12.02.2025                                                                                

Справа № 642/547/25

Провадження № 2-а/642/16/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2025 року м. Харків

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Цибульська С.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

30.01.2025 до Ленінського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, в якому позивач просить суд скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 580 від 26.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Разом із позовною заявою позивачем було подано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 03.02.2025 вказану позовну заяву залишено без руху з огляду на визнання судом неповажними підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що вказані позивачем, надано позивачу строк 10 днів на усунення недоліків позовної заяви.

11.02.2025 від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду цією позовною заявою з позовною заявою

Розглянувши матеріали позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду суддя зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 винесена 26.12.2024, копія цієї постанови отримана позивачем у той же день.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Отже позивач мав право звернутися до суду з вказаним позовом протягом десяти днів з дня винесення постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а саме: до 05.01.2025 включно.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду з позовною заявою позивач у заяві про поновлення строку звернення від 30.01.2025 вказав, що він перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Берестинська міська лікарня» у період з 28.12.2024 по 31.12.2024. Окрім того позивач зазначив, що він перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» у період з 06.01.2025 по 15.01.2025, з огляду на що був позбавлений можливості реалізувати своє право на звернення до суду з адміністративним позовом у визначений законом строк.

Судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху було вказано на відсутність обґрунтування об`єктивної відсутності можливості подати до суду вказаної позовної заяви в період з 01.01.2025 по 05.01.2025 та з 16.01.2025 по 30.01.2025 та запропоновано позивачу подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку, надати докази поважності причин його пропуску.

У своїй заяві про усунення недоліків від 11.02.2025 позивач зазначив, що неможливість оскарження ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.12.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП обумовлена тим, що його лікування не закінчилося після виписки з лікарень, у період з 01.01.2025 по 05.01.2025 та з 16.01.2025 по 30.01.2025 він лікувався вдома, погано себе почував, що унеможливило та суттєво ускладнило оскарження рішення суб?єкта владних повноважень у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності у визначений законом строк.

На підтвердження вказаних обставин позивачем надано суду письмові пояснення ОСОБА_2 від 06.02.2025, ОСОБА_3 від 07.02.2025, ОСОБА_4 від 08.02.2025.

Відповідно до змісту вказаних пояснень ОСОБА_1 у періоди з 01.01.2025 по 05.01.2025 та з 16.01.2025 лікувався вдома, мав погане самопочуття, з огляду на що ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 надавали йому у вказані періоди часу всебічну підтримку, приносили продукти харчування та ліки.

Частиною першою ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Тому, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин, незалежних від позивача, унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2020 у справі №536/2248/17.

Так, позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності надійшла до суду 30.01.2025.

Відповідно до копії виписки № 8426 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, виданої КНП «Берестинська міська лікарня» 31.12.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Берестинська міська лікарня» у період з 28.12.2024 по 31.12.2024. В цій же копії виписки вказано, що на момент огляду (31.12.2024) ОСОБА_1 скарг не пред`являє, виписаний з відділення з покращенням стану.

Згідно з копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 470, виданої КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського», ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського» у період з 06.01.2025 по 15.01.2025, 15.01.2025 виписаний у зв`язку з покращенням стану.

Позивач вказує, що у період з 01.01.2025 по 05.01.2025 лікувався вдома, погано себе почував, тому не здатний був оскаржити постанову.

Водночас відповідно до копії паспорта ОСОБА_1 та копій вказаних виписок з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого останній мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак позивачем не зазначено, з якої причини та яким чином він 06.01.2025 був госпіталізований саме до КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського», що знаходиться у м. Полтаві, при тому, що він проживає та, відповідно, перебував та лікувався, за його словами, у період з 01.01.2025 по 05.01.2025 в себе вдома, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Тому суд критично ставиться до вказаних тверджень позивача про фізичну неспроможність оскаржити постанову.

Крім того суд звертає увагу, що відповідний фізичний стан позивача, що унеможливлював би подання адміністративного позову не доведено позивачем належними та допустимими доказами, більш того спростовується відомостями з копії виписки № 8426 від 31.12.2024, відповідно до якої на момент виписки (31.12.2024) ОСОБА_1 скарг не пред`являє, виписаний з відділення з покращенням стану, позивачу видано листок непрацездатності № ЕХТ2-6В9А-РСТН983Р з 28.12.2024 по 31.12.2024, стати до роботи 01.01.2025. Доказів непрацездатності позивача з 01.01.2025 по 05.01.2025 суду не надано та матеріали справи не містять.

Отже суд не може погодитися з твердженнями позивача про існування причин поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом у період з 01.01.2025 по 05.01.2025.

Також судом не встановлено обставин, які б мали об`єктивний характер, та підтверджувались належними та допустимим доказами, що унеможливили звернення до суду з вказаним адміністративним позовом у період з 16.01.2025 по 30.01.2025.

Суд не враховує в якості поважної причини пропуску строку на звернення з позовом твердження позивача про погане самопочуття у зазначений період, оскільки наведені позивачем обставини не підтверджені належними та допустимими доказами, та не бере до уваги в якості допустимих та достовірних доказів долучені позивачем до заяви про поновлення строку письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Належними та допустимими доказами такого стану здоров`я може бути відповідна медична документація (листки непрацездатності, виписки із медичної карти, консультативні висновки лікаря тощо). Таких документів за періоди з 01.05.2025 по 05.01.2025 та з 16.01.2025 по 30.01.2025 позивачем суду не надано.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже позивачем не надано суду належних допустимих достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд звертає увагу на те, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Отже поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин, незалежних від позивача, унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві зокрема у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на те, що позивачем в заяві про поновлення строків звернення до суду з цим позовом, наданій на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в порядку статті 122 КАС України, не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом та не надано належних доказів на підтвердження таких обставин, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.

Керуючись ст. ст. 121, 123, 160, 161, 169, 241, 242, 248, 286, 294, 295 КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску позивачем ОСОБА_1 строку для звернення до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності та відмовити у задоволенні заяви позивача про поновлення такого строку.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА