгаз» про визнання дій неправомірними, стягнення витрат та моральної шкоди – відмовити.

       Позовну заяву про уточнення позовних вимог повернути позивачу ОСОБА_1 ...

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повнипй текст ухвали виготовлено 14 лютого 2025 року.

Головуючий суддя                                                Ю.В. Фирса